В «УДАРі» мають намір позбутися «Беркуту» та допомогти виявити садистів і насильників з-поміж правоохоронців
Зіткнення «мирних» протестувальників із правоохоронцями біля стін Київради та на майдані Незалежності закінчилися не лише синцями та кримінальними провадженнями. В опозиції, схоже, згадали старий, але дієвий спосіб запобігання конфліктам і пообіцяли… ліквідувати «Беркут». Не буде органу — не буде й проблем з ним. Інших працівників міліції збираються перевіряти на схильність до порушення закону за допомогою представників партій та громадськості.
Хто образив — не пробачу!
Ідея позбуватися підрозділів чи установ, рішення або дії яких образили високопосадовців, — не нова. Так було у 2008 році, коли один жест на дорозі «не тій особі» закінчився ліквідацією спецпідрозділу ДАІ «Кобра». Щоправда, через 3 роки його відновили, бо в кожного спецпідрозділу є спецзавдання, виконання яких пересічним правоохоронцям не до снаги. Хоча б через застаріле технічне оснащення. Аналогічна історія того ж року могла статися з Окружним адміністративним судом м.Києва.
Тепер на хвилі обурення діями «беркутівців» у фракції ПП «УДАР» вирішили, що джерелом конфліктів є саме існування спецпідрозділів. За словами нардепа Сергія Капліна, новим законом «Про міліцію», проект якого розробляють партійні юристи, буде внеможливлено застосування сили до мирних людей і, зокрема, передбачено ліквідацію спецпідрозділу особливого призначення міліції «Беркут».
Подібну ініціативу можна було б цілком списати на популізм нардепа — активіста різноманітних протестних рухів. Урешті-решт масові акції взагалі без участі охоронців громадського порядку рано чи пізно перетворяться на вакханалію радикально налаштованих молодиків. Тоді закиди на адресу бездіяльності міліції лунатимуть не тільки від політиків, а й від пересічних громадян.
Інша річ, що принцип «прибрати кривдника» стає дедалі популярнішим на українських теренах. Пригадаймо, наприклад, недавню ініціативу представників опозиції — ліквідувати Вищий адміністративний суд. Більше того, в мережі вже лунають пропозиції позбутися митників, податківців, контрольних відомств (від пожежників до санстанцій)...
Міліції в цьому сенсі поталанило більше: інтернет-користувачі якщо й висловлюються за ліквідацію, то переважно ДАІ. До «Беркуту», з яким важко зустрітися пересічному громадянинові, претензій майже немає. Тож у цьому питанні настрої опозиції та виборців не збігаються.
Натомість місцеві райвідділи після врадіївських подій чекатимуть нелегкі часи, якщо буде задоволено ще одну вимогу опозиції — здійснено масову переатестацію всього рядового та начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ.
Без політиків ніяк?
На ухваленні нового порядку атестації працівників МВС наполягає та ж фракція ПП «УДАР». Як ідеться в заяві, поширеній її прес-службою на початку тижня, «чинна Інструкція про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України дозволяє пройти атестацію будь-якому садисту і гвалтівнику в погонах». Аби завадити появі в правоохоронних органах таких «перевертнів у погонах», у фракції вимагають обов’язкового включення до складу атестаційних комісій «народних депутатів, представників політичних партій, що сформували фракції у Верховній Раді, а на місцевому рівні — партій, що сформували свої фракції в місцевих радах, представників громадських організацій, причому квота останніх в атестаційних комісіях повинна бути не менше 40%».
Сама по собі пропозиція провести переатестацію — не нова. Про це на тижні говорив міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко (див. стор.14. — Прим. ред.). Однак у представників правоохоронних органів, з якими спілкувався кореспондент «ЗіБ», виник сумнів щодо доцільності залучення до «чистки лав» партійних контролерів.
З одного боку, навряд чи робота у виборних органах додає досвіду у виявленні збочених схильностей інших, зокрема й у претендентів на міліцейські погони. Та й реалізація такої ідеї в загальноукраїнському вимірі спричинить чимало нових конфліктів. Наприклад, якщо в атестаційні комісії, які працюватимуть на сході та півдні країни, увійдуть представники ВО «Свобода», 90% особового складу не подолають «мовного бар’єра».
З другого боку, такі представники громадськості стануть акумулювати скарги на дії правоохоронців — як обгрунтовані, так і вигадані, що використовуватимуться для розправи з неугодними міліціонерами. Плюс, а точніше мінус такої ідеї, — неодмінна політизація міліцейських лав. Один зі співрозмовників «ЗіБ» жартома запропонував підбирати міліцейське керівництво за квотним принципом: якщо начальник ОВЄ — від влади, його заступник — від опозиції. І навпаки. Так само включати партійних наглядачів до складу слідчих груп — для прозорості й реальної змагальності: одна частина працюватиме на обвинувачення, інша — добуватиме аргументи для захисту.
Порядку більше не стане, але інформаційних приводів для взаємних звинувачень буде з лихвою.
Свого часу народні депутати вже намагалися на законодавчому рівні закріпити за профільним парламентським комітетом повноваження щодо контролю за правоохоронними органами, зокрема в частині погодження й консультацій з кадрових питань, створення спеціальних підрозділів тощо. Проте Конституційний Суд двічі звертав увагу законодавця на неприпустимість порушення принципу розподілу влади та наділення парламентських підрозділів повноваженнями, що не передбачені Конституцією (рішення від 27.05.2009 №12-рп/2009 та від 10.06.20110 №16-рп/2012). Та, схоже, контролювати щось і когось, особливо коли йдеться про кадри — правоохоронні, прокурорські чи суддівські, кортить не одному депутатові.
Керівнику видніше…
Наразі очевидно одне: переатестації міліцейським лавам уже не уникнути. Адже лише в такий спосіб можна загасити хвилі народного невдоволення. Проте, швидше за все, вона насамперед стосуватиметься керівництва областей та районів.
Наприклад, колишній перший заступник міністра внутрішніх справ Микола Джига також виступає за проведення публічної переатестації керівників усіх облуправлінь МВС. «На рівні міністерства мають провести публічну атестацію начальників обласних управлінь внутрішніх справ, публічно, з відеокамерами, представниками засобів масових інформації», — заявив він «Українським новинам».
Далі логіка проста: керівник вищого рівня подбає про належний підбір начальницького складу на місцях. І вже останні самотужки проведуть чистку особового складу. На думку нардепа, під час переатестації «подивитися треба в першу чергу на моральний, етичний бік, на те, як вони поводять себе в сім’ї».
Він не заперечує проти вивчення громадської думки під час переатестації, проте вважає, що до цього слід залучати педагогів, діячів культури, моральних авторитетів громади.
Водночас експерти відзначають, що тільки проведенням атестації проблеми не вирішити. Адже, як відомо, буття визначає свідомість. Якщо високі моральні вимоги не будуть підкріплені не менш високими матеріальними чинниками, держава або залишиться взагалі без правоохоронців, або буде змушена довіряти ці функції тим, хто погодиться на важку й небезпечну службу, але низькооплачувану…
Думки
ОЛЕГ ЛЯШКО, Радикальна партія:
— Щодо ліквідації «Беркуту» є питання. Бо ж спецпідрозділи особливого призначення міліції повинні бути. Але, думаю, нам потрібно взагалі скорочувати чисельність органів внутрішніх справ, яка нині вдвічі, а то й утричі більша, ніж чисельність армії. До того ж у цьому році витрати на утримання міліції, підрозділів органів внутрішніх справ становлять близько 16—20 млрд грн. Тому вважаю, що їх скорочення має відбутися негайно.
А стосовно переатестації працівників органів внутрішніх справ гадаю, що цього не достатньо. Повинна бути не переатестація, а люстрація — суцільна зміна працівників органів внутрішніх справ. Нам не потрібна така міліція, яка є сьогодні. Радикальна партія пропонує проводити вибори працівників органів внутрішніх справ, як, наприклад, обирають шерифів у Америці. За таких умов люди нестимуть відповідальність за обраного, до того ж матимуть можливість контролювати його.
Стосовно складу атестаційних комісій. До них треба залучати громадськість, а не народних депутатів. Було б добре, якби до атестаційних комісій входили представники громадськості, журналісти, активісти, правозахисники.
Микола ЛЕВЧЕНКО, Партія регіонів:
— Складно дати оцінку документу, якого не читав. Але, ліквідовуючи щось, потрібно розуміти, чим це можна замінити. «Беркут» виконує функції охорони громадського порядку. Якщо його ліквідувати, хто здійснюватиме ці функції? Так, є зауваження, зловживання, але це не означає, що не потрібна структура. Це так само, як вода: вона рятує від спраги, але інколи люди в ній тонуть. Проте це не означає, що треба закрити всі водойми.
Що стосується включення народних депутатів до складу атестаційної комісії, то я не бачу в цьому ніякого сенсу. До комісії повинні входити професіонали, що розуміються в цих питаннях. Припустимо, ініціатори мають на увазі професіоналів з числа нардепів, які колись працювали в органах внутрішніх справ. У такому разі ми даємо зрозуміти, що довіряємо не працівникам міліції, які зараз при виконанні, а тим, хто колись працював у органах правопорядку, а тепер став нардепом. Питання: вони порядніші від тих, хто працює зараз?
Існуючий порядок треба змінювати. Але це потрібно робити не для того, щоб завоювати серця виборців, а щоб ці виборці були в безпеці.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!