Збоку видніше, вирішили учасники міжнародної конференції з удосконалення функціонування судів і взяли на озброєння не лише іноземний досвід покращення правосуддя, а й побажання «користувачів» послуг вітчизняних обителей Феміди. Протягом двох днів, 21—22 червня, учасники заходу розмірковували над тим, як підвищити якість не тільки «продукції» суду, а й «обслуговування» його відвідувачів.
Крізь терни до лідерства
Перша доповідь була присвячена важливості лідерства в судових реформах. На цьому питанні зосередив увагу голова одного із судів першої інстанції Сінгапуру Тан Сйонг Таї. Він розповів, що із проблемою великої кількості нерозглянутих справ у Сінгапурі зіткнулися ще на початку 1990-х років. За словами іноземного законника, було понад 10 тис. нерозглянутих справ, причому деякі з них не слухали більш ніж 10 років. Сторони були змушені чекати призначення справи до розгляду роками.
На той час, за словами доповідача, судова система його країни потребувала «капітального ремонту», і реформа таки відбулася. «На середину 1990-х ми звільнилися від накопичених справ і змогли почати призначати дати слухань упродовж 4 тижнів. І до сьогодні цей термін залишається нормативним. Саме сильне лідерство забезпечило здійснення цієї трансформації», — зауважив Тан Сйонг Таї. На його переконання, кінцева мета лідерства в судовій реформі полягає в зміцненні структури суспільства шляхом поліпшення доступу до правосуддя для всіх.
Як заявив сінгапурський суддя, дуже важливо замінити глибоко вкорінену «судоцентричну» культуру на «сервісоцентричну», що відкриває шлях до вдосконалення діяльності судів.
Стандарти сервісу
Особливу увагу якості не лише судових рішень, а й обслуговування в храмах Феміди приділяють і в Грузії. Як розповів заступник голови департаменту з питань суддівської етики та дисциплінарних проваджень Вищої ради юстиції цієї країни Валеріан Гавашелі, останнім часом при визначенні якості діяльності суду говорити тільки про кінцевий «продукт», тобто рішення, не можна. За словами доповідача, слід оцінювати також, наскільки уважно і шанобливо поставилися до людини в суді.
Іноземний експерт зауважив, що для співробітників суду потрібно проводити тренінги з метою виявлення проблем. В.Гавашелі наголосив також на необхідності проведення опитувань серед тих, хто звертається до суду. При цьому особливу увагу слід приділити рівню комунікації з боку судді, судового працівника, їхній ввічливості. Цікавитися думкою громадян потрібно і стосовно простоти отримання інформації в суді, оперативності й досконалості судових процедур, своєчасного передання рішень і документів, свободи висловлення поглядів з боку співробітників, рівності можливостей сторін, які беруть участь у судовому процесі, безсторонності суду тощо.
В.Гавашелі розповів, що у ВРЮ Грузії планують створити службу управління якістю та взаємин з громадськістю, яку буде наділено саме тими функціями, котрі підвищать суспільну довіру до суду та сприятимуть формуванню сучасних стандартів якості.
Прозора оцінка
Своє бачення досконалого суду озвучив і представник Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, очільник Ради суддів загальних судів Павло Гвоздик. Він наголосив, що питання стандартів якості виникли не в судовій системі, а на виробництві. «Зрозуміло, що ми не можемо цю систему оцінки і контролю за якістю перенести в судочинство, але багато чого звідти можна взяти», — заявив він. На думку доповідача, головний критерій, який потрібно запозичити, це оцінка якості з позиції клієнта. Разом із тим П.Гвоздик зауважив: підхід, що суд надає якісь послуги, є новим, і багато служителів Феміди його не сприймає. «Ми повинні погодитися з тим, що суд усе ж надає послуги, які спрямовані на підтримання в суспільстві впевненості у вирішенні конфліктів у цивілізований, правовий спосіб», — заявив представник ВСС.
Водночас П.Гвоздик наголосив на тому, що діяльність суду має певний «економічний ефект». «Для чого ми хочемо спростити судові процедури, зменшити кількість осіб, що перебувають під вартою?.. Це все є тягарем для нашої економіки», — відзначив керманич РСЗС.
Доповідач зауважив, що в процесі впровадження стандартів якості потрібно збільшити прозорість діяльності третьої гілки влади. На його переконання, нині аж надто «захопилися» питанням функціонування автоматизованої системи документообігу суду. «Ця система є для людей незрозумілою. І як саме відбувається розподіл справ, ми громадянам не зможемо пояснити. Це не сприяє прозорості», — констатував законник. На його переконання, відкритість судової системи — це дещо інше, коли все відбувається на очах у громадян.
П.Гвоздик наголосив і на тому, що перш ніж упроваджувати систему контролю за якістю, суддям потрібно роз’яснити механізми її роботи. «Це робиться не для того, щоб дати оцінку діяльності конкретного судді, з тим, щоб притягнути його до відповідальності. Ні, це зовсім інше. Це потрібно зробити для того, щоб удосконалити роботу суду в цілому», — пояснив він. Більше того, за словами доповідача, систему контролю за якістю не можна використовувати для вчинення тиску на законника. «Я за те, щоб наша робота була зрозумілою, в першу чергу для населення», — резюмував очільник РСЗС.
Демонстрація результатів
Думку про те, що погляд збоку допомагає покращити якість функціонування суду, поділяв і керівник проекту «Україна: верховенство права» Девід Вон. На його переконання, проводити оцінку своєї діяльності судам необхідно для того, щоб менеджери суду могли побачити слабкі і сильні сторони послуг. Як зазначалося, також це сприяє діалогу між третьою гілкою влади і громадськістю.
Д.Вон зробив акцент на питанні використання зовнішньої та внутрішньої оцінки діяльності суду. Остання, за словами доповідача, дається роботі суду як установи, а не роботі окремих суддів і є інструментом для самовдосконалення обителі Феміди. Вимірами такої оцінки є якість судових рішень та своєчасність судового розгляду.
Разом з тим Д.Вон розповів, що в Україні було проведено пілотну програму зовнішньої оцінки функціонування суду. Ця програма проходила в три раунди (2009, 2010 і 2011 роки), 9 неурядових організацій провели опитування відвідувачів у 20 судах з 8 областей України, було проаналізовано більш ніж 7,5 тис. анкет.
А ось про результати зовнішньої та внутрішньої оцінки судів Д.Вон вирішив не тільки розказати. Присутнім продемонстрували відео, що ілюструє, які позитивні зміни відбулися в деяких обителях Феміди, зокрема в апеляційних судах Донецької та Волинської областей, після того, як там почали цікавитися думкою відвідувачів і враховувати їхні побажання у своїй роботі. Щоправда, як зазначають відвідувачі цих судів, такі приклади не є масовими, і поки що «обслуговування» громадян у більшості храмів правосуддя залишає бажати кращого.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 8.48 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!