Назад у майбутнє

Що може змінитися в оподаткуванні доходів фізичних осіб з нового року?

Недавно стало відомо про два законопроекти, підготовлені Міністерством доходів і зборів, мета яких — зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці підприємств та на підприємців-спрощенців. Той факт, що це є ініціативою зазначеного Міністерства, викликав підозри в якомусь таємному намірі, який чиновники прикривають гаслом про гуманність. Хоча нічого радикального не запропоновано: нововведення багато в чому повторюють добре відомий механізм, що діяв до ухвалення Податкового кодексу.

Кого стосуватиметься?

Перший документ містить зміни, що стосуються широкого кола платників податків, які працюють на умовах трудового найму й за цивільно-правовими договорами, а другий — вузького сегмента дрібних підприємців, які працюють самі на себе або з допомогою не більш ніж 10 найманих осіб. У цьому випадку йдеться про платників єдиного податку першої й другої груп.

Що пропонується?

Проектом про зниження навантаження на фонд оплати праці пропонується зменшити розмір єдиного соціального внеску майже вдвічі, встановивши єдину ставку — 18%, а також повернутися до використання прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб. Так, збільшиться кількість ступенів прибуткової шкали, а максимальна ставка підніметься на 3%. Загальну ставку податку, навпаки, пропонується знизити на 5%.

Замість застосування загальної податкової соціальної пільги передбачено введення нульової ставки для громадян, доходи яких не перевищують 1500 грн. на місяць. При цьому пільга на дітей і для інших категорій платників (у розмірі 150 і 200%) податків зберігається.

У разі перевищення суми не оподатковуваного доходу в 18000 грн. за підсумками року громадяни зобов’язані будуть задекларувати свої доходи й сплатити податок за відповідною ставкою.

У проекті змін до ПК щодо врегулювання сплати єдиного соціального внеску пропонується знизити ЄСВ й «заховати» його в єдиному податку. Так, уже з 1 січня 2014 р. для фізичних осіб — підприємців хочуть встановити платіж, який поєднуватиме в собі одночасно податок на доходи й соціальні внески, як це було до ухвалення ПК.

Загальну суму єдиного податку потрібно буде переказувати на розподільчі рахунки Держказначейства, звідки вона вже прямуватиме до відповідних фондів і бюджетів. Сумарний відсоток відрахувань на користь держави за ЄСВ та ЄП зменшується з 44,7 до 28% для першої групи платників єдиного податку і з 54,7 до 38% — для другої (єдиний соціальний внесок — 34,7%, єдиний податок — 1—10% від мінімальної зарплати для першої групи і 2—20% — для другої).

З урахуванням пропозицій про внесення змін до ст.293 ПК фіксовані ставки єдиного податку встановлюються щодо затвердженого розміру мінімальної заробітної плати місцевими радами залежно від виду господарської діяльності.

Які наслідки?

Якщо порівнювати з нинішнім податковим навантаженням на приватних підприємців, то в разі ухвалення цього положення воно зменшиться більш ніж на 16% (сьогодні це майже 200 грн.).

За задумом, повернення до старого механізму розподілу єдиного податку повинне полегшити бізнесменам життя. Крім економії коштів за рахунок зниження ставок, таке нововведення дозволить ФОП уникнути витрати часу на заповнення окремих платежів у банку. Простіше буде й перевіряльникам. Проте громадськість побоюється, що знову виникнуть проблеми з підтвердженням страхового стажу й нарахуванням пенсії за віком через те, що частина відрахувань від суми єдиного податку недостатня і не є страховими внесками до ПФ.

Утім, схвалять у Верховній Раді такі нововведення чи ні — поки що не відомо. Спершу Міністерство доходів і зборів повинне погоджувати проекти з Мінсоцполітіки та іншими міністерствами. У будь-якому випадку незалежно від того, якому з документів дадуть зелене світло, авторам ініціативи доведеться обгрунтувати економічну доцільність таких змін і навести вагомі аргументи на користь того, що скорочення податків виведе з тіні значні обсяги доходів.

ОЛЬГА АНДРУСЬ - податковий консультант Аудиторсько-консалтингової корпорації «Глобал консалтинг»