Економіці України загрожує не тільки нелегальна, а й легальна міграція. За інформацією фахівців, через неврахування праці мігрантів бюджет щорічно недоотримує $2 млрд. Для ефективного регулювання міграційних процесів необхідно створити єдину систему обліку легальної міграції.
Законодавче нестикування
Про це йшла мова під час круглого столу, на якому були презентовані результати дослідження «Стан і перспективи міграційної політики в Україні», ініційованого народними депутатами Валерієм Коновалюком і Василем Грицаком.
За їхніми словами, сьогодні Україну накрив потік міграції — легальної та нелегальної. За даними ООН, наша держава займає 4-е місце у світі за кількістю мігрантів після США, Німеччини та Росії. І це тільки офіційна статистика, яка вельми відрізняється від реальної картини. Скажімо, за оцінками робочої групи, загальна кількість мігрантів в Україні з урахуванням тих, котрі іммігрували за роки незалежності, становить 5—7 млн чоловік, що суттєво відрізняється від офіційних даних.
Як відзначають експерти, основний імміграційний потік в Україну традиційно йде з Російської Федерації (30—35% загального трафіку іммігрантів до України), 2-е місце займає Молдова (19—21%), 3-є — Білорусь (14—15%).
Сьогодні міграційні процеси в нашій країні регулюються більш ніж 20 міжнародними й українськими нормативно-правовими актами, які часто не стикуються між собою і навіть суперечать один одному. Це, у свою чергу, ускладнює повноцінний облік міграційних потоків. Крім того, часто не узгоджені між собою і відомчі статистичні дані про мігрантів, наявні в системі МВС, Мінпраці, Пенсійного фонду, ДПСУ. Все це свідчить про те, що Україні необхідно розробити ефективнішу систему обліку мігрантів.
Як показують результати дослідження, внаслідок того, що в Україні перебувають мігранти з різним статусом, державний бюджет щорічно недоотримує близько $2 млрд від неврахованої праці мігрантів, тоді як вони щорічно пересилають або вивозять за рубіж 35—45 млрд грн.
Повернути заробітчан?
Як відзначив у ході круглого столу В.Коновалюк, за різними оцінками, нині за кордоном працює від 2 до 6 млн наших співвітчизників. За його словами, при цьому в Україні спостерігається певне економічне зростання, яке, за оптимістичними прогнозами, може тривати ще 5—10 років. Це, швидше за все, спровокує збільшення потреб у трудових ресурсах. У той же час, за оцінками робочої групи, Україна навряд чи зможе впровадити ефективні інструменти реінтеграції заробітчан і повернення їх на український ринок праці. Крім того, як відзначає народний депутат, демографічна ситуація погіршуватиметься, а корінне населення скорочуватиметься. У результаті, всі ці чинники сприятимуть зростанню міграції, перш за все нелегальної, з країн СНД й Азії. Тому без радикального вдосконалення нормативно-правової та технічної бази обліку мігрантів Україна неминуче зіткнеться з низкою економічних і соціальних проблем.
Законодавці вже роблять певні кроки в цьому напрямі. До порядку денного нинішньої сесії Верховної Ради внесено законопроект №8507 «Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України», в якому велика увага приділяється вирішенню проблеми ідентифікації та обліку мігрантів в Україні.
На думку експертів, нам потрібно не боротися з мігрантами, про що часто говорять з високих трибун, а задуматися над тим, як ефективно керувати міграційними процесами з користю для економіки держави. А для цього необхідно впровадити сучасні системи ідентифікації мігрантів, зокрема з використанням біометричних технологій, які в Україні існують, і вдосконалити законодавчу базу. Адже ті ж мігранти могли б принести до української скарбниці ті самі недоплачені $2 млрд.
Весь номер в форматі PDF
(pdf, 11.18 МБ)
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!