ВК розкритикувала можливе усунення парламенту від унесення змін до Конституції
Оновлений закон про референдум є одним з найбільш спірних актів, прийнятих Верховною Радою минулого скликання. Українська влада регулярно обіцяє враховувати думку Європи, якщо ті чи інші закони яким-небудь чином зачіпають Конституцію. Ось тільки згаданий акт Старий світ не оцінив: Венеціанська комісія піддала жорсткій критиці нові правила плебісциту.
З позиції несхвалення
Закон про референдум став притчею во язиціх практично з моменту реєстрації відповідного проекту. Ідея про те, що акти (аж до нової редакції Конституції) в підсумковій версії може пропонувати та схвалювати народ в обхід парламенту, збентежила багатьох. Але, попри критику цієї ініціативи влади, попередній склад парламенту дав їй путівку в життя.
У міру того як Центральна виборча комісія напрацьовувала постанови, що визначають механізми можливої реалізації закону на практиці, спірний акт продовжував збирати щедрий урожай зауважень. Противники розширення «всенародних повноважень» є не тільки серед політологів і опозиційних політиків, а й у створеній Президентом Конституційній асамблеї. «Ухваленням цього закону був явно проігнорований закріплений в ст.8 Конституції принцип верховенства права, який, зокрема, полягає в тому, що Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі й повинні відповідати їй. Верховна Рада, прийнявши цей закон, поставила його над Конституцією», — волали у квітні цього року до свого голови Леоніда Кравчука 6 членів КА.
Раніше схожу позицію зайняли європейські експерти. «Не можна вносити поправки до Конституції виключно на референдумі», — попереджав ще в грудні 2012 року секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт.
Зауваження Європейської комісії «За демократію через право» українська влада на словах часто зустрічає шанобливо. Випадок із законом про референдум, на перший погляд, не мав стати винятком. У квітні Голова ВР заявив, що «деякі питання конституційної реформи вимагатимуть винесення на всеукраїнський референдум». «У зв’язку із цим украй важлива роль Конституційної асамблеї, до співпраці з якою залучені експерти з Ради Європи й Венеціанської комісії», — цитувала прес-служба ВР слова Володимира Рибака. Ось тільки через два місяці висновок експертів ВК навряд чи порадував.
Концептуальні розбіжності
Як виявилося, частково оптимізм прихильників влади був обгрунтований. ВК в цілому позитивно оцінила напрацювання, що стосуються трансформації розділу Конституції «Правосуддя», — від зміни порядку призначення суддів до підняття граничної вікової планки для володарів мантій з 65 до 70 років (див. №24/2013 «ЗіБ». — Прим. ред.). Однак інші питання, що стосуються проекту закону про перевибори в спірних округах, поправок до законів про вибори й особливо чинного акта про референдум, викликали гостру полеміку.
У Мін’юсті спочатку оголосили список тих пропозицій з проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства з питань проведення виборів», які ВК разом з ОБСЄ/БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини) схвалили. Проте в той же час багато в чому рекомендації «венеціанців» не збігаються із запитами правлячого табору.
Наприклад, в Європі вважають преференції парламентським партіям при формуванні виборчих комісій невиправданими, вимоги до претендентів на мандат народного депутата — дуже жорсткими (так, пропонується переглянути норму про беззастережну — незалежно від ступеня тяжкості злочину — несудимість кандидатів (за теперішніх часів це особливо актуально). Що стосується прохідного бар’єра, то він, як і раніше, повинен становити 3%...
У випадку із законом про референдум різночитань між Києвом і Венецією, схоже, виявилося ще більше. І головне з них — концептуального характеру.
Важко сказати, чи покладали наші можновладці на «венеціанців» великі надії, але правила проведення всеукраїнського референдуму в Європі оцінили загалом негативно. В основному критиці, як і можна було чекати з огляду на попередні висновки, піддався дуже великий список питань, пропонованих для народного схвалення. «Можна сказати, що практично безмежний перелік питань, які можуть бути винесені на референдум, згідно із законом є проблематичним з погляду міжнародних стандартів, у яких чітко сказано, що референдум не повинен використовуватися для підриву встановленого Конституцією поділу влади», — говориться у висновку.
Тому не дивно, що основну увагу експерти приділили тим нововведенням, які дозволяють виключити парламент із законодавчого ланцюжка. «Надання дозволу на національний референдум за народною ініціативою щодо нової Конституції або змін до Конституції... дозволить уникнути необхідності голосування кваліфікованої більшості у Верховній Раді. Комісія щиро вірить, що це завдасть шкоди конституційній стабільності й законності в Україні», — підкреслюється в документі.
Не обійшли у Венеції увагою й те, що широке трактування правил проведення референдуму суперечить Основному Закону. «Можливість приймати Конституцію на референдумі, що скликається за народною ініціативою, здається, не передбачена чинним Основним Законом України», — не забувають європейці про норми розд.XIII.
Що криється в деталях?
Крім загального духу закону, фахівці піддали розбору й багато «частковостей». Узагальнені претензії до деталей прямо стосуються давніх рекомендацій ВК: сформулювати положення виборчого кодексу, норми якого працюватимуть при різних варіантах волевиявлення громадян. «Багато цих технічних проблем може бути вирішено шляхом ухвалення єдиного виборчого кодексу, який установить чіткі правила виборів і референдумів, зокрема технічні аспекти діяльності виборчих комісій та реєстрації виборців», — уточнюється у висновку.
Перелік «технічних» претензій до тексту закону досить великий: він включає зауваження з приводу списку виборців, особливостей організації кампанії, участі (точніше, потенційної неучасті) іноземних спостерігачів і багато чого іншого.
Одні зауваження — це реакція на досить стандартні прийоми українських законодавців, інші стосуються «фішок» саме закону про референдум. Наприклад, в Європі викликали подив новели, згідно з якими ЗМІ поставили в обов’язок дотримуватися принципів «об’єктивності, неупередженості та збалансованості» при висвітленні «референдумної» інформації, але при цьому жодним чином не «агітувати за або проти питання референдуму, поширювати інформацію, спрямовану на спонукання громадян голосувати за або проти питання референдуму». «Збалансоване висвітлення позицій повинне гарантуватися конкуренцією думок різних ЗМІ, а не бути обов’язковою вимогою до кожної з них», — уважають європейці.
Не схвалила ВК й принципу формування комісій, делегувати членів яких, крім місцевих рад (а у випадку з окружними комісіями цей механізм і зовсім погано прописаний), можуть і місцеві адміністрації. «Ця процедура не тільки гранично ускладнена, а й створює ризик виключення з членів комісій різного рівня представників різних політичних сил і громадянського суспільства», — впевнені «венеціанці».
Та все ж «масована» критика як основоположних принципів нового закону, так і зафіксованих в його тексті «організаційних деталей» навряд чи могла б залишитися непоміченою та неврахованою. Проте не слід забувати про те, що можновладці в Україні до консультаційної співпраці з європейськими інституціями ставляться гнучко: одні побажання тієї ж ВК враховуються, інші — послідовно ігноруються.
«Ми з повагою ставимося до фахівців Венеціанської комісії та розглядатимемо ті питання, які вони порушують. Але рішення ухвалять депутати в сесійному залі. У нас своя держава, є певні обставини, і це необхідно враховувати», — досить однозначно відреагував на венеціанський «вердикт» голова фракції ПР у ВР Олександр Єфремов. При такій позиції найбільшої парламентської фракції епопея із законом про референдум стає ще більш цікавою. Адже, якщо більшість не захоче прислухатися до порад європейських фахівців, вона фактично сама собі уріже конституційні повноваження. А з огляду на те, що Президент у своєму недавньому посланні до парламенту висловив побажання щодо п’ятирічного мораторію на зміну законів, прийнятих з народної подачі (ну або робити це тільки через конституційну більшість від самого початку), ситуація найближчим часом може й не повернутися на круги свої.
КСЕНІЯ СОКУЛЬСЬКА, «Подробиці»
Опитування «ЗБ»
Чи потрібно дати громадянам право приймати Конституцію на референдумі?
ВАДИМ КОЛЕСНІЧЕНКО, член Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя:
— Саме формулювання питання дивне. Що означає «дати право»? Українці мають право на все, тому що джерелом влади в нашій державі є народ. В одній з європейських країн конституція писалася 2 роки, без участі юристів, політиків. Методом випадкової вибірки були визначені люди, які відкрили персональні сторінки в Інтернеті, вони й писали конституцію, обговорюючи з усім народом. Після її ухвалення ці люди не мали права бути в органах влади. Це приклад повної демократії та волевиявлення.
Я завжди дотримуюся позиції, що народ — це головна й остання точка відліку для ухвалення будь-яких рішень.
МИКОЛА ЛЕВЧЕНКО, член Комітету ВР з питань правової політики:
— Напевно, все-таки повинен бути механізм ухвалення Конституції та внесення поправок як шляхом референдуму, так і Верховною Радою. В українців, безумовно, повинне бути право приймати та змінювати Основний Закон на референдумі. Механізм референдуму — це найдосконаліший механізм демократії. Так, його важко застосувати, він громіздкий, але досконалішого інструменту в демократії немає.
Верховна Рада — це, по суті, той же референдум, тільки в представницькому органі. Народні представники ухвалюють рішення від імені народу й для народу. І вся проблема в тому, наскільки зловживають і як користуються цим правом. Тому референдум — єдино правильний механізм.
СЕРГІЙ ДУНАЄВ, заступник голови Комітету ВР з питань правової політики:
— У кожного громадянина є конституційне право. Ніхто ж не відміняв Конституції України! У ній розписані практично всі права.
Правда, місцевого самоврядування теж ніхто не відміняв, але зараз йому дуже важко працювати. Тому було б доцільно провести референдум про те, щоб дати можливість місцевому самоврядуванню самостійно ухвалювати рішення і, звісно, відповідати за свої вчинки, звітуючи перед громадою. Місцевому самоврядуванню потрібна підтримка громадськості. А конституційне право нікому не дозволено порушувати.
Матеріали за темою
З політичної карти світу зникне Індія
06.09.2023
У Казахстані втретє перейменують столицю
15.09.2022
З Днем Незалежності України! — привітання
24.08.2022
З Днем Української Державності! — привітання
28.07.2022
Вітаємо з Днем Конституції України!
28.06.2022
Феномен Конституції не вичерпується її текстом, а адмінсудочинство використовує її як норму прямої дії
в„–49 (1555), 04.12—10.12.2021
Що не так із попереднім схваленням закону про Великий Державний Герб України
в„–36 (1542), 04.09—10.09.2021
У Чилі проголосували за те, щоб конституцію писати без юристів
в„–44 (1498), 31.10—06.11.2020
Чи можна порушувати Конституцію заради кредитів МВФ вирішить ВС
в„–29 (1483), 18.07—24.07.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!