У ЄС з’явився 28-й член, який ще вірить у його майбутнє
Хорватія офіційно стала 28-м членом Європейського Союзу. Святкування з нагоди урочистої події були не такими гучними, як раніше в подібних випадках, і супроводжувалися дискусіями як про стан хорватської економіки, так і про подальшу долю ЄС.
7 років реформ
Ураховуючи, що економіка цієї балканської країни вже п’ятий рік перебуває в рецесії, а безробіття досягло рекордного 21%, мало хто з місцевих жителів налаштований гучно святкувати довгождану європейську інтеграцію, повідомляє ІТАР-ТАСС. У Брюсселі також стурбовані численними економічними проблемами, з якими зіткнувся ЄС останніми роками. Саме вони стали причиною різного роду конфліктів усередині співтовариства й чуток про його можливий розпад.
Згідно з останніми даними вивчення громадської думки, вступ Хорватії до ЄС беззастережно підтримує лише близько 23% населення країни. За час кризи євро привабливість Союзу в очах громадян істотно поблідла, і, на думку багатьох хорватів, європейська інтеграція не принесе країні нічого хорошого, про що свідчить приклад Греції і Португалії.
Президент Хорватії Іво Йосипович розповів у інтерв’ю одному з місцевих телеканалів, що останнім часом західні журналісти часто задавали йому запитання про те, чому його країна хоче вступити до Євросоюзу. «Тому що ми віримо, що в ЄС є майбутнє», — підкреслив глава держави.
Хорватія приєднується до євроспівтовариства після трохи більше ніж 20 років, що минули з моменту початку війни за незалежність, яка тривала 4 роки й у якій загинуло близько 20 тис. людей. Ця країна з населенням 4,4 млн громадян стала другою державою — членом ЄС, що раніше входила до складу Югославії. Першою у 2004 році вступила до Союзу Словенія.
Щоб увійти до складу ЄС, Хорватії було потрібно 7 років непростих і часто непопулярних реформ і рішень, що здійснювалися під контролем Брюсселя. Зокрема, Загреб видав Міжнародному трибуналу щодо колишньої Югославії низку високопоставлених військових і політичних діячів, обвинувачених у скоєнні військових злочинів, що викликало украй негативну реакцію громадян.
Влада також змушена була продати велику частину прославлених суднобудівельних верфей, що застрягли в багатомільйонних боргах. У країні почалася боротьба з корупцією на всіх рівнях, внаслідок чого за грати потрапив колишній прем’єр-міністр Іво Санадер.
Звістка про те, що через зайнятість урочисту церемонію вступу Хорватії в ЄС не відвідає неформальний лідер блоку — канцлер Німеччини Ангела Меркель — також не сприяла святковому настрою. Зіславшись на надзвичайну зайнятість, А.Меркель надіслала керівництву країни відеопослання, в якому, крім привітань, звернула увагу на необхідність зміцнення верховенства закону й подальшої боротьби з корупцією.
Веселкові надії і… чорні прапори
Експерти сходяться в тому, що приєднання до Євросоюзу, безумовно, зробить Хорватію привабливішою для туристів і навіть може принести нові інвестиції. До інших безумовних плюсів відносять і те, що Загреб отримає життєво необхідні субсидії ЄС. За даними Мінфіну, у 2013-му Євросоюз виділить €800 млн, потім з року в рік ця цифра тільки збільшуватиметься. Крім того, країна підвищить свою інвестиційну привабливість, а її громадяни зможуть абсолютно вільно пересуватися по території ЄС, легко працевлаштовуватися і здобувати високоякісну європейську освіту.
Водночас ціна членства ЄС для Хорватії може виявитися непомірно високою. Головні побоювання полягають у тому, що економічно слабка країна може не витримати нерівної конкуренції з сильними сусідами. Зокрема, з італійцями, які здатні скуповувати місцевий бізнес.
Багато хто боїться різкого підвищення цін при тому, що заробітні плати залишаться на тому ж рівні, а також уведення для хорватського бізнесу завищених європейських вимог і, відповідно, розорення місцевих компаній. Заклопотаність викликає також можливість напливу в цю балканську країну нелегальних мігрантів.
Хорватів лякає перспектива виплати своїх кровних заощаджень у загальноєвропейський «казан», звідки ці кошти підуть на виплату грецьких пенсій і допомоги з безробіття португальцям. Крім того, багато хто сумнівається в майбутньому ЄС і євровалюти, особливо на тлі закликів низки країн вийти з єврозони й повернутися до національних валют.
Не радує хорватів і перспектива остаточно втратити економічну самостійність, особливо в світлі недавніх домовленостей лідерів Італії і ФРН про створення єдиного економічного уряду єврозони.
Можливо тому противники вступу Хорватії до ЄС відзначають цю подію, вивішуючи над своїми будинками чорні прапори.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!