Пільговики державних інтересів

У комітеті ВР відхилили відразу 6 ініціатив щодо звільнення від судового збору

Державні органи продовжують скаржитися на збір, сплата якого не дозволяє їм звертатися до суду, не витрачаючи коштів. Тому установи намагаються отримати пільги, ігноруючи потребу фінансування судів.

З того часу, як у законодавстві з’явилася норма про необхідність сплати судового збору, виникали й ініціативи про його скасування для деяких категорій позивачів. Звісно, не завжди такі пропозиції знаходили підтримку, але в цілому можна сказати, що нардепи з розумінням ставилися до нестачі грошей у деяких відомствах, звільняючи їх від небажаних витрат. Так, різними законами парламент звільнив від сплати збору Держрезерв, Мінфін, податкову та митну служби, Держказначейство, Держфінінспекцію, Нацбанк, Мінрегіонрозвитку, Державну архітектурно-будівельну інспекцію тощо.

Пояснення кожної з таких змін були майже ідентичними. Мовляв, ці органи захищають інтереси країни, а грошей, щоб звертатись у разі потреби до суду, не вистачає. При цьому на проблеми судової системи, яка через законодавчі зміни недоотримувала фінансування, нардепи заплющували очі. Так само вони не зважали й на той факт, що сплата судового збору — стримувальний фактор, який не дозволяє посадовцям звертатися до суду за першої-ліпшої нагоди. З розв’язаними ж руками вони можуть судитися не лише для того, аби попсувати нерви підприємцям, а й для «неофіційного» владнання спору.

Проте, схоже, нардепам уже набридло задовольняти все нові й нові апетити держорганів. Адже якщо й надалі звільняти все нові й нові структури від судового збору, за кілька років його сплачуватимуть лише громадяни й підприємці. На засіданні Комітету ВР з питань верховенства права та правосуддя парламентарі розглянули 6 таких ініціатив.

Збір не хотіли сплачувати державна виконавча служба, Мін’юст (в інтере­сах Кабміну), парламент АР Крим, а також Рада міністрів і міністерства автономії, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, органи приватизації та Державна екологічна інспекція. Із цих проектів 4 вніс Уряд, ще 2 — нардепи.

Зрозуміти мотивацію ініціаторів можна було б, навіть не читаючи пояснювальних записок до законопроектів. Вона, як і раніше, зводиться до того, що фінанси не дозволяють сповна захистити інтереси громадян і держави.

Закликаючи членів комітету не допустити появи чергових пільговиків, голова Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк звернув увагу парламентарів на те, що фінансування правосуддя — й так у плачевному стані. Зокрема, коли до суду приходять нові законники, виникають проблеми навіть із оплатою їх праці, не кажучи вже про нестачу коштів на ремонт приміщень та придбання необхідної техніки.

Крім цього, Р.Кирилюк наголосив, що в разі потреби до суду без сплати збору може звернутися прокуратура, тож держава має свого «безоплатного» захисника. У свою чергу заступник голови Вищого адміністративного суду Михайло Цуркан наголосив на тому, що, скасовуючи збір для держструктур, законодавець ставить їх у більш привілейоване становище. Та й суми, які мають сплачувати держструктури, за його словами, не є «непідйомними». Тому й підстав для звільнення від цього обов’язку немає.

Своєю чергою нардепи звернули увагу на той факт, що в разі звільнення від збору чергових держорганів, «недостачу» коштів доведеться компенсувати з бюджету. І виявиться, що платити доведеться не тим установам, які звертаються до суду, а державі в цілому. Тому парламентарі рекомендували відхилити всі 6 ініціатив, заразом натякаючи Кабміну та своїм колегам на те, що більше з подібними пропозиціями звертатися немає сенсу.

Разом з тим головним під час розгляду цих проектів визначено не «судовий» комітет, а Комітет з питань податкової та митної політики. Яке ж рішення ухвалять «податківці» наразі важко сказати. Та й до того часу, коли пропозиції будуть унесені до сесійної зали, Уряд може знайти нові аргументи, аби нардепи підтримали зміни.