СБУ вирішила розв’язати собі руки в боротьбі за чистоту мантій
На ловця і хабарник біжить, особливо коли полюють «на живця». Очевидно, так вирішили в Службі безпеки і, аби розв’язати собі руки в боротьбі з ласими до наживи, пропонують скасувати кримінальну відповідальність за провокацію хабара. Щоправда, ця ініціатива стосується лише суддів.
Складнощі фіксації
Мова йде про ст.370 КК, яка передбачає для правоохоронців за провокацію хабара покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Це покарання досить суворе, і, схоже, саме тому стражі порядку вирішили убезпечити себе і разом з тим підвищити ефективність боротьби з корупціонерами.
Чому силовики хочуть безкарно провокувати на отримання «винагороди» саме суддів, вони пояснюють так: якби законодавець скасував цю норму, то вони могли б краще викорінювати хабарництво в третій гілці влади. Зокрема, таку думку висловив начальник управління Головного ¬управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ Віктор Трепак. Він зауважив, що наразі є багато проблем і перешкод щодо фіксування правоохоронцями фактів хабарництва серед людей у мантіях. «Нині без людей, які б зверталися до нас і казали, що від них вимагають хабар, задокументувати його дуже-дуже складно», — пояснив В.Трепак.
За словами представника СБУ, для викоренення основних джерел суддівської корупції мають бути задіяні всі державні і суспільні інститути, адже корупція в третій гілці влади — це насамперед проблема відносин у суспільстві. «Важко подолати корупцію в суді, коли громадяни самі шукають шляхи, як занести судді гроші», — зауважив він. Особливий порядок притягнення суддів до кримінальної відповідальності покладає на правоохоронців завдання ретельно документувати такі злочини. «Ми можемо притягти до відповідальності нечистого на руку суддю, коли свідомий громадянин не намагатиметься за певну суму грошей схилити важелі судочинства на свій бік, а боротиметься з хабарником разом з нами», — наголосив В.Трепак.
Невтішна статистика
За даними прес-центру СБУ, в минулому році за її матеріалами порушено 33 кримінальні справи стосовно представників третьої гілки влади, зо¬крема 29 щодо суддів, з них 21 — за ознаками хабарництва.
Минулого року було засуджено 11 суддів та 1 секретаря суду до різних строків ув’язнення. 8 суд¬дів визнано винними в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК, 3 суд¬дів визнано винними в скоєнні інших посадових злочинів.
Упродовж січня — квітня 2011 року за матеріалами СБУ порушено вже 12 кримінальних справ стосовно працівників судових органів, з них 4 — за ознаками хабарництва.
Так, 25 травня співроб¬ітники СБУ затримали на гарячому суддю одного з районних судів столиці. Зловживаючи своїм службовим становищем, служитель Феміди через посередника вимагав та отримав хабар за прийняття процесуальних рішень у цивільній справі на користь однієї зі сторін. Співробітники СБУ затримали зловмисників під час одержання «винагороди» в розмірі $2 тис.
Серед інших затриманих співробітниками СБУ на гарячому з початку року лише в столиці — суддя Київського апеляційного адміністративного суду, судді Дніпровського, Святошинського районних судів м.Києва, а також четверо працівників Шевченківського райсуду м.Києва.
Соціологічний каталізатор
Зазначимо: раніше ми вже наводили дані соціологічних опитувань (див. №21 «ЗіБ». — Прим. ред.). Зо¬крема, нині українці вважають найбільш корумпованими структурами суд і міліцію: 57% респондентів переконані, що добитися справедливості в судах можна, але це дорого коштує, ще близько 28% уважають, що суди в Україні повністю корумповані.
Разом із цим, як свідчать статистичні дані, ласих до наживи вистачає як у суддівських, так і в правоохоронних лавах. Принаймні в цьому переконані громадяни. Відтак можливість розв’язати руки вартовим порядку для виявляння суддів-хапунів виглядає якось нелогічно, оскільки ступінь довіри до чистоти їхніх рук у суспільстві також невисокий.
Взагалі, важливість громадської думки як рушійної сили для будь-яких новацій переоцінити важко. Саме на низькому рівні довіри громадян до третьої гілки влади зробили ставку судові реформатори у 2009 році. Тоді законотворці планували змінити вітчизняну Фе¬міду на краще, ухваливши закон «Про судоустрій і статус суддів». Необхідність оперативної реконструкції правосуддя депутати ілюстрували невтішними результатами соціологічних досліджень. Окрім цього, майже в той же час відбулося скандальне затримання судді Ігоря Зварича. Втім, два роки тому володарям мандатів утілити реформаторські плани не судилося, однак гіркий осад від звинувачень у корумпованості в представників судової влади все ж лишився.
Минув час, і реформена крига все ж скресла. І що маємо тепер?.. Нібито і вимоги до суддів підвищили, і процедуру притягнення їх до відповідальності полегшили, й антикорупційні механізми покращили, втім, змінити щось у свідомості громадян представникам оновленої Феміди так і не вдалося. Проте самі судді в невтішні дані соціологічних досліджень не вірять, і наводять іншу статистику. Так, за минулий рік до судів було подано близько 8 млн позовів, але тільки 10% рішень було оскаржено в апеляційному і касаційному порядку. Це, на думку очіль¬ника Вищої ради юстиції Володимира Колесниченка, свідчить про те, що цифри соціологічних досліджень стосовно того, що 80% громадян не довіряють людям у мантіях, не відповідають дійсності, оскільки 90% осіб погоджуються з рішенням суду першої інстанції.
Зрозуміло, що корупційним вірусом тією чи іншою мірою заражені всі гілки влади, а найбільше — ті структури, діяльність яких пов’язана з розподілом і використанням бюджетних асигнувань, здійсненням правосуддя, правоохоронною діяль¬ністю, землекористуванням, митним і податковим контролем. Однак чи можна створювати подвійні стандарти і надавати правоохоронцям можливість провокувати суддів на те, щоб останні брали хабарі?.. Питання поки що риторичне. І, можливо, не варто влаштовувати полювання «на живця», оскільки, як казав відомий англійський класик Оскар Уайльд, втриматися можна від усього, крім спокуси.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!