Захист vs обвинувачення: паритет неможливий?

Як адвокати прокурорів у гості запросили й що з цього вийшло

Адвокати, які зазвичай не надто вшановують прокурорів, запросили своїх «процесуальних опонентів», щоб у «неформальній дружній обстановці» обговорити особливості застосування нового Кримінального процесуального кодексу, знайти конструктивне розв’язання проблем, що виникають під час кримінального провадження. Саме так анонсувався круглий стіл, який відбувся в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Тим часом, незважаючи на мирний характер заходу, іноді все-таки виникало відчуття, що за одним столом зібралися представники двох таборів, які змагаються.

Стовідсоткова змагальність — це утопія?

За словами організаторів круглого столу «Реалізація процесуально-правових механізмів сторонами кримінального провадження. Процесуальні важелі нового КПК: можливості захисту й обвинувачення», ідея його проведення з’явилася після виступу Генпрокурора Віктора Пшонки на всеукраїнській нараді працівників прокуратури. Адвокати процитували його слова, які й стали приводом запросити до себе в гості прокурорів: «...Ми сподіваємося на професійну змагальність у судовому процесі. Натомість сьогодні захист, а це майже 40 тис. адвокатів, не навчився використовувати всі дані йому процесуальні важелі...».

В.Пшонка начебто заявив, що така ситуація викликає певне нерозуміння в суспільстві й безпідставні нарікання на обвинувальний ухил слідства. «Об’єктивно оцінюючи ситуацію, ми розуміємо, що захисту необхідно набути певного досвіду, а органам адвокатського самоврядування приділити увагу й прискорити цей процес. Зі свого боку прокурори теж повинні підняти рівень змагальності. Процесуальні резерви в цьому напрямку в прокурорів є», — відзначив він. Очевидно, ці слова не на жарт зачепили адвокатів.

«З урахуванням виступу Генпрокурора стала очевидною необхідність діалогу між стороною обвинувачення і стороною захисту. Мета нашого круглого столу — прислухатися до тих питань-претензій, які сформувалися в сторони обвинувачення до сторони захисту під час набуття чинності новим КПК, і вирішити спільно проблеми, що з’явилися в адвокатів під час реалізації його норм, обмінятися надбаним досвідом», — так пояснила необхідність проведення заходу його модератор, голова комітету з кримінального права й процесу Асоціації адвокатів України Агія Ахундова. Вона підкреслила, що це перша відкрита пропозиція адвокатів прокурорам обговорити проблеми, що накопичилися за півроку.

Для початку запрошених прокурорів попросили назвати типові процесуальні помилки, які допускають захисники під час застосування нового КПК. Але представники ГПУ досить стримано відреагували на цю пропозицію. Начальник управління правового й методичного забезпечення ГПУ Євген Бурдоль взагалі сказав, що ніколи не чув цих слів В.Пшонки: «Я щось не пригадаю, щоб Генпрокурор говорив таке, хоча присутній на більшості нарад. Якщо це взято із ЗМІ, Інтернету — тут треба розбиратися...».

Заступник начальника управління нагляду за дотриманням законів органами внутрішніх справ ГПУ Юрій Севрук як «процесуальні помилки», що допускають адвокати, назвав спроби останніх затягнути досудове розслідування і розгляд у суді кримінальних проваджень, а також той факт, що часто важко знайти захисників для участі в слідчих діях, і така поведінка створює певні незручності слідчим.

Більш того, Є.Бурдоль, відповідаючи на запитання адвокатів, по суті, заявив, що стовідсоткова змагальність — це взагалі-то утопія, якої немає в жодній країні світу. «Я чув претензії від адвокатів, що, мовляв, за новим КПК немає справжньої змагальності. Але стовідсоткової «змагальності» немає ніде, навіть в англосаксонській системі права, навіть у США. Розслідування є розслідування, інакше стороні захисту потрібно мати власний оперативний підрозділ», — підкреслив прокурор. На практиці ж, якщо адвокат звертається з клопотанням провести ті чи інші дії, то слідчий має право в цьому відмовити, «інакше слідство проводитиме тільки адвокат, і слідчий не зможе розслідувати жодного злочину».

Є.Бурдоль вважає, що КПК у будь-якому випадку дає достатньо прав стороні захисту. «У новому КПК закладений інший принцип: якщо слідчий відмовляє адвокатові в проведенні процесуальних дій — він має право звернутися зі скаргою до слідчого судді. Такого в нас не було з 1960 року», — упевнений начальник управління. Також згідно з кодексом слідчий, наприклад, може відмовити адвокатові в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, якщо вважатиме, що це може зашкодити розслідуванню, але сторона захисту знову ж таки має право оскаржити таке рішення.

Управління у справах адвокатів чи процесуальний керівник?

Під час заходу одвічне протистояння між адвокатами й прокурорами періодично ставало помітнішим, і мирна бесіда переростала в дискусію опонентів. Претензії, що накопичилися до слідства, захисники адресували запрошеним прокурорам. Наприклад, адвокатів турбувало, що робити, якщо потенційного підозрюваного допитують як свідка, а захисник у цьому випадку позбавлений можливості вступити в процес. «Чи вживають якихось заходів із цього приводу?» — поцікавилася адвокат Тетяна Батусь.

«Таких заходів вживають. Але ж у нас бувають випадки, коли на момент проведення слідчих дій немає підстав вважати, що особа скоїла злочин, слідчий не може про це здогадатися. Тому людину допитують як свідка», — парирував Ю.Севрук.

«Досить часто заявник чітко називає прізвище особи, яку вважає вин­ною в скоєнні злочину, а слідчий усе одно затягує з повідомленням про підозру, але при цьому проводить допити, обшуки, вилучення документів. На цій стадії захист позбавлений можливості брати участь у слідчих діях», — не погодилась адвокат. «Якщо в конкретній справі будуть такі факти — вживатимемо заходів. Треба розбиратися в кожному конкретному випадку», — поставив крапку в дискусії прокурор.

«Як ви оцінюєте реалізацію прав адвоката щодо збору доказів у рамках ст.93 КПК?» — поцікавився керівник секції ААУ з кримінального права Ігор Слинько. «Слідчий веде розслідування правопорушення, шукає докази вини, а адвокат — докази невинуватості. У них різні завдання. Але ми вважаємо, що в новому КПК права обох сторін достатньо збалансовані», — запевнив прокурор.

«Можна навести такий приклад, як тимчасове вилучення документів, — підключилася до дискусії А.Ахундова. — Зокрема, в КПК мовиться, що як виняток стороні (звичайно це сторона захисту) не повідомляється про те, що це питання розглядається в суді. А в нас слідчі перевели цю норму в статус права, навіть якщо мова йде про реєстраційні документи, вони звертаються до суду з таким клопотанням. Тобто винятки стають правилом».

«Остаточне рішення ухвалює суд, до нього й треба звертатися, — відповів Ю.Севрук. — У кожному конкретному випадку потрібно дивитися, що написав слідчий, яке рішення ухвалив суддя. Узагальнювати тут не можна».

У зв’язку з цим суперечкою А.Ахундова озвучила пропозицію ААУ про створення в прокуратурі спеціального управління, яке займалося б розглядом скарг саме захисників. Адже часто, щоб передати свою скаргу, їм доводиться довго чекати в приймальні для громадян, хоча багато питань вимагають негайного реагування.

Але прокурори скептично поставилися до такої ініціативи. «Саме для того й приймався новий КПК, щоб не створювалися нові відділи, структури. Для цього є така фігура, як процесуальний керівник, який призначається в кожному конкретному провадженні. До нього можна звертатися, якщо не приймають адвоката, порушують його права. Він несе в тому числі й за це відповідальність, — пояснив Є.Бурдоль і додав: — Створювати новий відділ — тільки розводити бюрократію. Не думаю, що це буде ефективно». Також він порадив: якщо керівник не реагує, то його дії можна оскаржити слідчому судді.

Правда, за словами А.Ахундової, іноді адвокатам складно з’ясувати навіть ім’я та прізвище процесуального керівника, особливо, якщо затримання підозрюваного відбулося, наприклад, після 21:00.

Про перебудову свідомості й саботаж

Прокурори розповіли своїм «опонентам» і про те, як реалізовуються норми КПК. На думку представників сторони звинувачення, серйозних проблем немає. «Ми заздалегідь готувалися до набуття чинності КПК. Наприклад, Єдиний реєстр досудових розслідувань створює і веде ГПУ. Це дуже непросто, і нам майже всі говорили, що реєстр не запрацює. Довелося з нуля створювати комп’ютерну програму, технічну базу, величезній кількості людей довелося оформити допуск до державної таємниці. Звичайно, перші 2—3 дні були деякі збої. Але зараз реєстр нормально працює», — поінформував Є.Бурдоль.

Ю.Севрук нагадав про те, що стали активно використовуватися угоди, зокрема потерпілого з обвинуваченим. Правда, в ГПУ поки що немає статистики щодо виправдувальних вироків, винесених у провадженнях, ініційованих уже за новим КПК. Але у відомстві налаштовані оптимістично.

На думку Є.Бурдоля, щоб почати розуміти КПК, потрібно змінити передусім себе. «За півроку ми побачили, що головне — це не матеріальні, і не організаційні проблеми. Все це з часом налагодиться. Найголовніше — потрібно перебудувати свідомість усіх учасників кримінального судочинства: і прокурорів, і адвокатів, і суддів, і міліціонерів», — підкреслив представник прокуратури. «З одного боку, є нерозуміння положень КПК. А з другого — свідоме небажання їх виконувати. Я аналізував цю ситуацію і можу сказати, що з боку окремих працівників є навіть прояви саботажу», — резюмував начальник управління правового й методичного забезпечення ГПУ.

За словами Є.Бурдоля, для нього один з ключових моментів у застосуванні нового КПК — це ч.6 ст.9 і ст.7 кодексу. Адже закон не може врегулювати всі тонкощі, і в цьому випадку слідчий, прокурор повинні ухвалювати рішення, виходячи з указаних у цих статтях принципів кримінального судочинства. Також Є.Бурдоль заявив, що немає необхідності вносити зміни до КПК, а потрібно, щоб кодекс попрацював ще хоча б рік-півтора.