Чому Швеція вирішила виділити гроші на посилення української системи правосуддя
Рада Європи й уряд Швеції репрезентували новий проект «Посилення незалежності, ефективності та професіоналізму судової влади в Україні», розрахований на 24 місяці, — до кінця 2014 року. Цей проект повинен остаточно європеїзувати вітчизняну судову систему та зробити її більш незалежною.
Відповідну угоду було підписано ще в грудні 2012-го в рамках Плану дій РЄ для України на 2011—2014 роки, а офіційно проект «відкрили» тільки на цьому тижні. Із цієї нагоди в Україну прибула керівник департаменту правосуддя та правової співпраці РЄ Ганна Юнкер. «Мета проекту — посилити незалежність і ефективність судової влади в Україні, сприяти законодавчим реформам, спрямованим на те, щоб привести сектор правосуддя у відповідність до європейських стандартів», — розповіла вона журналістам. Експерти повинні також визначити слабкі місця реформи та зрозуміти, чому вона може пробуксовувати.
Проект, за словами Г.Юнкер, розроблений спільно з ключовими учасниками процесу — органами суддівського самоврядування, національними неурядовими організаціями, представниками міжнародних організацій. Його партнерами стали Адміністрація Президента, Верховний Суд, Вища рада юстиції, Конституційна асамблея.
Складається проект із трьох компонентів: сприяння суддівському самоврядуванню, підвищення рівня професіоналізму суддів і рівня підзвітності судової влади. Передбачається, що виконувати поставлені завдання будуть за допомогою надання законодавчої підтримки та вжиття заходів, спрямованих на розвиток можливостей органів суддівського самоврядування, тренінгів служителів Феміди. Планується, що буде вдосконалено процедуру підготовки суддів і кандидатів у судді. Проект повинен також сприяти здійсненню судової та конституційної реформ відповідно до європейських стандартів (це, наприклад, стосується складу Вищої ради юстиції, процедур призначення суддів, порядку притягнення їх до дисциплінарної відповідальності).
«Ми сподіваємося, що наш проект допоможе українській судовій системі стати ефективнішою й посилить довіру до неї громадськості, що через 2 роки буде зміцнено потенціал, який існує в Україні, ресурси будуть належним чином розподілені, суди стануть незалежними, а підготовка суддів відповідатиме загальній європейській практиці... Навчання суддів стане фундаментальнішим, буде більш виражений зв’язок між навчанням і доступом до професії. Ми знаємо, якщо суддя добре підготовлений, пройшов відповідні тренінги, то, швидше за все, він буде більш незалежний в ухваленні рішень, буде професіональніше та якісніше виконувати свої обов’язки», — заявила на прес-конференції Г.Юнкер.
«У нас — ті ж надії, що й у Ради Європи, — зізнався посол Швеції в Україні Стефан Гуллгрен. — Безумовно, дуже важливо бачити кінцевий результат. Звичайно, півтора-два роки — досить короткий строк для проведення реформ, особливо якщо це стосується такої складної системи, як система правосуддя. Але сподіваюся, ми побачимо прогрес — модернізацію правової системи, її ефективнішу роботу. Проте ми повинні пам’ятати, що для здійснення будь-якої реформи потрібен час. Наприклад, у моїй країні ми все ще продовжуємо реформувати нашу суддівську систему для того, щоб зробити її настільки гарною, наскільки це можливо».
Посол також зізнався, що Швеція є основним спонсором, вона вкладає €1,5 млн. «Оскільки цей проект націлений на реформування судової системи, ми не можемо говорити тільки про гроші, маючи на увазі важливість результату. Можна витратити дуже багато грошей і не отримати ніякого результату. Але я сподіваюся, що завдяки зусиллям усіх учасників проекту він буде успішним. Окрім Швеції, додаткове фінансування здійснюватиме українська сторона», — відзначив С.Гуллгрен.
Вітчизняні чиновники, виступаючи на конференції з нагоди репрезентації проекту, подякували європейцям і пообіцяли, що Україна не зійде зі «шляху реформ». За словами Голови Верховного Суду Ярослава Романюка, плідна співпраця України та Євросоюзу має величезне значення, оскільки «реформування — це тривалий за часом і глибинний за своєю суттю процес, що вимагає послідовності в забезпеченні його реалізації». І саме ці підходи властиві міжнародним інституціям, які працюють в Україні в напрямі вдосконалення судової системи. «Хочу нагадати, що успішною й ефективною була реалізація і попереднього проекту Ради Європи — «Прозорість і ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби», — відзначив керівник ВС. — Я переконаний у тому, що Україна робить відчутні поступальні кроки в наближенні до європейських стандартів. У цьому велика заслуга міжнародних донорів, підтримка яких дає можливість не тільки ретельно вивчити досвід зарубіжних країн, а і якісно імплементувати його в українські реалії».
Я.Романюк згадав також основні проблеми судової влади в Україні, зокрема підкреслив необхідність надання найвищому судовому органу країни повноважень, які дадуть можливість вирішити ці проблеми й забезпечать таким чином реалізацію амбітних планів нашої країни стосовно реорганізації судової системи. Все це, за словами Голови ВС, повинне відбуватися відповідно до міжнародних стандартів.
Після закінчення конференції відбулося перше засідання наглядового комітету проекту. На ньому було розроблено детальний план дій на найближчі півроку й узгоджено склад комітету, до якого ввійшли представники АП, ВС, ВСС, ВАС, РСУ, ВРЮ, ВККС, рад суддів адміністративних і господарських судів, Національної школи суддів, ДСАУ та Шведського агентства міжнародного розвитку.
Пряма мова
Павло ГВОЗДИК, заступник голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:
Венеціанська комісія недавно дала позитивний висновок на проект змін до Конституції. Як скоро можна чекати ефекту від реформ, що проводяться?
— Будь-які зміни, які пропонується внести до законодавства, мають право на життя тільки тоді, коли вони наповнені реальним змістом і коли існує механізм їх реалізації. Доти, доки не буде такого механізму, говорити про те, що відбуваються якісь кардинальні зміни, рано. Ми повинні розуміти, що судова система покликана служити вирішенню конфліктів громадянина й держави, конфліктів між громадянами. І ця конфліктність сама по собі накладає певний відбиток на функціонування судової системи. Сподіваюся, що всі пропозиції з приводу поліпшення й удосконалення судової системи будуть спрямовані на те, щоб зменшити конфліктність у нашому житті.
Посол Швеції Стефан Гуллгрен (ліворуч) розповідав заступникові голови ВСС Павлу Гвоздику, як новий проект допоможе українським судам.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!