За 5 років у Грузії звільнили менше законників, ніж у нас за один минулий
Представники української та грузинської вищих рад юстиції в рамках співпраці, яка бере початок з підписання відповідного протоколу у 2004 ро¬ці, провели робочу зустріч, під час якої не лише обмінялися досвідом роботи, а й подискутували на тему повноважень.
Як повідомили у прес-службі ВРЮ України, на початку зібрання, яке відбулося 11 травня, її голова Володимир Колесниченко поінформував грузинських колег про повноваження, функції та особливості формування складу вітчизняної Ради у світлі закону «Про судоустрій і статус суддів». Водночас В.Колесниченко ознайомив гостей з підсумками роботи конституційного органу за минулий рік.
Зокрема, було розглянуто понад 13 тис. звернень, вивчено 571 пропозицію про звільнення суддів за порушення присяги. У підсумку члени Ради внесли подання щодо звільнення 39 законників за порушення присяги, 11 осіб — у зв’язку з набранням чинності обвинувальним вироком. Натомість грузинські колеги поінформували, що в них з 2005 року було звільнено 25 суддів (суддів¬ський корпус країни налічує 215 осіб). Загалом грузинська ВРЮ щороку роз¬глядає близько 1200 проваджень.
Жвава дискусія розго¬рілася довкола питання відмінностей між повноваженнями обох інституцій. Зокрема, щодо розмежування понять «суддівська помилка» та «порушення присяги», питання вдосконалення законодавства та налагодження співпраці із законодавчим органом.
Водночас учасники проаналізували процедуру призначення суддів на посади. Нині у Грузії законника призначають на 10 ро¬ків, після чого застосовується процедура перепризначення. Втім, за словами секретаря ВРЮ Грузії Валерія Церцвадзе, згідно зі змінами до конституції після 2013 року законників призначатимуть безстроково до досягнення пенсійного віку.
Також директор Вищої школи юстиції Грузії Давід Саакашвілі розповів про особливості вдосконалення професійного рівня суддів. Так, система підготовки суддівських кадрів включає іспити та 12-місячне навчання кандидата на мантію. Як відзначив Д.Саакашвілі, викладають у школі переважно представники третьої гілки влади. Світова практика свідчить, що саме вони мають навчати законників, оскільки най¬краще знаються на роботі судів та розуміють особливості розгляду справ.
Вищою школою юстиції Грузії завідує спеціальна рада, до якої входить голова Верховного суду. За словами Д.Саакашвілі, на початку роботи навчального закладу виникало чимало проблем, зокрема через відсутність спеціально підготовлених викладачів та якісних програм.
«Бути гарним суддею ще не означає бути гарним лектором, тому законників направляли на навчання до європейських колег, а нині у школі вже сформовано групу високо¬кваліфікованих тренерів», — сказав Д.Саакашвілі, додавши, що сьогодні це сильний навчальний за¬клад. Більш того, достатнє бюджетне фінансування дає можливості проводити тренінги як для діючих суддів, так і для кандидатів на посади.
На завершення В.Колесниченко висловив упевненість, що ця зустріч свідчить про продовження українсько-грузинської співпраці і сприятиме зміцненню дружніх відносин.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!