Лідія ІЗОВІТОВА: «Рішення КС ускладнило роботу ВРЮ, але не зупинило: ми знаходимо можливості для виконання наших повноважень у повному обсязі»
Ось уже рік минає з моменту прийняття закону щодо недопущення зловживань правом на оскарження, який значною мірою покращив продуктивність діяльності Вищої ради юстиції, наділивши її додатковими повноваженнями. Представники цього органу, нарешті залишивши в минулому практику відкладення засідань через відсутність кворуму, взялися за питання, розгляд яких блокувався протягом тривалого часу.
Втім, не всі надані законодавцем повноваження пройшли конституційну пробу, зо¬крема, право ВРЮ витребовувати копії судових справ, розгляд яких не за¬кінчений, розцінили як втручання в ді¬яльність третьої гілки влади. Тож наш тижневик вирішив поцікавитися в заступника голови ВРЮ Лідії ІЗОВІТОВОЇ, як працюється творцям суддівського корпусу тепер і чи позначилося на роботі колегіального органу нещодавнє рішення Конституційного Суду.
«На першому етапі становлення ВККС помилки є природним явищем»
—Нещодавно ВРЮ «ви¬пробувала» нові повноваження, тобто розпочала розгляд скарг на рішення ВККС, прийняті в процесі призначення чи обрання суддів на посади. Прикметно, що чимало скарж¬ників знаходять підтримку у ВРЮ. Виходить, що комісія неналежним чином здійснює перевірку кандидатів на безстрокове обрання?
— ВККС із її новими повноваженнями, новим складом потрібно, на мій погляд, розглядати як нову інституцію в правовій системі держави. На першому етапі становлення цієї інституції та при надмірному навантаженні на її членів помилки є природним явищем.
— Задовольняючи деякі скарги на рішення ВККС, ВРЮ повертала матеріали комісії для повторного роз¬гляду. Але не виключено, що «кваліфікаційники» залишать без змін свій «вердикт». Хто в такому випадку має поставити остаточну крапку: ВККС чи ВРЮ?
— Можливо, і залишать «свій вердикт» без змін, але врахують недоліки свого попередньо¬го рішення і виправлять допущені помилки. Таке рішення ВККС знову може бути оскаржене до ВРЮ, і за наслідком його розгляду скарга може бути задоволена і рішення скасоване або рішення залишене без змін. Однак ВРЮ не підміняє кваліфікаційну комісію, й остаточне рішення ухвалить саме ВККС.
— Європейський суд в одній зі справ проти України вказував, що в нас відсутній орган, який може контролювати дотримання розумних строків розгляду справ. Голова ВРЮ Володимир Колесниченко вважає, що таким органом має стати ВРЮ. Чи поділяєте ви думку колеги? Якщо ні, то кого бачите в цій ролі?
— Погодьтеся, що розумні строки розгляду судових справ — категорія оціночна. А контролювати можна лише те, що визначено законодавством. Це стосується, зокрема, і строків розгляду судових справ. Умисне затягування строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом, є порушенням суддею присяги. Потрібно мати на увазі, що ключовим словом є «умисне», і саме таким умисним діям судді буде давати оцінку ВРЮ. При цьому поза нашою увагою не залишаться і навантаження судді, і дії інших учасників судового процесу, які інколи зловживають своїми правами й умисно затягують процес. Суддя не повинен нести відповідальність за неправомірні дії таких осіб. Я б не назвала таку діяльність контролюючою, а ВРЮ — тим органом, що здійснює такий контроль.
«ВРЮ має визначитися, чи мало місце зловживання термінами саме з боку судді»
— Однією з підстав звільнення за порушення є навмисне затягування суддею строків розгляду справ, установлених законом. Якими критеріями керується ВРЮ, визначаючи, чи свідомо законник допустив порушення?
— У контексті вашого запитання про «законника» ви маєте на увазі виключно суддю? Цікаво чому? Якщо ж мова йде про суддю, то кількість справ, розглянутих у межах строків, відповідає приблизно такій же кількості справ, розглянутих з порушенням визначених законодавством термінів. І суддя завжди свідомо йде на призначення справи поза межами строків. Інша справа, що ВРЮ має визначитися, чи мало місце зловживання термінами саме з боку судді. Для цього потрібно виключити чинники, які свідчили б про правомірність його дій, у тому числі й ті, які я вже назвала. Інакше ми знищимо суддівський корпус, а це не наша мета.
— Неодноразово кандидати на адмінпосади в судах скаржилися, що найбільша складність — вкластися в строки при значному навантаженні. Що б ви порадили законникам, аби вони не виходили за визначені часові рамки?
— Знову ж таки, якщо ви маєте на увазі суддів, то поради давати важко. Важливо боротися за збільшення суддівського корпусу і тим самим зменшити навантаження на кожного суддю. Безумовно, завдяки цьому покращиться і якість судових рішень. Необхідно ви¬значитися, чи реально у встановлені чинним законодавством строки розглянути судові справи. Важливо узагальнити і проаналізувати випадки зловживаннями правами з боку інших учасників процесу, які призводять до вимушеного відкладення суддями справ та їх розгляду поза межами встановлених строків. Судді повинні це зробити хоча б для того, щоб у подальшому себе убезпечити. Таке узагальнення було б безцінним матеріалом для вдосконалення законодавства в цьому напрямку.
— Нещодавно Конститу¬ційний Суд ухвалив рішення, яким фактично підтвердив частину повноважень ВРЮ. Лише одне положення ч.3 ст.25 закону «Про Вищу раду юстиції» щодо права витребовувати копії судових справ, розгляд яких не закінчений, не пройшло перевірки Основним Законом. Як ви це прокоментуєте?
— Я не коментую рішення Конституційного Суду, я його виконую. Рішення КС ускладнило роботу ВРЮ, але не зупинило: попри складнощі, ми знаходимо можливості для виконання наших повноважень у повному обсязі.
— Вирішення долі законників, яких пропонують звільнити за порушення присяги, нерідко затягується у зв’язку з неявкою самих суддів. Така ситуація склалася з представницею Приморського райсуду м.Одеси Світланою Ярош, яка, на думку В.Колесниченка, свідомо блокує розгляд її питання. Чи можливі інші шляхи виходу з подібних ситуацій, крім того, щоб сподіватися на совість законників?
— Чи зловживають судді, коли ігнорують запрошення до ВРЮ при розгляді пропозицій про їх звільнення за порушення присяги? Буває, і зловживають. Інколи трапляється, що судді свідомо обирають такий шлях власного захисту. Ми не чекаємо, коли їх совість заговорить. Однак, ураховуючи людський чинник та оцінюючи документи, які підтверджують хворобу людини, переносимо розгляд питання на інше засідання.
— Між іншим, більшість звільнених за порушення присяги законників, оскаржуючи рекомендацію ВРЮ у Вищому адміністративному суді, звертали увагу на те, що рішення про звільнення Рада ухвалювала за їх відсутності. Чи проводить ВРЮ узагальнення: скільки її резолюцій суд визнав незаконними саме із цих підстав?
— У минулому році за відсутності суддів ВРЮ ухвалено 8 рі¬шень про внесення подань про звільнення за порушення присяги, і всі вони оскаржені до суду. Із них три рішення скасовано судом з підстав порушення процедури, у п’яти — суд таких порушень не знайшов.
— Як ви ставитеся до того, що п’ята палата ВАС є першою і останньою інстанцією, до якої можна оскаржити рішення ВРЮ?
Я вже не маю ілюзій. Помилки властиві всім, у тому числі й суддям п’ятої палати ВАС.
«Під час засідань ВРЮ дискусії тривають майже щодо кожного питання»
— Чи задоволені ви нинішнім складом ВРЮ і чи потрібна, на вашу думку, суддівська більшість? Як змінилася робота колегіального органу з появою нових представників у його рядах?
— Повірте, що, попри ширші повноваження, робота колегіального органу не змінилася — під час засідань дискусії тривають майже щодо кожного питання порядку денного, особливо в закритій частині засідання, коли приймається рішення. У контексті вашого запитання дуже слушним, на мій погляд, є призначення до ВРЮ не тільки суддів, а й керівників спеціалізованих судів та голів рад суддів. Вони мають можливість швидко зреагувати та запобігти поширенню помилок, що допущені суддями і стали предметом дослідження ВРЮ.
— Наразі закон «Про судоустрій і статус суддів» перебуває на своєрідній стадії вдосконалення й доопрацювання. Як ви оцінюєте перший етап судової реформи і чого, на вашу думку, бракує законодавчим новаціям?
— Удосконаленню законодавства немає меж, і диктує його необхідність, звичайно, практика. Наприклад, не передбачений конкурс при переведенні судді в інший суд того ж рівня. Наразі до ВККС подано по кілька заяв від суддів, які претендують на одну вакансію в іншому суді. Не існує також законодавчо визначених критеріїв, за якими має здійснюватися добір до судів вищого рівня.
— Сьогодні в багатьох судах спостерігається так званий кадровий дефіцит, коли є вакантні місця, але їх заповнення відкладається через оновлений механізм призначення на посади суддів. Чи не здається вам, що процедура формування суддів¬ського корпусу є занадто ускладненою?
— Здається. Однак добір кандидатів на перше призначення на посаду судді за новою процедурою лише розпочинається. Час покаже, чи потребує вона спрощення. Тим більше що останні зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» уже її спростили.
— Як свідчить практика, на керівні посади в місцевих судах претендують законники, які навіть не були обрані безстроково. На вашу думку, кандидати з невеликим суддівським стажем можуть впоратися з головуванням, чи все ж керівники з досвідом кращі?
— За законом, керівник не вправі не тільки втручатись у здійснення правосуддя суддею, а й давати йому поради щодо розгляду справ. Ті повноваження, які визначені законом для керівника місцевого суду, не потребують особливого досвіду. Саме тому ради суддів рекомендують на посади голів цих судів також і осіб, які, хоч і перебувають на першому суддівському призначенні, за своїми особистими якостями здатні очолити суди.
— Під час розгляду пропозиції про звільнення судді Кіровського райсуду м.Дніп¬ропетровська Лілії Васіної з’ясувалося, що існує дві протилежні характеристики на законницю, написані одним і тим же очільником. ВРЮ звернулася до Ради суддів України та Ради суддів загальних судів для перевірки об’єктивності оцінок діяльності служительки Феміди. Чи відреагували РСУ та РСЗС на «подвійні стандарти» голови суду?
— Інформації від рад суддів до цього часу не надходило.
— Чи повинні, на вашу думку, помічники суддів, секретарі судових засідань, консультанти мати преференції при призначенні на посаду судді? Якщо так, то які саме?
— Ці посади в суді не є однорідними. На певні преференції заслуговують помічники суддів, хоча б на зменшення тривалості стажу роботи в галузі права, необхідного при призначенні на посаду судді.
— Ви очолювали ВРЮ у 2007—2010 роках. Як ви оцінюєте сьогоднішню діяль¬ність колегіального органу і що в його роботі змінилося?
— Передусім суттєво змінилися вимоги щодо кворуму для проведення засідання ВРЮ: замість 14 членів Ради, присутність яких була обов’язковою на засіданні, на сьогодні достатньо 11. Відбулися певні суттєві зміни і щодо голосування. Член ВРЮ, який вніс пропозицію про звільнення судді за порушення присяги, отримав право брати участь у голосуванні за свою пропозицію. З огляду на історію роботи ВРЮ у 2007—2008 роках такі зміни дали змогу продуктивно проводити засідання Ради.
— І на завершення: якими будуть ваші побажання суддям — читачам «ЗіБ»?
Хай доля пошле нам досконалі й зрозумілі закони.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!