Віктор ГОРОДОВЕНКО: «Без судово-правової реформи говорити про перспективи неможливо»
Аналізуючи проблеми сьогодення, які притаманні судовій системі держави, розумієш, що найголовнішим критерієм якісного здійснення судочинства є своєчасний розгляд справ. Однак, як усе частіше випливає з розмов зі служителями Феміди і керманичами судів, гальмом слугують гроші, точніше їх нестача. Аби дізнатися, як впливає на роботу судів фінансовий чинник, «ЗіБ» звернувся до голови Апеляційного суду Запорізької області, члена Ради суддів та її президії Віктора ГОРОДОВЕНКА.
Аналізуючи проблеми сьогодення, які притаманні судовій системі держави, розумієш, що найголовнішим критерієм якісного здійснення судочинства є своєчасний розгляд справ. Однак, як усе частіше випливає з розмов зі служителями Феміди і керманичами судів, гальмом слугують гроші, точніше їх нестача. Аби дізнатися, як впливає на роботу судів фінансовий чинник, «ЗіБ» звернувся до голови Апеляційного суду Запорізької області, члена Ради суддів та її президії Віктора ГОРОДОВЕНКА.
«Суди напрацьовують практику «виживання»
— Вікторе Валентиновичу, 11 лютого 2010 р. на засіданні президії РСУ, до складу якої ви входите, порушувалося питання недофінансування судової системи. Як впливає нестача коштів на роботу судів, зокрема Запорізької області?
— Проблема недофінансування залишається перешкодою в забезпеченні незалежності судової влади держави, і Запорізька область — не виняток. За інформацією Державної судової адміністрації, видатки на утримання судової влади у 2009 р. становили 21,9% від потреби. При цьому 94,6% загального обсягу коштів — соціальні видатки, а на утримання судів припало лише 5,4%. Ситуація у 2010 р. буде ще складнішою, адже враховані в проекті держбюджету видатки на утримання судів становлять 2413,5 млн грн. Це лише 26,4% від потреби асигнувань на здійснення правосуддя в повному обсязі.
Таке фінансування не може забезпечити належні умови діяльності судів і конституційні права громадян на справедливий, неупереджений судовий захист упродовж розумного строку. Адже суди не мають коштів на найнеобхідніше: оплату праці народних засідателів, придбання марок та конвертів для відправлення кореспонденції, що призводить до тяганини при розгляді справ, порушення законних прав та інтересів підсудних і осіб, яких тримають під вартою.
Крім того, більшість будівель судів дотепер не відповідає технічним і санітарним стандартам, не пристосовані для прийому громадян, належного судового розгляду. З 28 місцевих судів нашої області тільки Шевченківський райсуд м.Запоріжжя відповідає необхідним вимогам, проте до сьогодні держава не розрахувалася з виконавцем робіт з капітального ремонту даху цієї установи, який проводився ще влітку 2008 р.
— Як за таких умов судам удається залишатися працездатними?
— У таких умовах суди напрацьовують практику «виживання». Зокрема, з метою зменшення витрат на пересилання поштової кореспонденції після завершення судового засідання його секретар відразу ж виписує та вручає під розписку учасникам судового процесу судові повістки на чергове засідання. В районних судах м.Запоріжжя запроваджено практику економії поштових марок шляхом отримання представниками юридичних осіб, які виступають позивачами в цивільних справах (переважно це підприємства, які надають комунальні послуги), кореспонденції в суді. Так останні повідомляють позивача про час розгляду справи. Крім того, відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК ті ж представники юридичних осіб — позивачів отримують у судах повістки для вручення відповідачам — учасникам цивільного процесу.
Існує також принизлива для суддів практика застосування в роботі власних комп’ютерів, придбання за особисті кошти найбільш необхідних для роботи канцелярських товарів, поштових марок тощо. Наприкінці 2008 р. апеляційний суд самостійно, на рівні місцевих органів самоврядування, вирішив питання щодо надання додаткових площ для розміщення суду.
Завдяки реалізації заходів Обласної програми організаційного забезпечення діяльності судів Запорізької області на 2009—2011 рр., затвердженої рішенням обласної ради №31 від 18.12.2008, Апеляційний суд Запорізької області зміг покращити рівень свого забезпечення комп’ютерною технікою за рахунок місцевого бюджету.
«Виконання державою вимог законів про фінансування судової влади нагадує діряву ковдру»
— Скільки коштів на рік, за вашими підрахунками, необхідно для повноцінної роботи суду, який ви очолюєте? У цілому на область?
— На відправлення судочинства минулого року для 28 судів Запорізької області виділено 1,9 млн грн., тобто з розрахунку на одного суддю — 750 грн. у місяць. Ці кошти спрямовуються для виготовлення повісток, 57 видів різних бланків, реєстраційних журналів, придбання CD-дисків для звукозапису під час судових засідань, паперу й канцелярського приладдя, конвертів та марок, а також для ремонту й обслуговування оргтехніки.
Водночас, за підрахунками, такі потреби становлять близько 10 млн грн., тобто 4000 грн. на одного суддю щомісяця. Усього ж для забезпечення нормальної діяльності судів області необхідно на рік 144 млн грн., тобто втричі більше, ніж профінансовано в 2009 р. До названої потреби входить також придбання комп’ютерної техніки та систем фіксування судового процесу в достатній для забезпечення безперервної роботи судів кількості (зважаючи на те, що сьогодні такою технікою забезпечені на 44 та 59% відповідно).
Якщо не враховувати видатків на заробітну плату, то апеляційному суду на матеріально-технічне забезпечення, а також на оплату комунальних послуг, енергоносіїв та інші поточні витрати потрібно близько 3,5 млн грн.: 500 тис. — на поштові марки, 95,6 тис. — на послуги зв’язку, 262 тис. — на відрядження, 384 тис. — на оплату праці народних засідателів (у 2009 р. на ці потреби виділено лише 36,43 тис. грн.) тощо. Лише на оплату комунальних послуг та енергоносіїв необхідно понад 1 млн грн.
Для порівняння: на утримання нашого апеляційного суду в 2009 р. було передбачено 760,7 тис. грн., а профінансовано 590,9 тис. грн. Унаслідок цього на кінець року виникла кредиторська заборгованість: за отримані товари та послуги в сумі 166,5 тис. грн. (зокрема за марки — 87,2 тис. грн.); за видатками на відрядження — 10,4 тис. грн.; народним засідателям — 20 тис. грн.
Для забезпечення безперебійного функціонування суду (у зв’язку зі збільшенням орендованої площі), без урахування прогнозованого збільшення тарифів, апеляційному суду на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2009 р. потрібно було 900 тис. грн. Виділені на суд асигнування на комунальні послуги минулого року зменшені на 54,68% від бюджетного запиту.
У минулому році з метою недопущення відключення приміщення апеляційного суду від енергоносіїв суд був змушений за рахунок зменшення видатків на матеріально-технічне забезпечення перерозподіляти ці кошти, щоб розрахуватися за надані послуги. І тільки 28 грудня 2009 р. держава надала головному розпоряднику — ДСАУ — потрібні кошти. Проте суд був не в змозі скористатися ними в повному обсязі через обмеженість у часі та у зв’язку з відсутністю реальної потреби в наданих коштах на кінець року.
Слід відзначити, що ДСАУ докладає всіх зусиль для забезпечення належного функціонування судів, але це не їхня вина, що виконавча влада не виділяє коштів на здійснення правосуддя в повному обсязі, а законодавча влада не приймає необхідних для цього актів. Нинішній стан фінансування державою судів нагадує діряву ковдру, якою ДСАУ намагається прикрити хоча б найвразливіші місця правосуддя.
Залишається сподіватися, що парламент при вирішенні питання про державний бюджет на 2010 р. зважить на всю важливість проблеми і принаймні в більшому обсязі, якщо не в повному, підтримає бюджетний запит ДСАУ.
«Орган суддівського самоврядування не громадська організація, а елемент конституційного устрою»
— Зі слів Голови Верховного Суду відомо: у суддів є законодавчі пропозиції щодо того, як забезпечити належне фінансування і, відповідно, незалежність правосуддя від виконавчої гілки влади. У чому вони полягають? Чи можна законом виправити ситуацію з хронічним недофінансуванням судочинства, якщо норми чинної Конституції виконуються представниками влади вибірково?
— Так, під час засідання президії РСУ Голова ВС Василь Онопенко відзначив, що «такого катастрофічного стану фінансування ще не було», та зауважив про необхідність прийняття закону, який би регламентував особливий порядок фінансування судової системи й забезпечував незалежність судової влади. Ще будучи народним депутатом, він уніс законопроект про тимчасове фінансування судової влади, однак цей акт досі не прийнятий, хоча він вирішив би питання фінансування судів раз і назавжди.
Закон «Про судоустрій України» серед гарантій самостійності судів і незалежності суддів прямо передбачає особливий порядок фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів. На практиці ж фінансове забезпечення не гарантує незалежності судової влади. Тому актуальним залишається питання щодо внесення істотних змін до чинного законодавства, яким регулюється фінансування судів.
Не менш актуальним є і прискорення процесу здійснення судово-правової реформи. У грудні 2009 р. із цією метою створено тимчасову спеціальну комісію ВР, яка розпочала роботу над підготовкою нової концепції судово-правової реформи. Серед основних її засад обов’язково має бути встановлення в державі особливого порядку фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів. Без прийняття такого закону говорити про перспективи судової реформи неможливо.
Не коментуючи виконання норм Конституції представниками влади, хочу сказати, що КС неодноразово визнавав такими, що не відповідають акту найвищої юридичної сили, положення законів про державний бюджет, які обмежували фінансування судової системи (рішення КС №10-рп/2008 від 22.05.2008, №11-рп/2009 від 20.05.2009). Однак з року в рік ситуація з фінансуванням судів не змінюється на краще.
— У грудні 2009 р. на засіданні РСУ обговорювалася можливість продовження призначень суддів на адмінпосади. Тоді судді все ж таки вирішили зупинити здійснення таких призначень. Яка ваша позиція із цього питання?
— Я, як член РСУ, голосував за те рішення і тому, звичайно ж, поділяю таку позицію. Насамперед слід зазначити, що рішення РСУ про припинення практики призначення суддів на посади голів, заступників голів судів та звільнення їх із цих посад, яке ви згадуєте, було прийнято з огляду на рішення КС від 22.12.2009. Втім, правова невизначеність із питанням щодо суб’єкта, повноважного призначати на посаду голови суду, заступника голови суду та звільняти із цієї посади, залишилася.
Зволікання з прийняттям закону, який би встановлював порядок призначення суддів на адміністративні посади та звільнення із цих посад, призведе до проблем організаційного характеру в багатьох судах. Саме тому РСУ звернулася до Голови ВР із закликом докласти зусиль для невідкладного виконання рішень КС від 16.05.2007 та 22.12.2009, вказуючи, що тривале затягування цього питання може призвести до непередбачуваних і вкрай негативних наслідків як для діяльності судової системи, так і для організації державної влади в цілому. Проте чи не буде в парламенті знову перешкод для виконання чергового рішення КС із цього питання і скільки часу знадобиться для прийняття відповідного закону, не відомо.
— КС у своєму рішенні наголосив, що РСУ має право лише давати рекомендації стосовно призначення на адмінпосади. Чи може орган суддівського самоврядування в принципі наділяти посадових осіб владними повноваженнями, якщо він є лише громадською організацією?
— Нагадаю, що такі призначення РСУ почала здійснювати через більш ніж трирічну затримку з вирішенням цього питання ВР відповідно до свого рішення №50 і рішення VIII, позачергового, з’їзду суддів. Окрім того, хочу зауважити, що орган суддівського самоврядування — це не громадська організація.
Суддівське самоврядування — елемент конституційного устрою, невід’ємна складова системи судової влади. Діяльність органів суддівського самоврядування має, зокрема, утверджувати незалежність суду, забезпечувати суддям захист від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами в системі судів.
Законодавством визначено, що функціонування органів суддівського самоврядування є гарантією самостійності судів і незалежності суддів. Зниження рівня гарантій незалежності та недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом.
При законодавчому врегулюванні питання призначення суддів на адмінпосади повинні враховуватися загальноєвропейські тенденції, які визначають систему органів суддівського самоврядування як незалежну від законодавчої та виконавчої гілок влади, уповноважену призначати суддів на адміністративні посади та здійснювати їх кар’єрне просування.
«Судді захищені від впливу з боку чиновників, однак найменш захищені від втручання з боку політиків»
— Наскільки сьогодні суддя захищений від стороннього впливу на нього з боку чиновників, прокуратури, політиків?
— На мій погляд, сьогодні судді надійно захищені від стороннього впливу з боку чиновників, і такі випадки майже не трапляються, а якщо і є, то поодинокі. Стосовно захищеності від прокуратури, треба відзначити, що розуміння суддями позиції прокурора як представника державного обвинувачення і рівноправної сторони в кримінальному процесі дає змогу зробити висновок про захищеність судді з боку органів прокуратури. Хоча сама по собі така постановка питання є некоректною, оскільки як прокурор, так і суддя працюють задля інтересів правосуддя.
Окремо слід зазначити про відсутність спеціального механізму порушення кримінальної справи відносно судді, оскільки з цього боку суддя менше захищений, ніж адвокат, що негативно впливає на незалежність суддів.
Стосовно незалежності від політиків потрібно наголосити, що особливо з 2007 р. ми маємо системні випадки втручання політиків у судові процеси: в питання кар’єри судді, заохочення та відповідальності. Тому, на мій погляд, судді найменш захищені від втручання з боку політиків.
— Народні депутати, які перед виборами завжди обіцяють позбавити себе недоторканності, так само мають намір через зміни до Конституції одночасно зменшити й обсяг суддівського імунітету. На вашу думку, чи буде виправдана така «зрівнялівка»?
— Інститут суддівського імунітету характерний для функціонування судових систем усіх демократичних країн. Суддя наділений імунітетом, оскільки він виконує особливі за своєю вагою і значенням функції в державі та суспільстві, і, як зазначив КС у своєму рішенні №1-рп/98 від 26.02.98, «встановлення додаткових порівняно з недоторканністю особи гарантій недоторканності для окремих категорій державних посадових осіб має на меті створення належних умов для виконання покладених на них державою обов’язків та захист від незаконного втручання в їхню діяльність».
Суддівський імунітет полягає не в додаткових пільгах, якими б можна було користуватися в особистих цілях. Гарантії незалежності суддів передусім повинні бути дієвим засобом захисту прав та інтересів громадян, які мають право на розгляд спорів незалежним судом.
Тому пропозиція скасувати недоторканність суддів є неприйнятною для демократичної правової держави, якою намагається стати Україна, оскільки такий крок не лише звузить правові гарантії незалежності суддівської діяльності, а й прямо порушуватиме конституційні права осіб на захист незалежним, неупередженим і справедливим судом.
«Правосуддя повинне перебувати «біля порога хати»
— Відомо, що ви берете участь у міжнародних проектах з розвитку судової системи в Україні. Який досвід, на вашу думку, особливо цінний для судової системи нашої країни?
— Якщо систематизувати досвід реформування судової системи в різних країнах світу, то варто відзначити такі критерії для руху в позитивному напрямку:
- правосуддя повинне бути доступним для народу, тобто перебувати «біля порога хати»;
- правосуддя повинне бути швидким, оскільки відстрочене правосуддя означає його повну відсутність;
- слід спростити судову процедуру.
Проте все це дуже відомі речі, й велика біда нашої країни, що цього досвіду ніхто не враховує.
— Чи були спроби запровадження нововведень в Апеляційному суді Запорізької області?
— Із цього приводу хочеться розповісти про досвід з підвищення прозорості судів, зміцнення довіри суспільства шляхом співробітництва з представниками ЗМІ та громадськості. У серпні 2008 р. у рамках міжнародного проекту «Обізнаність суспільства про судову систему» при Апеляційному суді Запорізької області був створений Комітет взаємодії судів, ЗМІ і громадськості. Діяльність комітету дозволила привернути увагу більшої кількості журналістів до подій у судах Запорізької області.
Для журналістів були організовані засідання комітету, навчальні семінари. Для більш активної участі були враховані побажання журналістів, висловлені в анкетах і з’ясовані під час безпосереднього спілкування.
Було створено та вийшло в ефір на радіо «Запоріжжя» 7 інформаційно-просвітницьких програм, в яких узяли участь судді Апеляційного суду Запорізької області та представники правозахисних організацій. У цих передачах порушувалися питання, які найбільше турбують громадян і по вирішення яких люди можуть звернутися до суду. Цей спосіб поширення інформації був досить ефективним і сприяв залученню до обговорення цих питань не лише представників ЗМІ, а й громади. Отриманий зворотний зв’язок став доказом цього.
Поширення інформації про проект через Інтернет дало змогу не лише охопити територію області, а й поділитися досвідом з усіма україномовними користувачами Інтернету. Серед неурядових організацій та ЗМІ розповсюджувалися інформаційно-просвітницькі брошури «Судова система: знайомимось ближче». Передбачалося, що їх зможуть отримати найбільш вразливі групи громадян, які найчастіше захищають свої права в суді самостійно. Водночас журналісти отримали можливість краще зрозуміти судову систему та процедуру судового процесу, а це впливає на якість та професійний рівень публікацій, в яких висвітлюється діяльність судової влади.
Утворений комітет ефективно допомагає ЗМІ в отриманні інформації, що стосується діяльності судових органів Запорізької області, та надає консультації з питань доступу до інформації та інших правових питань, що турбують журналістів під час виконання ними своїх професійних обов’язків. Уважаю, що незалежна та відповідальна судова система повинна породжувати суспільну довіру та впевненість у правосудді, зокрема й завдяки інформуванню громадськості про її діяльність. Основна мета співпраці зі ЗМІ — створення суспільства, яке розуміє і підтримує суди.
«Голова суду, який не переймається проблемами свого колективу, приречений на провал»
— Чи переймаєтеся ви як голова суду проблемами свого колективу? Які з них найпоширеніші?
— Я завжди був і залишаюся прихильником формули, що голова суду є рівним серед рівних і повинен здійснювати адміністративні повноваження не шляхом примусу, а завдяки повазі серед колег. Тому, на мою думку, голова суду, який не переймається проблемами свого колективу, приречений на провал та не може бути керманичем великої суддівської сім’ї.
Найпоширенішою в цей скрутний час є проблема недофінансування суду, відсутність належних у необхідній кількості приміщень для здійснення судочинства.
— Чим ви як керівник можете зарадити, посприяти вирішенню таких проблем?
— Суддівському корпусу Запорізької області нарешті вдалося звернути на себе увагу з боку органів державної влади та місцевого самоврядування. На місцевому рівні органами виконавчої влади у 2008 р. була прийнята Програма організаційного забезпечення діяльності судів Запорізької області. Метою заходів, передбачених цією програмою, є створення в судах області умов, придатних для здійснення судочинства на рівні, доступному для гарантування права кожного громадянина на судовий захист незалежним і неупередженим судом, передумов для швидкого та неупередженого судочинства, належних умов перебування громадян у суді, дотримання строків розгляду справ.
На місцевому рівні вирішуються питання щодо забезпечення суддів житлом. Хоча і в меншій кількості, як того потребує сьогодення, але цей процес поступово набирає обертів.
Високої оцінки заслуговує діяльність незалежної Асоціації суддів Запорізької області, яка бере активну участь у:
- підвищенні кваліфікації суддів шляхом переймання позитивного досвіду європейських країн;
- наданні допомоги з вирішення питань матеріально-технічного забезпечення судів.
Користуючись нагодою хотів би подякувати колегам за їх розуміння та витримку в цей скрутний для нашої держави час.
— Якими будуть ваші побажання колегам та читачам «ЗіБ»?
— Хочеться побажати всім читачам, щоб у цьому році здійснилися всі сподівання на краще, натхнення, сил і мудрості гідно виконувати професійні обов’язки, виваженості в прийнятті рішень, порозуміння, великого щастя, миру і злагоди в серцях, міцного здоров’я і благополуччя. Хай доля завжди буде прихильною до вас у всіх починаннях, даруючи радість земного буття.
Розмову вела
Ірина ЧАЛЬЯН
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!