Недофінансування адмін’юстиції стає особливо помітним перед виборами
Про фінансові проблеми у Вищому адміністративному суді говорять уже давно. Проте особливої ваги питання недофінансування набуває перед виборами Президента. Адже саме на адмінсуди впаде тягар вирішення складних ситуацій, яких не уникнути під час виборчого процесу. Обговорити особливості виживання в таких умовах зібралися члени Ради суддів адміністративних судів 30 жовтня.
Про фінансові проблеми у Вищому адміністративному суді говорять уже давно. Проте особливої ваги питання недофінансування набуває перед виборами Президента. Адже саме на адмінсуди впаде тягар вирішення складних ситуацій, яких не уникнути під час виборчого процесу. Обговорити особливості виживання в таких умовах зібралися члени Ради суддів адміністративних судів 30 жовтня. Деяку надію на те, що їх буде почуто, вселяв той факт, що засідання відвідав заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук.
Без грошей і надії
Під час зібрання члени ради розглянули питання стосовно стану формування проекту державного бюджету. Їх насамперед цікавило забезпечення діяльності адміністративних судів на 2010 рік у частині врахування ДСАУ та Міністерством фінансів їхніх пропозицій.
Також судді обговорили стан фінансового забезпечення розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом, готовність адміністративних судів до розгляду справ цієї категорії.
Як з’ясувалося з доповідей, адмінсуди переважно не готові до виборів. Проблеми залишилися ті ж самі. Більшість з них пов’язані з недофінансуванням третьої гілки влади.
Зокрема, в Херсонському окружному адміністративному суді через борги за приміщення справа вже навіть дійшла до розгляду. Для погашення кредиторської заборгованості суду потрібно 26 тис. грн. Про те, що орендодавець більше не хоче заплющувати очі на таку суму, свідчить його позов до Господарського суду Херсонської області про примусове стягнення заборгованості. Наслідком може стати арешт рахунків і виселення суду.
Не краща ситуація в Одеському окружному адміністративному суді. Там у судовому порядку погашення заборгованості поки що не вимагається, однак навряд чи в орендодавця вистачить терпіння надовго. Адже перспективи виплати боргу в суду нема жодної. Крім того, доводиться працювати в невідремонтованих приміщеннях, не пристосованих для здійснення правосуддя.
Так само вимагають капітального ремонту приміщення Севастопольського окружного адміністративного суду. Однак коштів для цього не виділено.
Схожі негаразди і в інших областях України. Головна проблема — кредиторська заборгованість. На її фоні нестача коштів на папір, конверти, канцелярське приладдя тощо виглядає сущою дрібницею.
Непевне майбутнє
Проблеми, окреслені суддями, змусили учасників засідання дійти сумних висновків. Зокрема, як зазначив заступник голови ради, суддя ВАС Олександр Гашицький, ситуація з фінансуванням може призвести до того, що адмінсуди з 1 січня 2010 р. припинять роботу. «Відсутність коштів у судах призводить до повної відсутності канцтоварів, робить неможливим придбання меблів і комп’ютерної техніки, оплату послуг зв’язку, оренди приміщень, комунальних послуг, відряджень і т.д. У 2009 р. для адмінсудів узагалі не передбачені капітальні витрати, внаслідок чого ці установи вимушені розміщуватися в недобудованих, неоснащених або в орендованих приміщеннях, які не відповідають необхідним для суду вимогам», — зазначив суддя.
Не схоже на те, що ситуація може покращитись і в майбутньому. Адже в проекті держбюджету на 2010 рік коштів на належне відправлення судочинства не закладено. «У наступному році ВАС зможе здійснювати правосуддя лише протягом 4 місяців, оскільки на поточні витрати залишається тільки 1,4 млн грн. У той же час на розгляд однієї касаційної скарги необхідно 123 грн. При цьому до ВАС за І півріччя 2009 р. надійшло 26 тис. касаційних скарг. Отже, суду на місяць необхідно для обробки такої кількості справ 370 тис. грн., а на рік — 4,4 млн грн.», — поінформував колег О.Гашицький.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що проект бюджету виходить тільки з фактичної кількості служителів Феміди та працівників апарату судів. Однак не варто забувати, що на теперішній момент суди укомплектовані не повністю. Тобто немає навіть теоретичної можливості здійснити поповнення кадрів. Грошей не вистачає навіть на тих, хто працює нині.
На цю проблему звернув увагу заступник голови ДСАУ Олександр Лощихін. Він повідомив і про інші складнощі, з якими доведеться зіткнутись у майбутньому. «Наступного року не в повному обсязі забезпечені витрати на відправлення правосуддя, а саме: оплата послуг зв’язку, придбання паперу, ремонт обладнання, охорона приміщень, оплата комунальних послуг і т.д.». Також він наголосив на тому, що більшість будівель органів правосуддя досі не відповідають технічним і санітарним стандартам. Як наслідок — вони не пристосовані для прийому громадян і розгляду справ.
Спроба порозумітися
Судді могли б ще довго скаржитися на негаразди, з якими їм доводиться мати справу в процесі роботи. Однак служителі Феміди навряд чи дізнаються щось нове один від одного. Адже проблеми в усіх схожі. В якийсь момент присутні згадали, що на засіданні перебуває представник Мінфіну. Тому є надія, що саме від нього може прозвучати якась нова інформація, яка б уселила надію.
Та вже з виступу В.Матвійчука стало зрозуміло, що сподіватися на це марно. Урядовець сам почав скаржитися на тяжкі умови, в яких Мінфіну доводиться працювати. Криза, грошей не вистачає ні на що.
На пряме запитання, що робити суддям, він відповів: «Судді можуть скаржитися в Раду суддів. Рада суддів — до ДСАУ, ДСАУ — в Мінфін. А Мінфіну вже скаржитися нікому. Мінфін, імовірно, можна звинуватити в неправильному розподілі ресурсів. Тоді покажіть, де ми не маємо рацію. Адже бюджет — дзеркало економіки. Але можуть бути обставини, в яких необхідно шукати вихід. У країні — економічна криза, не надходять заплановані доходи».
Подальша дискусія з представником Мінфіну нагадувала словесний пінг-понг. Судді по черзі ставили запитання, як бути в тій чи іншій патовій ситуації, а в урядовця була на все одна й та сама відповідь. Для того щоб дати гроші суддям, їх потрібно в когось забрати.
«Ви що, хочете, аби дитбудинки та діти-сироти залишилися без фінансування?» — запитував В.Матвійчук. Суддям можна було б підвищити заплату, але це передбачає недофінансування якоїсь іншої сфери. Поки що Мінфін може гарантувати тільки одне: більше, ніж передбачено в бюджеті, судді не отримають. Однак заплановані кошти їм гарантуються в повному обсязі.
В.Матвійчук зазначив, що в проекті бюджету на 2010 р. закладено 1,04 млрд грн. на забезпечення людей житлом. «І я беру на себе зобов’язання, аби судовій гілці влади була виділена відповідна частина коштів», — запевнив він. Чиновник також нагадав, що за січень — жовтень ДСАУ належало отримати 1,9 млрд грн., і цей орган отримав більш ніж 99% цієї суми: «Ми фінансуємо судову владу пропорційно, незважаючи на те, що інші витрати фінансуються непропорційно», — відрапортував урядовець.
Попри такі обіцянки, настрій у суддів протягом дискусії помітно погіршувався. Проте одна заява заступника міністра викликала бурхливі оплески. В якийсь момент, не витримавши шквалу нарікань, він сказав, що наступного разу при розподілі коштів, він запросить суддів узяти участь у цьому процесі. Мовляв, хай вони самі покажуть, як потрібно розподіляти гроші таким чином, аби всім вистачило і всі були задоволені.
На сторожі безпеки
Торкнулися учасники засідання і багатьох інших питань, пов’язаних, однак, одне з одним. Зокрема, в контексті майбутніх виборів актуальною стала проблема охорони приміщень адмінсудів. Про ситуацію, що склалася, розповіла заступник голови ради Нінель Марінчак.
Вона звернула увагу на Київський апеляційний адміністративний суд, де чергує лише один охоронець на вході. «А цей суд під час виборчого процесу стане мало не центральним — у нього посиплеться маса позовних заяв. Тим більше що приходитимуть «групи підтримки», які на вулицях робитимуть незрозуміло що і це ж влаштують у приміщеннях суду», — застерегла вона.
Належна охорона адмінсудів, знову ж таки, наражається на кадрові та фінансові проблеми. Як доповів начальник департаменту громадської безпеки МВС генерал Володимир Маєвський, на сьогодні співробітники спецпідрозділу «Грифон» не можуть повною мірою виконувати свої обов’язки. Адже в них просто бракує людей. «Зараз у нас за штатом 3554 співробітники підрозділу «Грифон», а згідно з постановою КМ №157 від 2001 р. була встановлена межова чисельність спецпідрозділу судової міліції у розмірі 9612 осіб», — підкреслив він.
Також учасники засідання розглянули питання про заходи щодо запобігання корупції у зв’язку зі вступом в дію з 1.01.2010 закону «Про засади запобігання та протидії корупції» від 11.06.2009 №1506-VI.
Крім цього, рада внесла зміни до свого рішення від 12.12.2008 №22 «Про комітети Ради суддів адміністративних судів України та розподіл обов’язків між членами ради». Після цього вона включила до комітету Ради суддів адміністративних судів з питань організації роботи з розгляду звернень громадян Олега Глуханчука.
Важко сказати, наскільки результативним можна назвати це засідання. Як відзначали самі учасники, важливим моментом було те, що цього разу на зібранні були присутні представники виконавчої влади. І хоч конкретних обіцянок і прямих відповідей прозвучало мало, все ж сам факт такого діалогу вже має неабияке значення.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!