Як кодекс у горлі

Законотворці прагнуть скасувати ГК, а судді — захистити

25 вересня Рада суддів господарських судів обговорювала питання законодавства та фінансування третьої гілки влади. Не обійшлось і без скандалу. Суддям доводилося відтворювати в пам’яті події літнього семінару в Ялті, на якому їхній колега, хильнувши зайвого, влаштував бучу. Хоча, можливо, конфлікт відбувся лише в уяві його недругів.

25 вересня Рада суддів господарських судів обговорювала питання законодавства та фінансування третьої гілки влади. Не обійшлось і без скандалу. Суддям доводилося відтворювати в пам’яті події літнього семінару в Ялті, на якому їхній колега, хильнувши зайвого, влаштував бучу. Хоча, можливо, конфлікт відбувся лише в уяві його недругів.

Еволюція чи революція?

Одним з ключових питань, які розглянула рада, стали пропозиції щодо скасування Господарського кодексу, котрі останнім часом голосно звучать у законотворчих колах. Зокрема, недавно таку ідею вкотре озвучив Мін’юст. Причиною ж, як правило, називають недосконалість цього уложення.

Ніхто з присутніх не говорив, що ГК ідеальний або близький до досконалості. Проте учасники наради застерігали законотворців від різких і необережних кроків. На переконання мантієносців, слід говорити не про кардинальні перетворення, а про виправлення недоліків.

За словами голови Ра­ди суддів господарських судів Олександра Удовиченка, законодавство, яким вони керуються, спрямоване на збалансування впливу держави та публічно-правової сфери на цивільно-правові відносини. Тому не всі питання можна врегулювати Цивільним кодексом. Така позиція, переконаний суддя, спричинить розбалансованість не тільки законодавства, а й економіки держави.

Говорилось також про необхідність узгодження норм Цивільного і Господарського кодексів. Відпо­відні пропозиції — вже в парламенті, і судді переконані в правильності таких тенденцій.

О.Удовиченко загострив увагу на тому, що збалансованість норм — справа не тільки науковців і законодавчої гілки влади, а й суддів і виконавчої влади. Адже служителі Феміди застосовують норми на практиці, а виконавча влада відповідальна за економіку країни.

На думку судді, економічні процеси, що відбуваються в нашій країні, свідчать про необхідність і корисність ГК. Після розпаду СРСР, нагадав О.Удовиченко недалеку історію, припинилося жорстке адміністративне регулювання економіки, всі були в за­хваті від того, що настали ринкові часи. У той час панувало переконання, що ринок сам урегулює всі проблеми. Конкурентні відносини дійсно є рушійною силою економіки, констатує суддя, але, щойно почалася криза, стало очевидно: без державного впливу і регулювання ринок не витримає. Тому постійно зростає значення господарського законодавства як регулятора.

О.Удовиченко звернув увагу, що прообразом ЦК було римське право. Стосунки людей, майнові від­носини власності не змінюються, так само залишається сталою і природа людей. Але економіка змінюється, і ми спостерігаємо процеси, які не були відомі ні римському, ні германському праву, зауважив суддя.

Члени з’їзду погодилися, що єдиний правильний шлях удосконалення правової системи — узгодження норм господарського, цивільного, адміністративного законодавства і відповід­них процесуальних норм. Уніфікація ж господарського права може таїти в собі небезпеку, адже процес має бути лаконічним та ефективним, тільки так можна регулювати еконо­мічну діяльність.

Від радикальних змін застеріг законотворців і голова ВГС Сергій Демченко. На його думку, замість реформування, тобто кардинальних перетворень, слід займатися виправленням недоліків. Також С.Демченко наголосив, що в змінах господарського законодавства зацікавлені насамперед підприємці, а тому, перш ніж займатися перетвореннями, слід поцікавитися їхньою думкою. Голова ВГС запропонував направити відповідний запит до бізнесменів. Оскільки на підприємствах є юридичні департаменти, та й багато керівників мають правову освіту, можна розраховувати на фахові відповіді.

Обговорити пропозиції та вислухати всі точки зору на проблему подальшого розвитку господарського законодавства було вирішено на науково-практичній конференції. Передбачається, що участь в її роботі візьмуть судді, науковці, народні депутати та представники виконавчої влади.

Стандарт «мінімалки»

Не обійшлося засідання і без питання матеріального забезпечення, яке було визнано незадовільним. І нічого дивного в такій позиції ради немає. Питання, яке найбільше обурило суддів, — виплата їм заробітків.

Посадовий оклад служителя Феміди вираховується відповідно до міні­мальної зарплати, яка нині становить 630 грн., але постановою Кабміну вона для суддів заморожена на рівні 332 грн., якою була у 2005 році. Таким чином законники поставлені в залежність від рішень Уряду в питаннях оплати праці.

Говорили також про наявність рішення суду про скасування цієї постанови. Тобто юридичних підстав для її дії немає, але на практиці вона чомусь використовується.

Зрозуміло, що в країні складна фінансова ситуація, знайти гроші складно, але С.Демченко рішуче відкидає такі пояснення. «Ми не винні в економічній кризі, в нас не було зобов’­язань підняти економіку, тому аргумент «немає кош­тів» не приймається», — заявив голова ВГС, закликаючи Уряд виконувати свої обов’язки.

Можливо, стан справ зміниться найближчим часом, адже рада підтримала звернення до Конституційного Суду, в якому порушується питання фінансування третьої гілки влади. Адже відповідно до ч.1 ст.130 Основного Закону держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів, а в держбюджеті для цього окремо визначаються видатки.

Крім цього, за ст.14 закону «Про судоустрій України» до переліку гарантій незалежності суддів віднесено особливий порядок фінансування й організа­ційної підтримки судів, а також належне матеріальне та соціальне забезпечення служителів Феміди. ВГС просить дати офіційне тлумачення цих норм та пояснити, чи випливає із цих положень, що третя гілка влади може самостійно формувати свій бюджет і безпосередньо вносити його до парламенту. С.Демченко відзначив, що, звертаючись до КС, господарські суди захищають інтереси всього співтовариства.

Антикорупційний пакет

Очевидно, складності фінансування не сприяють чесності суддів. Недаремно Група держав Ради Європи проти корупції (GRECO) відзначила у своєму звіті: «Україна сприймається як країна, уражена корупцією, при цьому вказана проблема поширена практично в усій державі та в усіх державних установах, як на державному, так і на місцевому рівні... Поточний рівень корупції становить реальну загрозу принципам демократії та верховенства права».

Надії на хоча б часткове виправлення ситуації в країні покладаються на нове антикорупційне законодавство. 11 червня Президент підписав 3 закони, які запроваджують новий порядок запобігання і протидії підкупу та хабарництву. Закони «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідаль­ність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» наберуть чинності 1 січ­ня 2010 року. На засіданні судді вислухали доповідь експерта Інституту прикладних гуманітарних дослі­джень Ігоря Осики, який доклав руку до розробки новацій.

За словами фахівця, трирічне перебування проектів у парламенті дещо погіршило їхню якість. Так, за словами І.Осики, були внесені зміни до близько чверті норм. Однак, незважаючи на це, експерт переконаний, що нововведення стануть кроком назустріч подоланню хабарництва.

Закони містять положення про запобігання, виявлення та припинення корупції в публічній та приватній сферах, відшкодування заподіяної порушеннями шкоди, поновлення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Новації передбачають також відповідальність юридичних осіб за корупційні діяння, визначено порядок їх притягнення.

Ялтинська конференція

Непростим засідання виявилося для голови Запорізького апеляційного господарського суду Івана Федорова, якому довелося давати пояснення. Зокрема, після депутатського запиту і звернення ВГС Головне контрольно-ревізійне управління провело перевірку фінансово-господарської діяльності суду, який він очолює. Результати ревізії були озвучені на засіданні. Голові суду закидалися незаконні витрати на 85 тис. грн., недоплата працівникам суду 14,5 тис. грн., інші порушення фінансової дисципліни. Зокрема, було виплачено премій на 40,7 тис. грн. більше, ніж дозволяється постановою Кабміну.

Крім цього, судом було взято в оренду автомобіль Toyota Camry, вартість якої на 148 тис. грн. більша, ніж дозволено. До того ж дані спідометра перевищували зазначені в маршрутному листі на 6301 км.

І.Федоров, коментуючи звинувачення, заявив, що, оскільки автомобіль орендовано, а не придбано, закону не порушено. Та й у тому, що користувався машиною для власних потреб, суддя страшного гріха не вбачає. За словами голови храму Феміди, ревізори намагалися знайти найменші порушення. Напри­клад, звернули увагу на невідображене в бухгалтерському обліку особисте майно суддів, зокрема на принесений з дому монітор, за яким краще працюється.

З критикою та проханням провести перевірку діяльності І.Федорова звер­нувся до ради також в.о. голови Господарського суду Запорізької області Олександр Немченко. За його словами, колега перевищує повноваження і втручається в організацію роботи не свого суду. Напри­клад, І.Федоров направив документи трьох кандидатів на посади суддів місцевого господарського суду, і вони навіть прой­шли Вищу раду юстиції. Крім цього, О.Немченко розповів, що президія апеля­ційного суду встановлювала розміри преміювання працівників місцевого суду й указувала, хто який кабінет має займати та яким автомобілем користуватися.

У відповідь І.Федоров заявив, що скаржник нелегітимно займає посаду. Після цього між керівниками відбулася словесна перепалка зі взаємними образами, а решті присутніх залишалося лише дивуватися культурі їх спілкування.

Одначе, як виявилося, найсерйозніші обвинувачення очікували на І.Федорова ще попереду. Суддя ВГС Іван Волік повідомив, що той був присутній в Ялті на семінарі з питань банкрутства, де перебрав з алкогольними напоями. Потім запорізький мантієносець нібито сварився з обслуговуючим персоналом, а до готелю з’явився в супроводі двох дівчат легкої поведінки та знайомого. За словами І.Воліка, суддя влаштував скандал, намагався взяти ключ не від свого номера, заважав відпочивати постояльцям.

Спеціально для підтвердження звинувачень на засідання прибув нардеп від Партії регіонів Олексій Журавко. Парламентар заявив про тиск на персонал готелю, в якому відбувся інцидент, унаслідок чого люди бояться свідчити, а дехто навіть звільнився.

Проте сам І.Федоров намагався переконати присутніх у перекрученні обставин ялтинської історії, замовному характері звинувачень. За словами судді, неприємності в нього почалися після розгляду справи щодо «Дніпроенерго». Його апеляційний суд двічі виносив ухвали про незаконність додаткової емісії, однак вони скасовувалися ВГС. Як наслідок, «Дніпроенерго» перейшло у влас­ність компанії, яку пов’язують із Ринатом Ахметовим, а Ігор Коломойський утратив вплив на підприємство. «Не дай Бог нікому потрапити між двох олігархів» — так прокоментував своє становище І.Федоров під час розгляду справи, за позицію в якій, переконаний суддя, доводиться розплачуватися ще й досі.

Рада вирішила передати матеріали до кваліфі­кацій­ної комісії, яка й визначить, чи є підстави відкривати дисциплінарне провадження. До слова, те саме вже зробив О.Журавко. Отож, ялтинська історія матиме продовження. Як на засіданні дисциплінарного орга­ну, так і на сторінках «ЗіБ».

Олексій ПИСАРЕВ