Поквапитися не можна зволікати

Нові правила голосування можуть не дожити до 19 жовтня

Як і передбачалося, глава держави не став візувати зміни до закону про вибори Президента, надавши це право спікеру. Проте, щойно нововведення будуть офіційно оприлюднені, а отже — набудуть чинності, пообіцяв оскаржити їх у Конституційному Суді. Отже, суддів КС, які минулого тижня повернулися з відпусток, очікує гарячий час: або спробувати встигнути до 19 жовтня, або не квапитись і дати можливість почати кампанію з урахуванням нововведень.

Як і передбачалося, глава держави не став візувати зміни до закону про вибори Президента, надавши це право спікеру. Проте, щойно нововведення будуть офіційно оприлюднені, а отже — набудуть чинності, пообіцяв оскаржити їх у Конституційному Суді. Отже, суддів КС, які минулого тижня повернулися з відпусток, очікує гарячий час: або спробувати встигнути до 19 жовтня, або не квапитись і дати можливість почати кампанію з урахуванням нововведень.

Конституція фальсифікаціям не завадить?

Про свої наміри звернутися до єдиного арбітра в цій суперечці Віктор Ющенко заздалегідь попередив нардепів. У супровідному листі, з яким закон був повернений до ВР, він зазначив: «Залишаю за собою можливість у разі набрання законом чинності в установленому порядку скористатися правом оскарження його положень у КС».

Щоправда, таке застереження вочевидь не зупинить Голову ВР, який повинен, як зазначено в ч.4 ст.94 Конституції, невідкладно оприлюднити такий акт за своїм підписом. Проте час тепер грає на користь нар­депів.

Як відомо, КС не відкриває проваджень щодо актів, які не набули чинності, а також не аналізує їхніх положень без обгрунтування невідповідності останніх Основному Закону.

Із цим, напевне, в президентського Секретаріату не виникне особливих складнощів: там просто переоформлять частину зауважень до закону, які адресувалися парламентарям одночасно з вето, в подання до КС. Нагадаємо, що сумніви глави держави викликали, зокрема, норми стосовно голосування за кордоном лише тих громадян, які стали на консульський облік, збільшення розміру застави для кандидатів до 2,5 млн грн., звільнення виборчих ко­місій від проведення тендерних процедур, а також процедура подання та розгляду скарг на перебіг виборів та підбиття їхніх підсумків. Є висока ймо­вірність, що всі ці новели можуть «не сподобатися» КС. Принаймні три останні блоки вже частково були предметом розгляду Суду з негативним для законодавця результатом.

Низка пропозицій Президента взагалі навряд чи потрапить на розгляд КС. Зокрема, це стосується строків та процедури утворення виборчих комісій, внесення змін до списків виборців, процедури позбавлення права присутності на засіданні виборчої комісії учасників процесу. Адже Конституція віддає законодавцеві на відкуп усі технічні моменти організації виборів. Наприклад, можливість позбавитися присутності міжнародного спостерігача простою біль­шістю, а не як раніше — 2/3 від складу комісії, не змінює суті норми. Так само, як і закріплення за виборчою комісією, а не за судом, права вносити зміни до списку виборців чи скасовувати ре­єстрацію кандидата.

Можливо, глава держави і має сенс, що нововведення сприятимуть фальсифікаціям, але КС навряд чи оцінюватиме припущення стосовно їх імовірності. Не стане в пригоді й постанова Судової палати в ци­вільних справах Верховного Суду від 3.12.2004, в якій хоч і відзначалися факти порушень під час другого туру виборів, але — з погляду на норми чинного на той час закону, а не Конституції.

Перегони з перегонами

Та й особливо занурюватись у глибинний аналіз наслідків дій тих чи інших нововведень суддям не варто. Адже до старту виборчих перегонів залишається 6 тижнів. За законом про КС, подання Президента може бути розглянуто в режимі невідкладності — впродовж місяця після прийняття ухвали про відкриття провадження. Якщо судді визнають необхідність такої прискореної роботи.

З перелічених норм лише розмір застави, яку мають сплатити претенденти на президентську посаду, потребує якнайшвидшого розгляду. Інакше виявиться, що ті кандидати, які зареєструються в ЦВК до оприлюднення рішення КС, сплатять значно більше грошей, ніж ті, хто не поспішатиме із цим.

Водночас тягнути час доволі ризиковано, оскільки, за новими правилами, реєстрація завершиться за 68 днів, тобто 10 листопада. Якщо КС висловить свою позицію після цієї дати, зайве сплачені гроші не повернуть, якщо раніше — лише тим, хто встигне відкликати заяву і знову зареєструватися зі «старою» заставою. (Щоправда, на думку конституціоналістів, у кандидатів буде шанс через суд довести, що правовідносини, пов’язані з виборчим процесом, завершуються в день виборів, а отже, «на фінішну пряму» вони виходять з тим розміром застави, який діятиме станом на 19 січня.)

Решта норм може й зачекати. Наприклад, голосування за кордоном чи зміна процедури оскарження дій виборчих комісій. Адже, скажімо, зміни до списків виборців, за новим законом, можна вносити ще за 3 дні до виборів, а видати бюлетень незареєстрованому в консульстві громадянину взагалі можна і в день голосування.

Найгірше, що може статися, — це визнання Судом нечинними окремих положень закону, які містять часові межі. У такому разі «старі» норми автоматично відновлять свою дію, тим самим «перехльоснувшись» із реальним відліком. Але, напевне, в КС не буде претензій до скорочення термінів виборчого процесу, тож і не виникне правового хаосу, який пророкують окремі депутати.

Кампанія без правил

Як зазначалося раніше (див. №34 «ЗіБ»), найне­приємнішим сценарієм для всього виборчого процесу може стати визнання неконституційною процедури ­ухвалення закону, а отже, й усіх нововведень у цілому. Адже, всупереч Основному Закону, позачергова сесія для подолання президент­ського вето скликалася до того, як глава держави офіційно повідомив парламентарів про свою позицію. Так само, всупереч власному Регламенту, депутати лише за день до голосування склали і роздали документи, які вимагаються для розгляду зауважень Президента.

Для цього Суду не знадобиться цілий місяць на роздуми. Теоретично (хоча й проблематично) він може встигнути навіть до 19 вересня, аби дати Центрвиборчкому місяць «фори» для спокійної роботи. Хоча в практиці КС таких «пожежних» рішень ще не було. Натомість якщо скасування закону в цілому відтягнеться до жовтня, то в ролі «пожежників» опиняться і кандидати, і ЦВК.

Що ми добре навчилися, то це створювати собі проблеми, аби потім ламати голову, як із них виборсатися. Врятувати цього­річну кампанію від халепи можуть… юристи СП, якщо в поданні до КС не вкажуть на такі порушення. Бо, як відомо, Суд відповідає лише на те, що питають.

Аби законодавство не ставало заручником по­літичних розкладів, нардепи ІІ скликання заборонили собі змінювати виборчі процедури пізніше, ніж за рік до дня голосування. Проте в 1997 році, нітрохи не вагаючись, власноруч цю норму і скасували. Тож і маємо тепер не стільки вибори Президента чи нардепів, скільки змагання за правила, які б уможливили більш прийнятний для творців закону результат.

Роман ЧИМНИЙ