Якщо Мін’юст отримає непостійного керівника, наглядати за законністю стане нікому
Якщо під час створення попередньої коаліції головні претензії БЮТ стосувалися портфеля голови Фонду держмайна, то наразі посварити антикризове об’єднання може посада міністра справедливості. За оцінками експертів, саме очільник Мін’юсту має забезпечити Прем’єрові легітимність будь-яких урядових ініціатив.
Якщо під час створення попередньої коаліції головні претензії БЮТ стосувалися портфеля голови Фонду держмайна, то наразі посварити антикризове об’єднання може посада міністра справедливості. За оцінками експертів, саме очільник Мін’юсту має забезпечити Прем’єрові легітимність будь-яких урядових ініціатив. Адже нинішній керівник цього відомства раз у раз виступає з протилежною думкою, яка збігається з президентською позицією.
Півсотні «батогів» і «пряників»
З огляду на нинішні функції, яких налічується аж півсотні, Міністерство юстиції виступає головним арбітром у міжвладних суперечках: як «батіг» для місцевих органів влади і як легалізуючий «пряник» для всіх організацій, котрі мають стосунок до правової системи. Партії та благодійні організації, нотаріат і адвокатура, засоби масової інформації та бюро технічної інвентаризації, судові експерти та державні виконавці — ось та армія, якою прямо чи опосередковано керує відомство. Для одних воно є лише формальною інстанцією на шляху до легалізації, для інших — важливим рубежем у допуску до професійної діяльності.
Особливої уваги заслуговує служба державних виконавців. Без їхньої наполегливості судові рішення можуть залишитися простим папірцем. А без візи міністра глава держави не може ні утворити, ні ліквідувати судові установи, що, як засвідчила епопея з Окружним адміністративним судом м.Києва, матиме неабияке значення під час президентської кампанії.
З огляду на це не такими вже й абсурдними виглядають припущення лідера «Єдиного центру» Ігоря Кріля, який уважає, що прагнення Юлії Тимошенко призначити свою людину головною по справедливості пов’язане з бажанням «цілковито узурпувати» владу. «Міністр юстиції має компетенцію перевіряти всі нові закони на їх узгодження з нормативною базою», — пояснив свою думку І.Кріль, додавши, що «Ю.Тимошенко потрібна людина, яка дозволить своє факсиміле «ліпити» під будь-чим і будь-коли, бажано — не читаючи».
Нардеп також нагадав, як лідер БЮТ почала своє друге прем’єрство з «дозволу» митникам і податківцям не виконувати рішень судів. Наступним кроком були «рейдерські захоплення держустанов, зокрема ФДМ і судів, у яких розглядалися справи про дострокові вибори». На його думку, «Ю.Тимошенко будь-якими методами хоче позбутися всіх, хто ще здатен давати тверезу оцінку тому, що відбувається в країні».
До речі, нинішній керівник Мін’юсту неодноразово виступав з оцінками, які не збігалися з прем’єрськими, насамперед стосовно розподілу влади та тлумачення Основного Закону. Та й на засіданнях Кабміну Микола Оніщук часто-густо утримувався від покірного «одобрямсу» урядових рішень. На відміну від колишнього міністра Романа Зварича, котрий, як відомо, виявляв особливе ставлення до Прем’єра у 2005 році, коли, наприклад, серед ночі звітував про хід виконання доручення Ю.Тимошенко щодо реприватизації Нікопольського заводу феросплавів.
БЮТ і три портфелі
У Р.Зварича немає шансів повернутися в крісло: надто дивним буде призначити міністром людину без вищої юридичної освіти, а потім стверджувати про професіоналізм Уряду. Та й без нього вистачає претендентів на цю посаду. Спочатку рада коаліції начебто єдиним кандидатом називала Віктора Шемчука, якого вважають креатурою Андрія Портнова. Якщо врахувати, що головний юрист БЮТ знову претендує на крісло голови ФДМ (принаймні після 10.12.2008 інших проектів постанов ВР з цього приводу не зареєстровано), тандем вимальовується доволі бойовий, що обіцяє нинішнім власникам колишнього державного майна не одну безсонну ніч.
Та не мав би А.Портнов клопоту, якби не такий великий обсяг повноважень у міністерства. У кулуарах подейкують, що альтернативою В.Шемчуку стане нинішній заступник міністра Євген Корнійчук, в якого не менш впливові протектори у фракції та поза нею. Таким чином, лідеру БЮТ доведеться зробити непростий вибір, який так чи інакше охолодить ставлення до неї групи, котра опиниться в ролі пасинка.
З іншого боку, згідно з попереднім «портфелеподілом» міністр юстиції належав до квоти «НУНС». Аби «перекупити» цю посаду, як кажуть у кулуарах, Прем’єр пропонує відразу три міністерства. Хоча люди такого гешефту у фракції не підтверджують і навіть запевняють, за словами головного з кадрів у БЮТ Андрія Кожем’якіна, що їх цілком влаштовує й М.Оніщук.
Власне, нинішній міністр піти у відставку готовий, але не бачить бажання в нардепів від «НУНС» її ініціювати. Принаймні в нього склалося таке враження після спілкування з товаришами по фракції. Стосовно бартеру «три на одне» М.Оніщук пожартував, що це є свідченням його сумлінної роботи, завдяки чому «вдалося підняти значення та роль міністерства».
Революція кадрів
Тему можна було б закрити, якби не одна деталь: а чи дійсно в Кабміні готується «кадрова революція»? На думку окремих експертів, видимість активних торгів за портфелі та «зливання» інформації про прізвища претендентів на них радше слід сприймати як пропозицію, а не попит. Пропозицію розгойдування виконавчої влади.
Так, парламент голосами опозиції радо звільнить будь-якого міністра, проте призначити нового на цю посаду — сізіфова праця. Ані в пакеті, ані з пакетами. От і чекають на нових господарів одразу п’ять портфелів, які без ВР розподілити неможливо. Деякі — не перший рік.
Чим далі накопичується ця критична маса, тим частіше нам пояснюють, що без якихось надзвичайних станів чи перевиборів ладу в країні не буде. Якщо слідом за фінансами справедливість також отримає тимчасового керівника, наглядати за законністю у виконавчій владі стане нікому. Бо з тимчасових урядовців нічого не візьме. От тільки все тимчасове завершується революціями. Далеко не кадровими.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!