Президент додав підстав для перевиборів
Як і передбачав «ЗіБ» у попередньому числі, Президент урешті-решт видав четвертий указ про призначення дострокових виборів до Верховної Ради на 30 вересня. Докладно про причини видання чергового указу розповіла наступного дня представник Президента в КС та ЦВК Марина Ставнійчук. Але й надалі питання щодо конституційності підстав проведення дострокових виборів залишаються.
Як і передбачав «ЗіБ» у попередньому числі, Президент урешті-решт видав четвертий указ про призначення дострокових виборів до Верховної Ради на 30 вересня. Докладно про причини видання чергового указу розповіла наступного дня представник Президента в КС та ЦВК Марина Ставнійчук. Але й надалі питання щодо конституційності підстав проведення дострокових виборів залишаються.
Нове — добре змінене старе
Новий указ від 31.07.2007 отримав назву «Про призначення позачергових виборів до Верховної Ради України у зв’язку з неповноважністю Верховної Ради України та достроковим припиненням її повноважень». Крім того, п.1 старого указу доповнено словами «у зв’язку з неповноважністю Верховної Ради та неможливістю її відновлення, що спричинило дострокове припинення повноважень Верховної Ради України». Також уточнено дату початку виборчої кампанії: замість формулювання «у шістдесятиденний строк до дати, зазначеної у статті 1 цього указу», з’явилися слова і цифри «з 2 серпня 2007 року».
Та головне, що в указі уточнено посилання на законодавчі норми, якими глава держави обгрунтовує розпуск парламенту. Тепер підставами для такого акту, крім п.7 ч.1 ст.106 Конституції, стали ч.2 ст.77, ч.2 ст.82, ч.2 ст.102 та ч.3 ст.106 Основного Закону.
«Президент має на сьогодні всі правові і фактичні обставини для дострокового припинення повноважень Верховної Ради з огляду на те, що протягом більш ніж 30 днів однієї чергової сесії не починалися і не проводилися пленарні засідання повноважної Верховної Ради. Він абсолютно дотримується положень спільної заяви й орієнтується на неї в правовому, політичному і морально-етичному плані, — пояснила М.Ставнійчук і додала: — Сам дотримуючись спільних домовленостей, Віктор Ющенко сподівається на виконання вимог цієї заяви всіма іншими підписантами».
За словами М.Ставнійчук, указ має «формально-правовий технічний характер», що пов’язано «значною мірою з колізійністю, неоднозначністю законодавчого регулювання питань стосовно підстав та початку процесу позачергових парламентських виборів». Зокрема, це стосується положення про те, що виборчий процес починається з наступного дня після опублікування указу про дострокове припинення повноважень парламенту. Тепер, за її словами, є всі підстави для старту виборчого процесу і набуття чинності положеннями закону про внесення змін до закону про держбюджет-2007 щодо фінансування проведення виборів.
Судячи з таких застережень, у представника Президента в КС та ЦВК є певні зауваження щодо правової чистоти і четвертого указу, які вона не озвучила. Аби з’ясувати це, звернемося до конституційних норм.
Тлумачення застосуванням
Частина 2 ст.82, керуючись якою глава держави видав новий указ, вказує, що «Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менш як 2/3 від її конституційного складу». Інші посилання не містять особливого правового навантаження, оскільки нагадують, що «Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина», а також (для особливо впертих соціалістів), що «укази і розпорядження глави держави є обов’язковими до виконання на території України».
Формально знову маємо тлумачення Конституції шляхом застосування. Адже серед підстав для оголошення дострокових виборів ми не знайдемо прямої норми Основного Закону, яка б пов’язувала їх із втратою парламентом повноважності. Адже сесію успішно закрили, і на засідання не збиралися через відпускний період, а не відсутність кворуму.
Тому М.Ставнійчук не обмежилася констатацією факту видання указу, зауваживши, що Президент може «у разі ускладнення ситуації» застосувати інші положення, що слугуватимуть підставою для дострокового припинення повноважень ВР.
Аналітики одразу припустили, що під «ускладненнями» мається на увазі розпорядження Голови ВР
V скликання про проведення позачергової сесії 7—10 серпня. Однак у ВР немає 300 голосів, аби відкрити сесію. Хоча ні в Конституції, ні в Регламенті ВР такої вимоги безпосередньо і не прописано. Тож юристи обох сторін відстоюватимуть протилежні позиції. У стінах парламенту наполягатимуть, що ВР залишається діючою, бо не настав час для відкриття чергової сесії, на якій і з’ясується неможливість відкриття останньої через брак кворуму. У Секретаріаті Президента наполягатимуть, що 300 голосів слід мати і для відкриття позачергових сесій.
Та за політичними лаштунками подейкують, що реально вибори 30 вересня можуть і не відбутися. Адже дійсно, аби оголосити про розпуск ВР, слід дочекатися 4 вересня, коли мала б відкритися чергова сесія, констатувати факт неспроможності коаліції це зробити і з повним правом застосувати як підставу для позачергових виборів п.3 ч.2 ст.90 Конституції: «протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися». У такому разі вибори можуть відбутися 2 грудня.
Коса на камінь
Оскільки появі четвертого указу передувало оголошення про проведення позачергової сесії, ця подія дещо розбурхала налаштований на відпускний лад політичний бомонд. Адже питання проведення сесії ледь не посварило соціалістів та «регіоналів». Комуністи відразу погодилися прийти до сесійної зали, а «регіонали» зібрали нараду й вирішили відхилити запрошення спікера. Згодом це підтвердив і Прем’єр, але, схоже, до кінця тижня сприйняв аргументи Олександра Мороза.
З погляду передвиборчого маневру, відмовляючись від зустрічи з партнерами по коаліції, «регіони» втрачали б можливість завдати удар у відповідь. Бо головними темами на цій сесії мають стати зміни до Конституції, якими, зокрема, передбачається скасування депутатської недоторканності, а також внесення змін до законодавства щодо соціальних пільг, обмеження на які були зняті рішенням Конституційного Суду.
Якщо 7 серпня коаліція набере необхідні 226 голосів і направить до КС проект змін до Основного Закону щодо скасування депутатської недоторканності, це завдасть істотного удару виборчій кампанії «нашоукраїнців» та бютівців. Те саме стосується й розширення прав місцевого самоврядування та повернення пільг виборцям, скасованих законом про держбюджет-2007. Тим більше, що направлення законопроекту до КС не потребує візи глави держави.
Щоправда, КС міг би не розглядати такий проект, пославшись на його ухвалення неповноважною ВР. Або, навпаки, встановити, що відкриття позачергових сесій не потребує 300 голосів. Але принаймні цей висновок дав би орган, який на це покликаний Конституцією.
Та, мабуть, «регіонали», заколисані соціологічними опитуваннями, остаточно вирішили дізнатись у виборців, хто ж має формувати уряд. Більше того, перший віце-прем’єр навіть звинуватив ЦВК у неспроможності «приступити до реальної роботи над створенням реєстру виборців». А саме цієї й багатьох інших дій від них вимагає закон. Микола Азаров наголосив: уряд сподівається, що Центрвиборчком серйозно займеться підготовкою до виборів, а з боку Кабміну не буде жодної затримки у фінансуванні виборчих заходів.
Отже, відступати ніхто не збирається, принаймні демонструє те, що в народі називають «найшла коса на камінь». Хто виявиться міцнішим, дізнаємося на початку жовтня.
Роман ЧИМНИЙ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!