Показанням експертів під час допиту нададуть статус доказу
Ефективність експертного забезпечення правосуддя залежить від чіткої регламентації питань призначення і проведення судової експертизи, переконані нардепи. На їхню думку, наразі виникла необхідність удосконалити ці процеси. Зокрема, пропонується вважати доказом показання експерта та прописати умови проведення експертизи іншим фахівцем.
Запропоновані новації містяться в проекті «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України» (№6702), який ініціював Валерій Бондик. Документом пропонується доповнити перелік джерел доказів у кримінальній справі показаннями експерта, отриманими під час його допиту. Саме в показаннях експерта, які він дає під час допиту з метою роз’яснення чи доповнення висновку, міститься дуже важлива інформація, наголошує ініціатор змін, але вона не має в чинному законі статусу джерела доказів.
Такий стан справ не дає можливості особі чи органу, який призначив експертизу, використовувати показання експерта як джерело доказів і призводить до призначення нової експертизи, що затягує провадження у справі. Тому пропонується доповнити КПК ст.751, визначивши правовий статус та порядок отримання показань експерта отримання під час його допиту.
Проектом пропонується ввести поняття первинної, одноосібної, комісійної, комплексної експертизи, вдосконалено поняття додаткової та повторної експертизи. Зокрема, встановлено, що будь-який «брак» у роботі експерта, як-от неясність, неповнота, необгрунтованість тощо, має бути підставою для призначення повторної експертизи, яка доручається іншому експерту. Передбачено, що додаткова експертиза призначається у випадках, коли необхідно вирішити додаткові питання стосовно досліджуваного первинною експертизою об’єкта або вивчити додаткові матеріали.
Нардеп пропонує доповнити перелік випадків обов’язкового призначення експертизи, зокрема, для встановлення за допомогою спеціальних знань інших фактичних даних та обставин справи, що безпосередньо вказують на наявність чи відсутність ознак складу злочину. Це викликано тим, пояснив парламентар, що визначення ознак складу злочину часто неможливе без проведення експертизи, зокрема, коли треба встановити, чи є речовина наркотичною, чи є об’єкт холодною або вогнепальною зброєю, розмір матеріальної шкоди, заподіяної тим чи іншим протиправним діянням тощо.
У чинній редакції КПК ці підстави для обов’язкового призначення експертизи не передбачені, тому для вирішення питань щодо наявності чи відсутності ознак складу злочину призначається дослідження з боку фахівця, що не є джерелом доказів у справі, однак воно може змінити чи зруйнувати об’єкт, який потім надається для вивчення експертові, або факти, встановлені фахівцем, знову підлягають дослідженню експертом, що призводить до затягування кримінального провадження.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!