Без змін до бюджету ДСАУ змушена латати фінансову «ковдру» за рахунок майбутніх видатків
Як отримати більше коштів, ніж на початку року передбачено державним бюджетом? Саме таке складне завдання постійно доводиться вирішувати Державній судовій адміністрації, аби уникнути заборгованості з виплати суддівської винагороди та по зарплаті працівникам апарату. Частково це вдається за рахунок наближення видатків на оплату праці в межах річних призначень. Проте для повного розв’язання проблеми загальний обсяг таких видатків повинен становити 5,5 млрд грн.
«Парний» розгляд
Про те, які саме заходи вживає ДСАУ для вирішення проблеми із заборгованістю по заробітній платі, члени Ради суддів загальних судів дізналися під час чергового засідання. Однак це питання було не єдиним у порядку денному. Свою роботу РСЗС традиційно почала розглядом кадрових питань, який ускладнювався тим, що на вакантні посади претендувало по кілька кандидатів. Членам РСЗС доводилось уважно вислуховувати кожного з них, а потім у закритому режимі вирішувати, кому віддавати перевагу. Ситуація в деяких судах була настільки складною, що розгляд доводилося відкладати.
Зокрема, не отримав рекомендації жоден з претендентів на посаду заступника голови Вінницького міського суду Вінницької області. Таких кандидатів було двоє — Інна Борисюк й Ігор Вишар. У цьому суді не проводилися збори, тому зі слів кандидатів важко було визначити, кого саме колектив хоче бачити на адмінпосаді. Вінницький міський суд недавно утворено шляхом об’єднання 3 обителей Феміди. З’явився новий колектив, тож важливо було обрати людину, яка мала б авторитет серед більшості.
Голова суду Андрій Михайленко підписав позитивні характеристики обом претендентам. Однак у членів ради було багато запитань до кандидатів. Зокрема, в І.Вишара вони намагалися дізнатися, чому під час його перебування на посаді голови Ленінського райсуду м.Вінниці, який згодом ліквідували, ця установа, незважаючи на декларації, так і не стала модельною. Як пояснив кандидат, він дійсно намагався впровадити нові принципи роботи, однак переоцінив свої сили й «недопрацював».
Ігор Коваленко й Наталя Тихонова прагнули здобути рекомендацію на посаду заступника голови Ленінського районного суду м.Миколаєва. Збори колективу в цьому суді також не проводилися, тож визначати кращого довелося членам РСЗС. Голова ради Інна Отрош указала І.Коваленку на необхідність дотримуватися дрес-коду. Натомість Н.Тихонова подала не всі документи, пояснивши це тим, що недавно вийшла з відпустки й не мала часу підготуватися як слід. Член РСЗС Микола Волошин навіть запропонував зняти її кандидатуру з розгляду, однак члени ради вислухали обох кандидатів. Рекомендацію отримав І.Коваленко.
Під час спілкування з кандидатами багато уваги приділялося питанням інформаційного наповення веб-сайтів судів. Зовнішній вигляд законників також став однією з підстав для зауважень. Спекотна пора року змусила кандидатів дещо забути про дрес-код, однак І.Отрош робила зауваження щоразу, коли бачила неналежне вбрання.
Загалом отримали рекомендації 37 кандидатів, хоча претендентів на посади було більше.
Комп’ютерна залежність
Вимога подавати рішення в електронному вигляді вже давно закріплена законодавчо, але не всі суди мають технічні можливості для цього. Чому так відбувається — розповів заступник голови ДСАУ Віталій Положишник. Він відзначив, що за останні 3 роки спостерігається значне покращення в забезпеченні судів персональними комп’ютерами та оргтехнікою: кількість комп’ютерів, виділених місцевим загальним судам та територіальним управлінням ДСАУ за рахунок коштів державного бюджету, збільшилася на 4308 одиниць, а апеляційним загальним — на 246 одиниць.
«У 2013 р. для забезпечення суддів та працівників апарату засобами інформатизації передбачено близько 4,4 млн грн. для апеляційних судів, а для місцевих загальних судів — близько 26 млн грн. Порівняно з минулими роками фінансування збільшилося майже в 6 разів», — розповів В.Положишник. Він зазначив, що таке зростання стало можливим за рахунок надходжень коштів від судового збору та використання їх саме на ці цілі. Одначе згідно з даними ДСАУ станом на 1.01.2013 місцеві загальні суди забезпечені комп’ютерною технікою на 56%, а апеляційні — на 37% від потреби.
В.Положишник відзначив, що в усіх залах судових засідань уже встановлено засоби для фіксації судового процесу. Наразі у використанні місцевих загальних судів є 5352 засобів, а на балансі апеляційних судів — 618 одиниць. Проте частина техніки морально застаріла й має бути замінена на більш нове обладнання.
Досить складним, за словами заступника голови ДСАУ, залишається питання легалізації системно-програмних продуктів. Для придбання ліцензійного програмного забезпечення загальним судам у 2013 р. передбачено 235 тис. грн., а місцевим загальним — близько 13 млн. В.Положишник розповів, що кошти на легалізацію виділяються із загального фонду держбюджету, тому ризик недофінансування завжди є. «Аби забезпечити комп’ютери ліцензійним програмним забезпеченням, потрібно близько 200 млн грн. На жаль, наразі таких коштів немає, тому цей процес відбуватиметься поступово, і я сподіваюся, що найближчим часом ситуація поліпшиться», — зауважив заступник голови ДСАУ.
Анонсоване покращення викликало низку запитань у членів РСЗС. Зокрема, як зазначив Юрій Мельник, за 2012—2013 рр. Апеляційний суд Львівської області не отримав жодного комп’ютера. Крім того, всього 13% комп’ютерної техніки придбано за державні кошти. Він поцікавився у В.Положишника, чи відповідає ця інформація дійсності й чому так відбувається?
Як пояснив заступник голови ДСАУ, апеляційний суд є розпорядником своїх коштів. Йому відводиться певна сума на капітальні видатки, й очільник суду сам вирішує, куди спрямувати кошти: на комп’ютеризацію чи на будівництво й реконструкцію. За даними В.Положишника, Апеляційний суд Львівської області не просив виділити кошти саме на комп’ютеризацію.
Він також розповів, що гроші зі спецфонду, які виділяються на комп’ютеризацію та капітальне будівництво, можна розподіляти по-різному. Приміром, забезпечити на 100% комп’ютеризацію і не займатися будівництвом, або зробити навпаки. «Наша позиція така: ми не можемо займатися лише чимось одним, тому паралельно кошти виділяються і на будівництво, і на комп’ютеризацію», — підкреслив В.Положишник.
Він також зазначив, що ДСАУ звертається з приводу браку коштів на різні потреби до органів виконавчої влади. «Нещодавно обговорювалося питання стосовно заробітної плати. Ми намагаємося отримати набагато більше грошей, ніж від самого початку передбачено в бюджеті», — зауважив заступник очільника ДСАУ.
Коли бракує коштів
Одним із ключових питань, порушених на засіданні, стало обговорення критичної ситуації щодо виплати зарплати працівникам апарату Апеляційного суду Волинської області. Заступник голови ДСАУ Зеновій Холоднюк окреслив загальну ситуацію в цій сфері.
Він наголосив, що, незважаючи на позитивну динаміку фінансового забезпечення органів судової влади, «рівень забезпечення судової системи бюджетними коштами на 2013 р. становить лише 46,1% від потреби».
З.Холоднюк розповів, що видатки на оплату праці, передбачені законом «Про Державний бюджет України на 2013 рік» порівняно з попереднім роком зросли на 173,2 млн грн., або на 5,5%. Водночас у 2013-му відбулося збільшення розміру посадового окладу судді з 8 до 10 мінімальних заробітних плат. Ці зміни були відображені в показниках бюджетного запиту, поданого ДСАУ до Міністерства фінансів. Однак Мінфін додаткову потребу в коштах, яка виникне у зв’язку зі збільшенням розміру посадового окладу судді, не врахував.
«Після збільшення рівня суддівської винагороди коштів на зарплату працівникам апарату катастрофічно не вистачає, оскільки виплати здійснюються з єдиного для суддів та працівників апарату фонду», — пояснив З.Холоднюк. За його словами, в умовах суттєвого недофінансування фактичний розмір зарплати працівникам апаратів прямо залежить від штатної чисельності персоналу суду. Зменшення фактично працюючих вивільняє кошти для нарахування стимулюючих виплат, і навпаки, заповнення вакансій такої можливості позбавляє. «Це є системною проблемою всіх судів загальної юрисдикції», — підкреслив заступник очільника ДСАУ.
Він відзначив, що недостатній рівень фінансування щомісячно призводить до виникнення заборгованості по зарплаті, яка реєструється органами Державної казначейської служби. З.Холоднюк навів такі дані: фактична середня зарплата працівників апарату загальних судів без нарахувань за січень — квітень 2013 р. становить 1888,2 грн. та знизилася на 15,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року року, і це з урахуванням здійснених наближень.
Саме тому, за словами представника ДСАУ, для досягнення хоча б минулорічного рівня зарплат працівникам апарату судів, необхідно виділити з держбюджету ще 1 млрд грн. Він підкреслив, що ДСАУ неодноразово зверталася до Президента, Голови ВР, Прем’єр-міністра, міністра фінансів до інших представників державної влади з приводу критичної ситуації, що склалась у зв’язку з неналежним фінансуванням органів судової влади в частині виплати суддівської винагороди та зарплати працівникам апарату судів. Також пропонувалося внести зміни до закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік» у частині збільшення видатків на оплату праці в сумі 2,2 млрд грн.
Якщо не будуть унесені відповідні зміни, до кінця поточного року розрив між сьогоднішнім та минулорічним рівнем заробітної плати працівників апарату судів тільки збільшиться й досягне 40—45%.
Також ДСАУ щомісяця у 2013 р. давала Міністерству фінансів пропозиції щодо наближення видатків на оплату праці. «Таке наближення проводилося лише двічі. Але навіть це дало змогу тимчасово ліквідувати заборгованість по зарплаті в усіх судах загальної юрисдикції», — наголосив З.Холоднюк.
За даними ДСАУ, загалом для виплати зарплати з нарахуваннями працівникам судів загальної юрисдикції у 2013 р. потрібно 5,5 млрд грн.
Інформація, викладена З.Холоднюком, викликала жваве обговорення. РСЗС взяла її до відома й доручила ДСАУ «продовжувати системну роботу та вжиття необхідних заходів, спрямованих на збільшення фінансування та забезпечення належних умов функціонування судів і діяльності суддів у 2013 р.». Наскільки ефективними будуть такі заходи, судді та працівники апарату зможуть відчути на своїх гаманцях.
Матеріали за темою
Коментарі
Чим саме мотивоване підвищення посадового окладу? працювати стали краще? а апарат навпаки, що аж позбавили надбавок і премій?…
ОГРОМНОЕ СПАСИБО АВТОРУ СТАТЬИ ЗА ТО ЧТО ОНА ПОДНЯЛА ПРОБЛЕМУ С ЗАРПЛАТОЙ РАБОТНИКОВ АППАРАТОВ СУДОВ. я СОГЛАСНА И С КОММЕНТАРИЯМИ ЧТО В МЕСТНЫХ СУДАХ ЗАРПЛАТА СОСТАВЛЯЕТ 1000ГРН. И ОТ ЭТОЙ ПРОБЛЕМЫ Х…
У нас (районний суд) якщо молодий спеціаліст - 950 грн на місяць. Повна дупа! Щодо легалізації ПЗ - кретини та ідіоти. Треба переходити на вільне ПЗ.
Не смешите меня пожалуйста. Когда это судьи ощущали пустоту в кошельках. Нищими являются только работники аппаратов судов. Вот приближается время отпусков. Нет даже денег не материальную помощь для ра…
о чем вы говорите, о каких 1888,20 грн. идет речь!!!??? у меня с 10-летним стажем вот уже полгода начислено (грязными) 1598 грн., а на руки стабильно 1361,53 - и это я января 2013 г. разве можно на эт…