Ігор САМСІН: «Як суддя ВС, я не сприймаю рішень на 15—20 сторінок. Це не твір!»
Не є таємницею, що юристи здатні оперувати нормами права так, як вигідно їхньому клієнту. Та чим керуються правники при опрацюванні законів: раціональним підходом, логікою, власною інтуїцією? Чи є технології тлумачення норм права, тобто певні правила, які слід застосовувати до того чи іншого акта? Відповіді на ці запитання шукали експерти під час круглого столу «Новітнє вчення про тлумачення правових актів».
Від інтуїтивного — до раціонального
Опрацьовуючи закони та застосовуючи ту чи іншу норму права, юристи мають надавати перевагу акту вищої юридичної сили, пізніше прийнятому закону й спеціальному закону. Ці прописні істини знайомі всім, хто обрав своїм ремеслом юриспруденцію. Однак, незважаючи на нібито «прозорі» правила тлумачення НПА, при їх застосуванні правники мають простір для фантазії залежно від конкретної ситуації.
Ставити під сумнів професійний рівень суддів, адвокатів та юристів наразі немає жодних причин. У цьому переконаний голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів, представник Верховного Суду Ігор Самсін. «Підстав для занепокоєння із цього приводу немає», — запевнив володар мантії. Утім, за його словами, одним із важливих завдань, що стоять перед усією юридичною спільнотою, є перехід від інтуїтивного до раціонального підходу при тлумаченні правниками законодавства. Так, необхідність цього особливо гостро стала відчуватися в Україні у зв’язку зі здійсненням інтенсивної правотворчої діяльності в умовах реформування цієї сфери суспільного життя та досягненням критичної відмітки загального обсягу чинних нормативно-правових актів.
«Коли приймається один закон, а за ним є ще п’ять, які регулюють такі самі правовідносини, виникає невизначеність, — зауважив І.Самсін і додав: — Законодавству, а тим більше окремому закону має бути притаманна єдина логіка». За його словами, наразі юристи, навіть найкращі, опрацьовують закони інтуїтивно, натомість раціональний аналіз практично не проводиться, що загрожує посиленню правової невизначеності й суперечить принципу верховенства права.
Можливо, проблема лежить більш глибоко й пов’язана з недостатнім рівнем вищої юридичної освіти в державі? Крім того, незважаючи на велику кількість навчальних закладів, що здійснюють підготовку спеціалістів, у жодному з ВНЗ не викладається дисципліна, що стосувалась би питання тлумачення правових актів.
Утім, перші практичні кроки вже зроблено. За інформацією І.Самсіна, проблема переходу від інтуїтивного до раціонального тлумачення законодавства при здійсненні правосуддя осмислена ВККС не лише на рівні ідеї — над нею давно працюють і судді, і науковці. Так, планується викладання курсів тлумачення нормативно-правових актів у Національній школі суддів. «До кінця року має бути готова програма викладання цього практичного курсу», — запевнив він.
До вирішення проблеми «підключились» Рада Європи та Європейський Союз. Протягом останніх років також проведено низку заходів, на яких питання тлумачення законодавства обговорювалося суддями усіх рівнів, міжнародними експертами, в т.ч. канадськими. «Задля досягнення максимального результату ми повинні ставити перед собою такі завдання, виконання яких забезпечить відповідність здійснюваного в Україні правосуддя й надання юридичної допомоги кращим світовим зразкам», — наголосив голова ВККС.
Поряд з іншим, проблемні ситуації при правозастосуванні виникають через наявність невідповідностей між загальними та спеціальними нормами, між положеннями, сфери дії яких частково збігаються, а також через колізії між правовими нормами, адже до уваги слід брати хронологічну ознаку. Доктор юридичних наук, професор Володимир Ротань радить більше уваги приділяти тексту норми, адже для вирішення тієї чи іншої проблеми слід ділити або об’єднувати текст документа та чітко розрізняти сфери дії правових норм.
Рішення — не твір
З одного боку, володарі мантій іноді здійснюють буквальний підхід до тлумачення нормативного тексту, з другого — трапляються випадки інтуїтивного пошуку суддями рішення щодо застосування тієї чи іншої норми права. Таким досвідом поділився І.Самсін. Саме інтуїтивний пошук, за його словами, і став підгрунтям для відомого в народі прислів’я: «Два юристи — три думки». Однак, така ситуація є неприпустимою, адже «суд має підкорятися закону, а не своїй інтуїції чи почуттям», переконаний голова ВККС.
Також він звернув увагу на обсяг судових вердиктів й на те, що в останніх часом немає жодної логіки: «Рішення в першу чергу пишуться для тих осіб, які звертаються до суду, й вони мають бути зрозумілими. Як суддя ВС я не сприймаю рішень на 15—20 сторінок. Це не твір!»
«Водночас, ухвалюючи рішення, необхідно передбачати його наслідки. У протилежному випадку авторитет як судді, що виносить рішення, так і правосуддя загалом знизиться, — наголосив І.Самсін й поділився власним досвідом: — У мене як у судді, коли я працював у першій інстанції, не було жодного невиконаного рішення».
Часто-густо судові вердикти містять фразу «виходячи з системного тлумачення». Такі рішення важко оскаржити до суду касаційної інстанції, уважає голова комісії з питань правосуддя ICC Ukraine Анна Огренчук, оскільки суд не посилається на конкретні норми права, тому не відомо, що саме оскаржувати. Адвокат переконана: у своїй документації як судді, так і юристи мають звертатися до конкретних норм й аргументувати, чому саме те чи інше положення має застосовуватись.
Крім того, питання переходу від інтуїтивного до раціонального тлумачення НПА слід розглядати через призму проблем, що наразі характерні для судової системи в цілому. Так, голова ВККС звернув увагу, що невиконання своїх функцій органами державного управління й направлення громадян безпосередньо до суду призвело до перевантаження храмів Феміди. «Ми сьогодні забули про те, що таке досудове врегулювання спору, у той час, коли велику кількість конфліктів можна владнати мирним шляхом», — наголосив І.Самсін.
***
Учасники заходу були одностайними в одному: лише за умови єдиного підходу до тлумачення правових актів суддями, адвокатами та юристами система правосуддя стане надійною запорукою безпечного ведення бізнесу в Україні. Аби досягти мети, потрібно іти. Враховуючи, що проблему переходу від інтуїтивного до раціонального підходу при тлумаченні законодавства в професійному середовищі осмислено й перші кроки зроблено, тернистий шлях розпочато.
І.Самсін (ліворуч) та В.Ротань міркували, як слід усувати правові колізії.
Матеріали за темою
Коментарі
Что они курили? Что нибудь задористое?