Євроексперти визначили, які конституційні зміни підуть на користь українській юстиції
У розпорядженні «ЗіБ» з’явився висновок Венеціанської комісії, в якому вона оцінила пропозиції Президента щодо внесення змін до розділу «Правосуддя» Конституції. Відгуки євроекспертів вельми схвальні. А от деякі їхні зауваження, можливо, й не приживуться на українському правовому грунті.
Думка з Європи
Для нашої країни, яка прагне жити за євростандартами, думка Старого світу дуже важлива. Тому проведення будь-яких реформ в Україні обговорюється з міжнародними експертами, у тому числі й з представниками Європейської комісії «За демократію через право». Експертизу цього органу пройшов не один десяток законопроектів. ВК — своєрідний барометр, за допомогою якого Київ визначає: відповідають запропоновані законодавчі зміни євростандартам чи ні.
Судова реформа 2010 р. теж відбулася за підтримки Венеціанської комісії. Однак остання сказала, що деякі проблеми судово-правової системи можна усунути лише за однієї умови — внесення змін до Основного Закону. Відтак цього року Україна, дослухавшись до думки євроекспертів, дала старт конституційній складовій судової реформи. Зокрема, навесні 2013 р. до ВК направили проект закону «Про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів», ініційований Президентом. Комісія детально вивчила пропозиції та підготувала висновок, який затвердили наприкінці цього тижня.
Як констатується в документі, текст якого є в розпорядженні нашого видання, «у цілому законопроект відповідає багатьом рекомендаціям, що були зроблені Венеціанською комісією раніше». «Запропоновані зміни враховують критичні зауваження комісії, а тому вітаються», — зазначає дорадчий орган Ради Європи.
Також ВК не забула сказати і про те, які додаткові положення не завадило б включити до проекту. Можливо, деякі з них слушні, проте є й такі, які або не притаманні «правовому менталітету» України.
Які ж корективи ВК схвалює й чому деякі запропоновані нею поправки — не на користь судовій системі?
Парламент не втручатиметься
Так, ВК дала згоду на позбавлення парламенту права обирати та звільняти служителів Феміди й на передання цих повноважень главі держави. При цьому він видаватиме відповідні укази виключно на підставі подань Вищої ради юстиції. «Роль Президента стане церемоніальною, що має вітатися», — вважає комісія.
Оскільки й у складі ВРЮ можуть відбутися зміни (про це йтиметься далі), фактично мантії суддям «одягатимуть і зніматимуть» їхні колеги. А це відповідає найвищим міжнародним стандартам.
Дорадчий орган РЄ підтримує і пропозицію призначати законників на посади відразу безстроково. Адже, на думку ВК, наявність 5-річного «випробувального строку» здатна обмежити суддівську незалежність. Як саме? Комісія вважає, що такі володарі мантій можуть приймати рішення «з точки зору їх майбутнього постійного призначення».
Експерти зі Старого світу не проти й того, аби громадяни України ставали суддями не у 25, а в 30 років. При цьому підвищиться і стаж у галузі права, який даватиме можливість претендувати на мантію, — не менше 5 років. Безпосередньо в Конституції буде зазначено, що добір на посади проходитиме виключно на конкурсній основі. Адже цей принцип, на думку ВК, відповідає «передовому досвіду міжнародних та європейських правових стандартів судоустрою». До речі, сьогодні кандидати в судді вже змагаються за мантії. Але це правило встановлено на рівні закону «Про судоустрій і статус суддів».
Також євроорган схвалює пропозицію, аби законники працювали не до 65, а до 70 років. У багатьох європейських країнах служителі Феміди мають право залишатися на посаді, аж поки не розміняють 8-ий десяток.
Законопроект передбачає: утворення, реорганізація та ліквідація судів, а також визначення їх мережі здійснюється законами, а не указами Президента. Євроекспертам до вподоби й така ідея. «Рішення є розумним і встановлює взаємодію між різними гілками влади», — зазначає ВК.
Без зауважень не обійшлося
Утім, ВК знайшла й деякі прогалини в проекті щодо суддівської недоторканності. Дорадчий орган РЄ неодноразово наголошував, що законники повинні мати тільки функціональний імунітет, «тобто імунітет щодо дій, учинених у процесі виконання судових функцій». Тому комісія хоча й позитивно ставиться до пропозиції, що згоду на арешт чи затримання володаря мантії повинна давати ВРЮ, та не забула нагадати: недоторканність має бути функціональною. Іншими словами, євроексперти пропонують урізати гарантії захищеності вершителів правосуддя. На думку ж вітчизняних експертів, потрібно зберегти повну суддівську недоторканність, аби Феміда була незалежною.
У ВК є застереження й щодо того, аби в Основному Законі записали ще один принцип правосуддя — автоматичний розподіл справ. Комісія вважає: у спеціальних нормативних актах варто передбачити, що, наприклад, складні справи повинні розглядати досвідчені судді, при розподілі справ має враховуватися спеціалізація законника та навантаження на нього.
Можливо, ВК не звернула увагу на той факт, що в Україні послуговуються автоматизованою системою документообігу, яка рівномірно розподіляє справи між володарями мантій та враховує їхню спеціалізацію (в більшості установ визначено, яку категорію спорів розглядає той чи інший суддя).
А от щодо складності справи питання спірне. У вітчизняних експертів є сумніви щодо того, хто зможе визначити рівень складності питання? Буває, позовні вимоги скромні й не віщують жодних труднощів, але в процесі розгляду справи виявляється: одним чи двома томами в ній не відбудешся.
ВККС: сама по собі чи зі ВРЮ?
Президентський проект, що пройшов євроекспертизу, передбачає нові повноваження для ВРЮ. Остання отримає додаткові важелі впливу на суддівське життя й з огляду на кардинальні зміни порядку її формування. Більшість членів Ради будуть суддями, яких обиратимуть до її складу самі ж володарі мантій. Така коректива до вподоби ВК. Турбує експертів інше: членом ВРЮ за посадою має бути Генеральний прокурор. А його присутність у цьому органі, вважає комісія, може зумовлювати проблеми, «якщо вирішуватимуться питання, що стосуються кар’єри суддів чи застосування до них дисциплінарних стягнень». ВК пропонує позбавити Генпрокурора права голосу, коли розглядатимуться суддівські питання.
По-перше, всім відомо, що прокурорських питань ВРЮ майже не розглядає. То який сенс Генпрокуророві ходити на засідання, якщо він не може голосувати? У такому разі, на думку вітчизняних фахівців, Генпрокурора можна взагалі виключати зі складу ВРЮ. Утім, якщо Генпрокурор не зможе ухвалювати рішень щодо суддів, то чому останні матимуть право голосу під час розгляду прокурорських питань? Тож, швидше за все, таке зауваження ВК залишиться тільки побажанням.
Крім того, експерти рекомендують «позбутися» Вищої кваліфікаційної комісії суддів. «Немає жодної необхідності в окремій ВККС, а її повноваження повинні належати до компетенції ВРЮ. У такій ситуації комісія може стати внутрішнім органом ВРЮ», — зазначається у висновку.
Проте й ця пропозиція навряд чи буде сприйнята ініціаторами реформи. Адже вітчизняні знавці права висловлюють застереження, що об’єднання ВККС та ВРЮ загрожуватиме надмірною концентрацією в руках одного органу всіх повноважень. Це, на думку українських експертів, може призвести до «монополізації» правосуддя. І саме завдяки існуванню двох органів, на їхню думку, забезпечується баланс у питаннях формування суддівського корпусу, дисциплінарної відповідальності законників.
Можливо, згодом на рівні правових актів будуть хіба що переглянуті повноваження обох органів, аби виключити дублювання функцій. До речі, голова ВККС Ігор Самсін неодноразово наголошував, що робота комісії на постійній основі вже дала позитивні результати. А три проведені добори претендентів на мантії свідчить про спроможність ВККС упоратися з поставленими завданнями та про ефективність її роботи. Навіщо ж руйнувати те, що добре працює?
Положення не для Конституції
Також ВК пропонує додати деякі положення, запропоновані Конституційною асамблеєю (їх європейці аналізували паралельно із законопроектом). Так, в Основному Законі рекомендується записати, що просування судді по службі має здійснюватися на конкурсній основі.
Одначе в Україні навряд чи погодяться з доцільністю внесення цієї норми до Конституції. І без того просування сходинками кар’єри відбувається на засадах змагальності. Натомість нерідко трапляється, що і вакансія одна, і претендентів на неї стільки ж. Тому, вважають вітчизняні фахівці, штучні конкурси лише дискредитуватимуть саму ідею суддівського самоврядування.
Венеціанська комісія пропонує дослухатися до ідеї КА розписати в одній зі статей Конституції повноваження Верховного Суду. В Україні є два погляди на вирішення цього питання. Одні вчені та науковці схиляються до думки, що в Основному Законі не варто детально розписувати, що належить до компетенції найвищого судового органу. Інші ж уважають, що це гарантуватиме незалежність ВС і запобігатиме урізанню його повноважень.
Тож представникам влади є про що поговорити, посперечатися. ВК свою справу зробила — оцінила пропозиції щодо внесення змін до Конституції, висловила своє бачення та зауваження. Чекатимемо реакції ініціаторів проекту закону та стежитимемо за подальшими кроками влади на шляху реформування Основного Закону.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!