Парламент дозволив карати підприємства навіть без доведення вини
Відповідно до нового закону, аби на підприємство був накладений мільйонний штраф, достатньо, щоб злочин скоїла його уповноважена особа. Якщо її незаконні дії могли принести вигоду компанії, останній доведеться відповідати. Хай навіть до протиправних дій вона не мала жодного стосунку.
Проект на заміну
Вже впродовж останнього часу було зрозуміло, що питання запровадження відповідальності юридичних осіб практично вирішено. Зробити це Україна зобов’язалася, ратифікувавши Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти корупції та Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією.
Першим відкоригувати вітчизняне законодавства спробував Кабмін, який подав до парламенту проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження заходів кримінально-правового характеру стосовно юридичних осіб» (№2032). Однак урядова ініціатива викликала невдоволення як в експертному середовищі, так і в стінах парламенту. Зокрема, на неприпустимості таких змін наголосив Комітет ВР з питань правової політики. Як наслідок, невдовзі після появи проекту в Раді з’явилась інформація, що Мін’юст працює над новою версією змін.
Проте оновлений документ унесли до парламенту не урядовці, а самі нардепи. За основу вони взяли пропозиції Кабміну та відредагували їх відповідно до свого бачення. Ініціаторами новацій стали представники всіх, окрім комуністичної, парламентських фракцій, а, щоб ні в кого не виникало сумнівів, яка істинна мета нововведень, проект отримав назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)». У пояснювальній же записці окремо наголошувалося, що він спрямований на виконання рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO) та спеціального комітету експертів Ради Європи з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей.
Разом з тим питання необхідності ініційованих змін досить спірне. Зокрема, головне науково-експертне управління ВР у своєму висновку вказало на те, що міжнародні домовленості хоча й вимагають установлення відповідальності для юридичних осіб, але не обов’язково кримінальної. За бажання можна обійтись і адміністративною.
Пояснити точку зору авторів проекту намагався голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін. За його словами, проектом передбачено «квазікримінальну» відповідальність юросіб. Тобто, хоча санкції застосовуватимуться відповідно до правил кримінального провадження, вони будуть адміністративними за своїм характером.
На обговорення ініціативи в залі засідань нардепи витратили кілька хвилин. Після того як А.Кожем’якін коротко охарактеризував проект, ні в кого не виникло жодних запитань чи зауважень. Як наслідок, 301 голосом нардепи прийняли новий акт.
Злочин і покарання
Відповідно до новацій підставою для застосування до юрособи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юрособи будь-якого зі злочинів, передбачених стст.209, 306, ч.1, 2 ст.3683,чч.1, 2 ст.3684, а також стст.369 і 3692 Кримінального кодексу. Таку саму відповідальність передбачено й за скоєння від імені юрособи будь-якого зі злочинів, визначених стст.258—2583 цього кодексу.
Таким чином, мова йде про карані діяння, пов’язані з хабарництвом, зловживанням впливом, легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, та тероризмом. Прописали в законі і те, кого вважатимуть уповноваженими особами. До них належатимуть службові, а також інші особи, які відповідно до закону, установчих документів чи договору мають право діяти від імені юрособи.
Чіткий перелік злочинів, за які до юросіб застосовуватимуться санкції, можна вважати одним з найбільших досягнень нової редакції закону. Відповідно до урядових пропозицій те, який саме злочин скоєно, не мало жодного значення. Тому експерти побоювалися, що такий механізм дозволить нечистим на руку правоохоронцям відкривати кримінальні справи проти керівників юросіб, фактично тим самим блокуючи роботу підприємств.
Одначе навіть удосконалені положення мають суттєві недоліки. На думку головного науково-експертного управління, положення закону суперечить принципу особистої відповідальності, за яким покаранню підлягає тільки та особа, яка скоїла злочин. Крім цього, новації не вимагають наявності вини юрособи в учиненні протиправного діяння. Скажімо, уповноваженій особі підприємства було доручено отримати дозвіл на будівництво нового об’єкта. Не можна відкидати ситуації, коли простіше вирішити питання буде шляхом давання хабара. Але ж керівництво підприємства могло й не знати про це й тим більше не надавали дозволу на порушення закону. А відповідати доведеться. Та ще й за кримінальним законодавством.
Санкції ж можуть бути досить суворими. Так, штраф становитиме від 5 тис. до 75 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 85 тис. до 1,275 млн грн. Таким чином, через дії уповноважених осіб гроші втрачатимуть юрособи, а значить, і їхні власники, інвестори чи акціонери, які далеко не завжди вникають у робочі моменти й тим більше не контролюють їх.
Передбачено в законі й можливість конфіскації майна та ліквідації юрособи. Щоправда, ліквідація застосовуватиметься лише у випадку терористичної діяльності від імені підприємства. Тобто навряд чи така практика стане поширеною.
А ось штрафи можуть використовуватися досить часто. Тим паче що відстояти свою правоту юрособам буде складно, адже доводити їхню вину ніхто не збиратиметься, головне — побачити вигоду.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!