Чи заборонять вітчизняним адвокатам нецензурно висловлюватися в соціальних мережах?
Минуло лише півроку з часу затвердження нових Правил адвокатської етики, а в співтоваристві українських правників уже назріває конфлікт, пов’язаний з їх трактуванням. Каменем спотикання стали соціальні мережі, точніше — поведінка в них захисників. Чи варто карати адвокатів за ненормативну лексику на їх сторінках у Facebook або в «ВКонтакті»? Рада адвокатів України не залишилася осторонь цієї проблеми і створила спеціальний комітет, діяльність якого буде спрямована на вирішення питань, пов’язаних із етичними стандартами професії.
З чого все розпочалося
Соцмережі стали невід’ємною частиною нашого життя. Для захисника акаунт у соцмережі — один із способів спілкування, як особистого, так і професійного. І коли в цьому спілкуванні з’явилися нецензурні «нотки», прихильники високих етичних стандартів розпочали боротьбу із цим неприємним явищем.
У квітні цього року Андрій Циганков звернувся в Раду адвокатів України, як він сам висловився, з приводу «чорноротості» своїх колег. Київського адвоката обурила поведінка деяких братів по цеху, яку вони дозволяють собі в соцмережах. Указувати конкретні випадки А.Циганков не став, проте уточнив, що саме є порушенням Правил адвокатської етики. На його думку, це не тільки власне нецензурні висловлювання, але й ті, які асоціюються з нецензурними.
У своєму зверненні юрист підкреслює, що його колеги реєструються в соцмережах саме як представники адвокатського співтовариства, тому їх висловлювання мають не тільки особистий характер, а частково й професійний. Адже якщо адвокат підмочить лише свою репутацію, то це залишиться на його совісті, а якщо «зганьбить» професію — це вже проблема всього співтовариства. Захисник наводить положення Правил адвокатської етики, а саме — ст.12, в якій указано, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження честі, гідності та ділової репутації своїх колег і підрив престижу адвокатури й адвокатської діяльності. До таких дій можна віднести на думку А.Циганкова, й нецензурні або образливі висловлювання, які допускають адвокати в он-лайн-дискусіях на сторінках професійних співтовариств, наприклад, у Facebook. Адже ненормативна лексика «з вуст» захисника може серйозно дискредитувати не лише його, а й адвокатуру загалом в очах пересічного користувача соцмережі.
А.Циганков вважає, що джерело такої лексики — це попередня спеціалізація адвокатів. «Вживають матюки швидше міліціонери, прокурори й працівники СБУ, ніж адвокати», — заявляє борець за культуру мовлення, уточнивши, що незатребувані в цих відомствах юристи йдуть в адвокатуру, так і не зумівши позбутися набутих звичок. Захисник переконаний, що саме стиль мовлення повинен відрізняти адвоката від міліціонера чи прокурора.
Тому А.Циганков запропонував притягати до дисциплінарної відповідальності любителів міцного слівця. А згідно із законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» це може мати серйозні наслідки, аж до позбавлення свідоцтва.
Зворотний бік медалі
Радикальні ініціативи щодо захисту гідності адвокатів і престижу професії не залишилися непоміченими. Обговорювати їх стали, звичайно ж, в Інтернеті й у тих же злощасних соцмережах. М’яко кажучи, адвокатів не приваблює перспектива бути покараними за надмірну експресивність або, можливо, звичну манеру висловлюватися.
Наприклад, адвокат Владислав Власюк, чиє звернення до А.Циганкова, Л.Ізовітової і всіх адвокатів України є у розпорядженні редакції, стверджує, що ототожнення висловлювань людини в приватному інтернет-просторі (на персональній сторінці у Facebook, наприклад) зі сферою діяльності адвоката є необгрунтованим. Крім того, як аргумент захисник навів і те, що слова, написані від імені особи, не завжди належать саме їй. В.Власюк переконаний, що притягнений до дисциплінарної відповідальності за нескоєний проступок адвокат захищатиме свої права в суді, а це так чи інакше спровокує конфлікт у співтоваристві.
Скористався нагодою поіронізувати на цю тему й відомий український правозахисник, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. Він вирішив завбачливо попередити читача (а можливо, і потенційного заявника в КДКА) про те, що деякі висловлювання не є нецензурними.
Найгуманніший спосіб вирішення цієї проблеми запропонувала голова Київської КДКА Інна Рафальська. Вона закликала колег спілкуватися українською мовою, оскільки нею, на думку І.Рафальської, набагато легше розмовляти культурно.
Прикметно, що з такою позицією згоден і борець за чистоту мовлення, вищезгаданий А.Циганков. «Не викликає сумніву той факт, що користувачі Facebook, у тому числі й адвокати, які висловлюють свої думки й ведуть блоги «вишуканою українською мовою», менше ніж інші засмічують тексти й думки нецензурними висловлюваннями», — зізнався він у своєму пості в соцмережі.
Палиця на два кінці
Доводи прихильників і противників цензури в соцмережах засвідчили, що проблема ненормативної лексики в інтернеті потребує зваженого рішення. Основна причина — подвійність статусу соціальної мережі та законодавча неврегульованість Інтернету. З одного боку, сторінку в Facebook можна використовувати винятково як особистий простір — для спілкування з друзями й близькими людьми. З другого — враховуючи ту кількість людей, яка може побачити висловлювання приватної особи, персональний акаунт можна розглядати і як віртуальне публічне місце. Цю дилему навряд чи вдасться вирішити традиційними методами, оскільки віртуальний світ має свої правила.
Так, Роберт Амборджі, американський адвокат і журналіст, який пише про право й технології, зокрема, рекомендує юристам дотримуватися правил професійної етики як поза віртуальним простором, так і в Інтернеті. Крім того, він закликає адвокатів бути дуже уважними при розміщенні повідомлень у блогах і соцмережах. Одним словом, безсторонність, спокій і елементарна культура мовлення — дієві способи зберегти професійну гідність і дотриматись етичних правил.
Крім того, одним із видів активності в соцмережах є «перепост» — розміщення на своїй сторінці вподобаних статей, посилань, відео й зображень для того, аби поділиться ними з друзями. Інколи влучний вислів або іскрометна стаття можуть містити ненормативну лексику. Чи варто розглядати такі публікації як адвокатську «чорноротість»?
Більш того, навіть адвокат, для якого нехарактерні будь-які експресивні висловлювання і який узагалі не вживає нецензурної лексики, теж може потрапити в жорна КДКА. Наприклад, у разі отримання несанкціонованого доступу до його акаунту іншою людиною. Кілька годин роботи хакера — і матеріали для подання скарги в кваліфікаційно-дисциплінарну комісію готові.
Проблема ненормативної лексики в Інтернеті на залишилася без уваги Ради адвокатів України: це питання додали до порядку денного засідання ради, яке відбулося 1 червня. «Людина, яка не є моральною, яка не може стримуватися при спілкуванні з опонентом, не може бути адвокатом», — зазначив А.Циганков, виступаючи перед колегами на засіданні РАУ. Його підтримала більшість членів ради.
Результатом обговорення стало створення комітету з етики, діяльність якого буде спрямована на вирішення питань, що виникають при визначенні стандартів поведінки адвокатів як у професійній діяльності, так і в інших сферах публічної активності. Як зазначила в ході обговорення голова РАУ Лідія Ізовітова, новий комітет не виконуватиме каральних функцій. Існування такого комітету не є чимось надзвичайним, оскільки, за словами голови РАУ, такі органи існують у багатьох інших країнах, і його створення є цілком слушним і для українських реалій. Очолити новостворений комітет та підготувати проект положення про його діяльність запропонували А.Циганкову.
Поки що невідомо, які саме повноваження матиме новий орган при РАУ, проте можна стверджувати, що високі стандарти поведінки українських адвокатів матимуть гідного охоронця.
Матеріали за темою
ВКДКА на засіданні розгляне 28 скарг
29.02.2024
ВКДКА на засіданні розгляне 27 скарг
26.01.2024
У ВКДКА озвучили результати розгляду скарг
04.12.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!