Дострокових не буде?

КС пояснив, що місцеве самоврядування має оновлюватись одночасно по всій Україні

Усі представницькі органи мають переобиратись одночасно. Таке правило з’явилося в законодавстві у 2011 році, і такого ж висновку дійшов Конституційний Суд, розглядаючи подання народних депутатів, пов’язане з призначенням виборів у столиці.

Гуртом і голосувати легше

Нагадаємо, що два місяці тому опозиція висунула вимогу провести вибори київського мера та Київської міської ради вже на початку червня цього року. Свої «пропозиції» вона підкріпила блокуванням трибуни й роботи всього парламенту. Більшість так само категорично наполягала на необхідності отримати роз’яснення єдиного органу конституційної юрисдикції. Адже у відповідній постанові слід було вказати, які саме вибори призначаються: чергові чи позачергові?

Зійшлися на тому, що дочекаються вердикту КС стосовно того, як слід розуміти положення ст.141 Конституції в редакції закону «Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 1.02.2011 №2952-VI. Судді КС із рішенням не забарилися.

Очікуваним як для політиків, так і для правників стало роз’яснення: «Із внесенням законом №2952 змін до Конституції встановлюються єдині вимоги щодо узгодженості в часі усіх чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Тобто, як констатується в рішенні КС від 29.05.2013 №2-рп/2013 (див. стор.17. — Прим. ред.), чергові вибори «мають відбуватися одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року».

Ключовим словосполученням для такого висновку стало уточнення «обраних на чергових виборах», що з’явилось у ч.1 ст.141 Конституції, а також нове положення ч.2 ст.14 закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10.07.2010 №2487-VI. Останнє прямо визначає найближчу дату всіх чергових виборів органів місцевого самоврядування — 25 жовтня 2015 року.

Й усе було б зрозуміло, якби не один пасаж у мотивувальній частині рішення КС, в якому зазначено, що «продовження або скорочення строків повноважень органів місцевого самоврядування, обраних на позачергових виборах, є тимчасовим заходом, спрямованим на реалізацію механізму одночасного проведення усіх чергових виборів». Якщо відштовхуватися тільки від цього зауваження, то як у Києві, так і на Тернопільщині, де ради обирались у 2008 та 2009 роках відповідно, це нібито дозволяє їм допрацювати додаткові майже два з половиною чи півтора року, аби дочекатися чергових наступників.

Проте загальний зміст вердикту та його резолютивна частина, яка й уважається обов’язковою до виконання, залишає шляхи для маневрів. Причому як для влади, так і для опозиції.

Позачергові — поза законом?

Насамперед звертає увагу той факт, що в рішенні КС не йдеться про те, чи можуть оголошуватися вибори в Києві цього року та на Тернопільщині — наступного. Єдиний орган конституційної юрисдикції однозначно висловився тільки щодо дати проведення чергових виборів загальноукраїнського масштабу. Але головне питання, яке сьогодні турбує опозицію, залишив поза увагою.

Як зазначив у окремій думці суддя КС Юрій Баулін, Суд усе ж мав дати відповідь на питання щодо проведення перевиборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах до набрання чинності законом №2952-VI. Адже сумнівів щодо правомірності проведення наступних чергових виборів в останню неділю жовтня 2015 року стосовно тих органів місцевого самоврядування, які були обрані на позачергових виборах після набрання чинності цим законом, ні в кого не виникає. Тому, на думку Ю.Бауліна, КС мав «зобов’язати Верховну Раду вирішити в законодавчому порядку питання проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які були обрані на позачергових виборах».

Його колега Петро Стецюк також застеріг, що згадка про можливість продовження строків повноважень органів місцевого самоврядування «може спричинити виникнення помилкової думки про те, що Конституційний Суд нібито допускає можливість функціонування місцевих рад та сільських, селищних, міських голів після закінчення конституційних строків їхніх повноважень інакше, ніж на підставі закону». І, як засвідчили коментарі політиків одразу після оприлюднення рішення, не «може спричинити», а спричинила саме таке, помилкове, тлумачення рішення КС. Хоча зрозуміло, і на цьому наголошує П.Стецюк в окремій думці, що «продовження строку повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів понад конституційно встановлену граничну (верхню) межу інакше‚ ніж шляхом внесення змін до Основного Закону держави, буде прямим порушенням останнього».

На відміну від політиків, експерти-конституціоналісти сходяться на думці, що рішення КС не заперечує проведення позачергових виборів у будь-якому регіоні. Так, радник Президента Марина Ставнійчук наголосила, що питання призначення дати виборів є виключним повноваженням Верховної Ради. Тим більше що минулої неділі були обрані 102 сільські, 9 селищних та 6 міських голів саме на позачергових виборах, які проводилися в Криму, Закарпатській, Київській, Луганській, Миколаївській та Чернівецькій областях. Жодних перешкод позачерговим виборам у положеннях закону №2487-VI нардепи не вбачали. (Щоправда, як з’ясувалося, повноваження новообраних очільників будуть удвічі коротшими.)

Однак якщо у квітні постанову про призначення виборів у Києві провалили з мотивів необхідності дізнатися про думку КС, то тепер у парламенті почалися дискусії щодо того, яким чином відредагувати закон, аби врегулювати питання щодо проведення позачергової виборчої кампанії.

Зранку — закон, увечері — вибори

На останній погоджувальній раді Голова ВР Володимир Рибак наголосив, що ініціатива опозиції щодо призначення позачергових виборів мера столиці та Київради на 27 жовтня цього року «не набере достатньої кількості голосів у Раді, а тому немає сенсу виносити її на розгляд залу». Перед тим голова фракції ПР Олександр Єфремов закликав колег узятися за розроблення поправок до закону. За його словами, слід унести незначні зміни, аби передбачити, що «позачергові вибори мають проводитися, наприклад, у березні та жовтні кожного року й, можливо, обмежити їх проведення за рік до чергових виборів».

В опозиції начебто й не проти попрацювати над виборчим законодавством, особливо над законом про столицю. Адже ставати номінальним мером при повновладному голові КМДА охочих небагато. Прикметно, що обидва основні претенденти на посади — Олександр Попов та Віталій Кличко — у різні часи висловлювалися за повернення до норми, яка передбачала поєднання цих повноважень. Таку ж ідею висловив недавно й голова регламентного комітету «регіонал» Володимир Макеєнко, закликавши «прийти до згоди і прийняти єдиний закон про столицю, де об’єднати посади голови КМДА і голови Київради, щоб у столиці був дійсно один господар».

Однак перша спроба відновити єдиновладдя в столиці провалилася: 4 червня «регіонали» та комуністи не підтримали жодного з 4 опозиційних проектів, якими передбачалося, що головою КМДА може призначатися виключно обраний народом мер. Тобто для більшості це питання не є принциповим. Не погодилися нардепи й на відновлення районних рад у столиці.

Як відзначають політологи, тепер доля київських виборів залежатиме від того, як швидко буде знайдено компроміс щодо таких змін. При цьому на руках у більшості сильний козир: або опозиція погодиться на пропоновані новації, або вибори в Києві будуть тільки чергові, тобто через два з половиною роки.

Ще одним стимулом для порозуміння може стати призначення дати виборів на літо, що аж ніяк не влаштовує опозицію. Після провалу голосування за зміни до закону про столицю представники більшості зареєстрували постанову про призначення на 18 серпня повторних виборів до ВР у 5 «проблемних» округах. А «регіоналка» Інна Богословська повідомила, що того ж дня пройдуть і вибори в Києві. Щоправда, «зсунула» їх на вересень і не уточнила: лише мера чи й Київради?

Взагалі окремі політологи не виключають, що цього року виборів у Києві не буде ні влітку, ні в жовтні. Адже в них не зацікавлені обидві сторони. Опозиція не може узгодити єдиного кандидата на посаду з урізаними повноваженнями, що значно збільшує ймовірність поразки в «однотуровому» голосуванні (таку загрозу, між іншим, уже засвідчили вибори мера Василькова). А для «регіоналів» украй невигідно отримати опозиційну Київраду, навіть якщо вдасться вибороти посаду мера.

Тож принцип «Зранку — закон, увечері — вибори» може перетворитися на довгограючу політичну «оперу», в якій то одна, то інша сторона звинувачуватиме опонентів у небажанні та бездіяльності. Часу достатньо — до жовтня 2015 року.

Окрема думка

— У чинних законах навіть натяку немає на можливість хоча б одноразового відступу від загальних правил і не передбачено, що строк повноважень якоїсь із місцевих рад чи голови населеного пункту може бути продовжений та значно перевищувати встановлений у Конституції (ст.141) 5-річний строк легітимності.

Правову ситуацію щодо призначення виборів київського міського голови взагалі не можна пов’язувати з черговими чи позачерговими виборами в аспекті мотивації, яку обрав КС. Місцеві ради чи голови сіл, селищ, міст, незалежно від того, обрано їх на чергових чи позачергових виборах, є діючими та здійснюють свої повноваження. Посада ж київського міського голови є вакантною протягом тривалого часу.

— Необхідність у проведенні місцевих виборів виникатиме після проведення будь-яких чергових виборів у зв’язку з різними об’єктивними та суб’єктивними обставинами. Тому в рішенні було б доцільно… зобов’язати Верховну Раду вирішити в законодавчому порядку питання проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які були обрані на позачергових виборах.