Питання надання російській мові статусу другої офіційної, державної мови спровокувало жваві дискусії в політичних колах. Одні, прикриваючись націоналістичними ідеями і трактуючи це питання мало не як національну зраду, принципово і безкомпромісно виступають проти. Інші ж, навпаки, стверджують, що мова «братів наших» давно є другою мовою України, хіба що офіційно не засвідчена на папері. Леонід Черновецький, який виділив питання надання російській мові статусу офіційної у своїй передвиборній програмі, обгрунтував свою позицію і поділився поглядами з журналістами на прес-конференції, присвяченій цій проблемі.
Питання надання російській мові статусу другої офіційної, державної мови спровокувало жваві дискусії в політичних колах. Одні, прикриваючись націоналістичними ідеями і трактуючи це питання мало не як національну зраду, принципово і безкомпромісно виступають проти. Інші ж, навпаки, стверджують, що мова «братів наших» давно є другою мовою України, хіба що офіційно не засвідчена на папері. Леонід Черновецький, який виділив питання надання російській мові статусу офіційної у своїй передвиборній програмі, обгрунтував свою позицію і поділився поглядами з журналістами на прес-конференції, присвяченій цій проблемі.
«Історія дуже проста. 10 років тому до мене приїхав лідер Народного Руху В’ячеслав Чорновіл, який трагічно загинув, — розповідає Л.Черновецький, — тоді я ще не був у політиці, але він був великою людиною і, очевидно, таки щось помітивши у скромному підприємцеві, запропонував мені партійність. Моєю умовою було надання російській мові статусу офіційної, другої державної мови. На що він мені відповів, зовсім справедливо, що з такою постановкою питання він може погодитися, але зауважив: «Знаєш, Леоніде, це питання треба порушити через 10 років, тому що українська мова пригноблена, їй зараз немає місця в Україні, а це — мова нації. Тому давай почекаємо 10 років». Я чесно їх прочекав. Ці 10 років минули. Немає великої людини — В’ячеслава Чорновола. Він був дуже яскравою політичною фігурою і людиною, яка захищала ліберальні ідеї, і я завжди відчував його руку на пульсі політичного життя країни і дуже його поважав, особливо коли прийшов у парламент».
Л.Черновецький переконаний, що російська мова повинна набути статусу офіційної. За словами кандидата, проблема для нього є актуальною і болючою, бо, зростаючи в російськомовному регіоні, навіть не вивчав української мови. Такими були правила тодішньої радянської системи, нібито демократичної. Насправді радянська влада боялася української державності і, звичайно ж, гнітила українську мову.
Лідер ХЛПУ зазначив, що іноді розмовляє українською мовою, щоб підкреслити її значущість: «Може, не всі мої слова бездоганні, але я хочу українську мову вивчити хоча б тому, що нею говорив Чорновіл, бо він — герой України, і я став до неї прислухатися тільки після зустрічі з ним, а ще українською говорять мої соратники по опозиції, в тому числі і Ющенко. Для мене за честь розмовляти з ними українською мовою, і хоча я слабко розуміюся на лінгвістиці, бувають дні, коли розмовляю сам із собою і думаю тільки українською мовою, хоча у Харкові я ніколи не чув цієї мови», — наголосив Л.Черновецький. Обгрунтовуючи свою позицію відносно ставлення до російської мови, він заявив, що ця мова повинна існувати на рівні української мови, хоча б тому, що нею писали великі українські письменники Шевченко і Гоголь, тому що ця мова пішла не з Московської Русі, а з України, на території якої утворилася велика Київська Русь, і тому що історичною правдою є те, що 45% населення мріє про те, щоб їхні діти могли вивчати нарівні з українською співучою мовою ще і російську. Крім того, мова — це ще й особливий спосіб мислення, тому, певно, не потрібно перекладати на українську мову таких великих представників культури і мистецтва, як Достоєвський і Тургенєв, Булгаков і Пушкін. Л.Черновецький наголосив на тому, що такі важливі питання можуть вирішуватися тільки одним шляхом — шляхом референдуму. «Це проблема не парламенту і не указів Президента. Я його вирішувати таким шляхом не буду, а надам право вибору самому народові, бо я прагну правди, а мій виборець повинний бути упевнений у тому, що саме в такий спосіб я буду підходити до вирішення усіх важливих питань. І це справедливо», — наголосив Черновецький.
«Ми можемо розмовляти будь-якою мовою, але офіційними мовами чи державними будуть тільки ті, котрі визнає населення України за визначеними правилами. А остаточну крапку ми поставимо лише тоді, коли наш Президент буде підтримувати демократичні принципи і в нас з’явиться один головний ідеолог побудови Української держави, як колись був В’ячеслав Чорновіл», — наголосив Черновецький. Питання мови є проблемним ще й тому, що народ України на референдумі може і не підтримати ідею державності другої мови. Л.Черновецький прокоментував можливий сценарій, наголосивши, що на все воля народу і саме народ усе вирішуватиме. А його роль як кандидата в президенти в забезпеченні можливості викласти свої думки вільно, без тиску і нав’язувань чужої думки.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!