Разом з купівельною спроможністю падають і ціни
Відсутність у населення вільних коштів та бажання відкласти на чорний день стали причиною зменшення річної інфляції і падіння цін протягом останніх трьох місяців. Це дозволило Нацбанку знизити облікову ставку, що спонукало фінустанови зменшити відсоткову ставку кредитів. Фахівці очікують, що в наступні місяці також спостерігатимуться дефляційні тенденції, хоча восени інфляція ще може взяти реванш.
Прив’язка до гаманця
Після суттєвого підвищення цін у перші два місяці року, яке становило 3,7%, інфляція загальмувала. Вже в березні вона становила менш ніж 1%, а з квітня ціни почали падати. В червні дефляція становила 0,4%, а в ІІ кварталі — 1,4%.
Як наслідок, інфляція в річному вимірі досягла 6,9%, а торік цей показник дійшов до позначки 15%. Несуттєвою є інфляція з початку року — 3,3%, при цьому вона спостерігалась переважно в зимові місяці. Варто відзначити, що дефляція впродовж всього ІІ кварталу за час існування гривні не фіксувалася жодного разу. Порівняти сьогоднішню ситуацію можна хіба що з 2002 р. Тоді дефляція у травні — серпні становила 3,8%.
Своїми думками щодо причини падіння цін і можливих наслідків для економіки поділився на прес-конференції керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький. Незважаючи на те що весна-літо — традиційний період уповільнення зростання цін, фахівець НБУ наголошує на неприпустимості пояснення причин дефляції сезонним чинником. Треба «копати» глибше, адже в минулі роки такого зниження цін не спостерігалось.
Основною причиною дефляції можна назвати зубожіння населення. Цього року економі¬ка почала потроху оговтуватись від економічної кризи, але зростання доходів громадян, м’яко кажучи, несуттєве. Роздрібна торгівля після спаду почала демонструвати позитивну дина¬міку лише з минулого місяця.
Водночас відновлення економіки означає збільшення товарної пропозиції. Нарощують потужності й аграрії, які в умовах незначної купівельної спроможності українців змушені якщо не знижувати, то бодай стримувати ціни на фрукти і овочі.
Збережені кошти
Дефляції сприяли й інші чинники, зокрема незначні бю¬джетні видатки. Кошти Уряду на казначейському рахунку в НБУ стабільно зростають (з початку року майже в 7 разів), а це означає, що вони «не тиснуть» на ціни. Натомість минулого року Кабмін активно витрачав свої заощадження.
Свій внесок зробила і стабільність курсу гривні. Відсутність девальваційних очі¬кувань дозволяє людям за¬ощаджувати, а не позбуватися грошей при першій же нагоді.
При цьому населення прагне зберігати кошти. Загальні обсяги депозитів у червні збільшилися на 1,7% (з початку року — на 11,1) — до 364,0 млрд грн. Такий приріст був забезпечений за рахунок грошей фізичних осіб, які протягом місяця зросли на 2,6%, у той час як обсяги депозитів юридичних осіб майже не змінилися.
З початку року обсяги вкладень фізосіб збільшилися на 13,7% — до 240,5 млрд грн. Зростання ж обсягів депозитів юросіб з початку року становило 6,2% — до 123,5 млрд грн. Одночасно покращилася строкова структура депозитів. Так, питома вага довгострокових вкладень у загальному їх обсязі за 6 місяців збільшилася з 24,4 до 26,4%.
Крім цього, зростання цін стримує відсутність інфляційних очікувань. Закиди різних органів влади один до одного про те, що вони провокують подорожчання товарів, припинились. Також не чути і негативних прогнозів.
Плюс чи мінус?
Водночас дефляція може мати негативні наслідки для економіки, адже виробники зазнають збитків. Однак, за словами В.Литвицького, боятись падіння цін не варто. На його переконання, незначну дефляцію можна вважати коливанням навколо абсолютної рівноваги.
Крім того, якщо виробники недоотримають прибутки на внутрішньому ринку, то зможуть компенсувати це за рахунок екс¬порту. До речі, в Росії інфляція за півріччя становила 4,4%, тобто на 1% більше, ніж у нас. Як наслідок, українські товари стали більш конкурентноспроможними на ринку північно-східного сусіда.
Ще одним позитивним моментом для вітчизняної економіки стало зниження облікової ставки Нацбанку на 1% — до 8,5%. При цьому, за словами В.Литвицького, можна очікувати на подальше зниження як цього показника, так і інших ставок регулятора.
Зменшення облікової ставки має спричинити подешевшання депозитів, а слідом — і кредитів. Щоправда, поки фін¬установи не надто поспішають давати позики громадянам і підприємцям. Вільні кошти переводяться переважно у фінансові інструменти, зокрема державні цінні папери.
Загальні обсяги залишків кредитних вкладень у червні зросли лише на 0,1%, а з початку року зменшилися на 2,9% і досягли 697 млрд грн. Незначне збільшення залишків позик стало можливим за рахунок наданих юридичним особам (на 0,6%). Одночасно залишки кредитів для населення зменшилися на 1,2%. Причина цього очевидна — невелика кількість платоспроможних позичальників.
При цьому середньозважена ставка кредитів у національній валюті зменшилася з 14,6% у травні до 14,1%, у той час як в іноземній валюті — збільшилася з 10,8 до 13,9% відповідно. Щоправда, зростання в червні середньозваженої вартості кредитів у іноземній валюті було пов’язано з проведенням одним із банків кредитних операцій за ставкою, яка значно перевищує середньоринкові. Без урахування операцій цієї фінустанови середньозважена ціна кредитів у іноземній валюті порівняно з травнем змінилася несуттєво і становила 11%.
На міжбанківському кредитному ринку середньозважена ставка за угодами в червні також дещо знизилася — з 2,6% у травні до 2,5% річних у червні, а ставка кредитів овернайт не змінилася — 1,3%.
Незважаючи на те що за півроку інфляція була незначною, ніхто не може гарантувати, що такою ж вона залишатиметься і надалі. З одного боку, впливатиме чинник дефляційної інерції — товари не будуть дорожчати «за звичкою». Та й зниження цін у літні місяці стало традиційним. За 13 років існування гривні 8 разів дефляція фіксувалась у липні і 6 разів — у серпні.
З другого — не все так просто. Інфляція, нижча за 3,3% в першому півріччі, фіксувалась тричі: у 1998, 2002 і 2006 рр. Проте у 1998 і 2006 рр. за підсумками року вона була двозначною. «Цінова ситуація не на автопілоті, за неї треба змагатись», — наголосив В.Литвицький.
Однак тенденції півріччя спонукали регулятора рекомендувати Уряду при перегляді бю¬джету в другому півріччі знизити ціновий орієнтир споживчої інфляції до однорозрядної цифри.
Олексій ПИСАРЕВ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!