Відставним законникам зі стажем повернуть адвокатську перспективу
Федеральна палата адвокатів Росії пропонує змі¬нити законодавство, знову давши можливість суддям у відставці, котрі мають великий стаж, працювати захисниками. На думку адвокатського співтовариства, такі законники мають величезний досвід, і це дозволить громадянам отримувати кваліфіковану юридичну допомогу.
Досвід на благо
У доповіді ФПА, повідомляє Право.ru, йдеться, що до закону «Про статус суддів» потрібно включити положення про те, що служитель Феміди, котрий перебуває у відставці і має стаж роботи на посаді судді не менш ніж 20 років або який досяг віку 55 років для чоловіків і 50 для жінок, має право займатися адвокатською діяльністю. «Необхідно відновити статус адвокатів, які підпали під дію цього обмеження, подати на призначення кандидатів на посади суддів, не поданих на призначення через це обмеження, а також відновити адвокатський статус суддів, котрі перебувають у відставці», — уточнюють автори документа.
Раніше Верховний суд РФ визнавав за суддями такого віку і з указаним стажем право бути адвокатами, але потім змінив свою позицію, і з 1 липня 2008 року всі адвокати серед суддів у відставці були позбавлені цього статусу. Після кількох місяців заборону підтвердив і законодавець: 25 грудня 2008 року було прийнято закон (набув чинності 10 січня 2009 року), згідно з яким суддям у відставці заборонили займатися адвокатською діяльністю. Відтоді сформувалася і судова практика, в рамках якої положення закону трактуються виключно у бік обмежень.
Адвокатське співтовариство вважає, що така заборона негативно позначається на можливості громадян отримати кваліфіковану юридичну допомогу. «Ці судді з огляду на величезний професійний досвід були висококваліфікованими членами адвокатського співтовариства», — мовиться в доповіді.
ФПА вказує ще на одне «необгрунтоване» обмеження, яке, на думку палати, перешкоджає здійсненню адвокатської діяльності й повинно бути усунено. Йдеться про ситуації, коли захисники мають родинні зв’язки з суддями, причому заборона вести справи в таких випадках стосується не конкретних процесів, а всієї юрисдикції суду (відповідне положення міститься в розд.VI концепції ФЦП «Розвиток судової системи Росії на 2007—2011 роки», затвердженої розпорядженням уряду РФ від 4 серпня 2006 року). «Аби забезпечити родичам право працювати суддями, змушені були відмовитися від свого статусу 15 адвокатів у Приморському краї, 7 адвокатів в Омській області, 7 адвокатів у Челябінській облас¬ті, — йдеться в доповіді ФПА. — Більш того, в Приморському краї та Псковсь¬кій області кандидатів на посади суддів не подали на призначення, оскільки їхні родичі в цих регіонах є адвокатами».
Автори концепції, вводячи таку заборону на родинні зв’язки, вказували, що вона приймається «з метою забезпечення прозорості судової системи, подолання конфлікту інтересів, усунення особистої зацікавленості судді в результаті справи», сприятиме усуненню «умов для корупційних проявів». Проте адвокати з цим не згодні: вони заявляють, що немає жодних даних, котрі свідчать про те, що після встановлення заборони масштаби корупції зменшуються. Водночас, відзначають юристи, в зарубіжних країнах, де по¬дібна заборона не встановлена, корупція не так поширена, як у Росії.
Незалежні від еліти
Крім того, адвокатське співтовариство закликає докорінно змінити підхід до формування кадрового складу судів шляхом виключення можливості безпосереднього перетікання кадрів поліції, слідчих органів і прокуратури в суди». Також слід «віддалити правосуддя від регіональної еліти та її інтересів».
«Будь-яка правоохоронна діяльність передбачає високий ступінь слухняності начальству, дотримання практично військової дисципліни, а все це сприяє напрацюванню досвіду, який категорично шкідливий для судді й суперечить ідеї суддівської незалежності», — пояснюють свою ініціативу адвокати. На їхню думку, з-поміж кандидатів у федеральні судді варто ви¬ключити осіб, котрі мають тільки досвід правоохоронної діяльності. «Цей досвід не повинен перешкоджати отриманню статусу судді, але і не може бути зарахований до стажу роботи за юридичною спеціальністю, достатнього для одержання такого статусу», — уточнюється в доповіді. Її автори також звертають увагу на досвід багатьох демо¬кратичних країн, де для роботи суддями залучаються кадри з адвокатури.
Ці ідеї, до речі, не чужі й окремим представникам самого суддівського співтовариства. На дуже тісний зв’язок суду й органів слідства, який породжує обвинувально-каральний ухил у правосудді, вказував в одній з останніх доповідей голова Конституційного суду РФ Валерій Зорькін. А керів¬ник Вищого арбітражного суду РФ Антон Іванов узагалі заявив: «Професійно підготовлений суддя високого рівня може з’явитися в середовищі приватних юристів з практикою, адвокатів і співробітників юридичних фірм. Саме там він формується. Я не впевнений, що він може сформуватися в податкових органах чи в органах прокуратури. Діяльність у цих органах вузькоспеціальна, а судді потрібний широкий кругозір, навіть якщо він займається справами однієї категорії, і необхідний великий життєвий досвід. А життєвий досвід у правоохоронних органах отримати важко».
Що стосується впливу регіональної і місцевої влади на суддівський корпус, то, аби уникнути цього, ФПА пропонує запровадити екс¬територіальність призначень. «Радикальним, але дійсно ефективним заходом забезпечення реальної незалежності суддів від регіональної еліти може бути їх призначення за спеціальним федеральним списком кандидатів у судді, причому вакансія судді не може бути зайнята кандидатом з цього регіону», — пишуть автори доповіді. На їхню думку, «довічний» статус суддів і «солідний» соціальний пакет «цілком допускають можливість їх відриву від звичного соціального середовища». Природно, додають ініціатори, такі переміщення «не повинні мати всеросійського географічного охоплення»: екстериторіальність призначення суддів може бути реалізована в рамках федеральних окру¬гів. Інакше, на думку ФПА, зберігатиметься висока ймовірність корупції.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!