Президенти «просунулися вперед дуже сильно», але не розсекретили, в якому саме напрямку
Часті зустрічі Ві¬к¬тора Януковича з керівництвом сусідньої держави встигли стати звичними. Черговий приїзд до України Дмитра Медведєва був приурочений до роковин Чорнобильської катастрофи. Але лідери говорили не тільки про трагедію і ядерну енергетику.
День пам’яті
25-річчя аварії на ЧАЕС відкрило в Україні великий політичний сезон. На кілька днів до Києва приїхали численні делегації різних країн і міжнародних організацій аж до ООН. Але якщо конференції, в яких брали участь гості з усього світу, були проведені заздалегідь, то 26 квітня церемонії планувалося провести в більш вузькому колі.
Спочатку передбачалося, що в пам’ятний день у Чорнобилі зберуться президенти трьох найбільш постраждалих країн. Більш того, спроби відкласти особистий візит білоруського лідера, зустрічатися з яким відмовлявся голова Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу, перетворилися на своєрідне «польове випробування» української дипломатії. Вирішити ситуацію Києву так і не вдалося. Ще вдень 25 квітня В.Янукович ділився надіями на «зустріч з колегами». Але до вечора того ж дня білоруська сторона озвучила знайому тезу про те, що Олександр Лукашенко «26 квітня проведе в регіонах своєї країни, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС».
За його відсутності «пост¬чорнобильські» події набули російсько-українського «присмаку». Немало тому сприяв і приурочений до трагічної дати приїзд Патріарха Московського і всієї Русі. Драматичні події допомогли останньому нагадати про популярну з його подачі концепцію єдиного духовного простору.
Про подвиг ліквідаторів аварії президенти сказали немало. «Я хочу сьогодні вчергове наголосити, що світла пам’ять про тих ліквідаторів, які працювали, долаючи наслідки Чорнобильської катастрофи, житиме в поколіннях, вона житиме у вдячній пам’яті людей», — сказав В.Янукович у Прип’яті. Д.Медведєв був з ним солідарний: «Якщо б не праця пожежників, рятувальників, лікарів, ці наслідки мали б глобальний характер... Вічна пам’ять тим, хто наклав тут своїми головами». Але вшановуючи пам’ять про минуле, лідери двох країн не забували і про проб¬леми сьогодення.
Під час приурочених до сумних роковин заходів глави двох держав неодноразово згадували про насущні проблеми. Так, В.Янукович подякував Д.Медведєву за готовність Росії взяти активну участь у фінансуванні проектів нового безпечного конфайнменту, який замінить старий саркофаг, і будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива. Москва, нагадаємо, збиралася виділити на проект «Укриття» ?45 млн протягом двох років, завдяки чому увійшла до списку найсерйозніших спонсорів майбутнього будівництва. Але потім уточнила, що готова взяти на себе частину японських зобов’язань — ще ?5 млн.
Російський президент поділився своїми напрацюваннями, які повинні вдосконалити міжнародне законодавство про ядерну безпеку. Але навіть з урахуванням того, що сам привід зустрічі зобов’язував президентів приділити максимум уваги долі мирного атому, спостерігачі наполегливо чекали від них звісток і з інших «полів».
Союзна безмовність
Якщо від чорнобильської теми великих сюрпризів не чекали, то обіцянка провести після пам’ятно-протокольних заходів робочу зустріч глав двох держав внесла до програми візиту Д.Медведєва елемент інтриги. Тим більше що згідно з анонсом президенти збиралися обговорювати насущні проблеми — «найбільш важливі питання торговельно-економічної співпраці, включаючи взаємодію двох країн в цій сфері з урахуванням створення Митного союзу і формування договірно-правової бази Єдиного економічного простору Росії, Білорусі і Казахстану».
В експертному середовищі підозрювали, що 26 квітня Дмитро Анатолійович вдасться в Києві до вмовлянь, щоб обійти Володимира Путіна в українському питанні на повороті. Мало сумнівів у МС-підоснові виникало й у політиків. Так, у правлячій партії взялися активно доводити, що ніщо не змусить В.Януковича зійти із заявленого європейського шляху. А ось в опозиції чекали від приїзду Д.Медведєва якоїсь каверзи. І спроби МЗС пояснити, як можна одночасно дружити торговими зонами і з ЄС, і з російським дітищем не змогли розвіяти підозр.
Всупереч деяким очікуванням, добитися в Києві більшого, ніж В.Путіну, Д.Медведєву не вдалося. В усякому разі гласно. Поговоривши про атомну безпеку і спільну роботу над «Укриттям», президенти не поспішали ділитися іншими подробицями зустрічі. Знову прозвучали звичні вже тези про збільшення товарообігу, знову лунали правильні слова про необхідність спільної роботи. Адже, за словами російського гостя, торгові успіхи «не означають, що в нас не залишилося питань для обговорення».
Але якими саме були ці питання, співбесідники не розповіли. В.Янукович констатував: «Є питання, стосовно яких просунулися вперед дуже сильно», і цим повідомленням офіційна точка зору вичерпується. А ось успіх чи неуспіх переговорів стоїть за такою стриманістю — поки сказати важко.
Не можна і повністю ви¬ключити можливості того, що гіпотетичні досягнуті домовленості стануть відомі пізніше. В усякому разі, про заплановане на червень засідання міждержавної комісії з питань економспівробітництва співбесідники згадували неодноразово. Ще одним приводом замислитися є недавній візит до України російського віце-прем’єра Ігоря Сечіна — людини, якій В.Путін делегував право і обов’язок обговорювати з українською стороною долю газових контрактів і особливості формульного ціноутворення. Судячи з усього, зустріч ця відбулася, робочі групи, за словами представників українського Кабміну, працюють, але ділитися з громадсь¬кістю деталями ніхто не поспішає.
Чи не найгучнішою, хоча і не дуже конкретною заявою Д.Медведєва 26 квітня стали кілька фраз про відновлення дружби. «Одне абсолютно точно: наші відносини вийшли з кризи — як міжособистісної, так і економічної», — запевнив ро¬сійський президент. У схожих формулюваннях керівництво двох країн описувало свої взаємини ще рік тому. І тому особливо цікаво, що стоїть за цими словами нині: констатація факту, міжнародна ввічливість чи обіцянка на майбутнє. Ось тільки чи вийде дізнатися про це раніше червня?
Ксенія СОКУЛЬСЬКА, «Подробиці»
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!