Нардепи каратимуть самі себе за ігнорування актів КС та Євросуду?
Боротися з ухиленнями від виконання судових рішень можна як підвищенням правової культури в суспільстві, так і традиційним засобом — посиленням кримінальної відповідальності. Саме другий шлях обрала група народних депутатів, які представляють усі фракції у ВР, ініціювавши зміни до Кримінального кодексу.
Проект начебто покликаний заповнити певну прогалину та визначити відповідальність, до якої мають притягатися особи, які ухиляються від давання пояснень або відмовляють у наданні документів суддям Конституційного Суду. Пропонована додаткова стаття в КК як санкцію за такі дії визначає щонайменше штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. до 34 тис. грн.). До такої самої межі підвищать у ст.382 КК і штраф за недодержання висновків КС.
Санкції ч.3 цієї ж статті буде поширено і на службових осіб державної влади. Покарання передбачатиметься не тільки за умисне невиконання, а й за умисне незабезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини або ухилення від його виконання.
Самі ж автори проекту відзначають, що, на думку багатьох теоретиків права, рішення КС мають характер, схожий на нормативно-правовий, унаслідок чого норма про відповідальність за невиконання рішення КС не може існувати в принципі. Адже з моменту визначення Судом факту невідповідності Конституції певної правової норми вона стає нечинною.
Проте нардепів турбує «відсутність практики в діяльності правоохоронних та судових органів стосовно розгляду справ про невиконання службовими особами рішень КС». За їхньою оцінкою, як мінімум відносно 9 рішень КС, прийнятих у 2009 році, «не були проведені зміни щодо вилучення нечинних норм з відповідних законодавчих актів».
Як діятиме відредагована ст.82 КК, автори не пояснюють. За логікою законотворення, єдиним органом, що має привести законодавчі акти чи їх проекти у відповідність із рішеннями та висновками КС, визначена… Верховна Рада. А суб’єктом законодавчої ініціативи є насамперед кожен народний депутат.
Чи означатиме така ініціатива, якщо вона стане законом, що всі 450 нардепів мають бути притягнуті до відповідальності, наприклад, за умисне (інакше і не назвеш) неухвалення, всупереч приписам КС, з травня 2007 року змін до закону «Про судоустрій України», які б визначили суб’єкт, уповноважений на призначення суддів на адмінпосади? Чи слід було б штрафувати тих нардепів, які голосували за ухвалення свого ж Регламенту у формі не закону, а постанови?
Так само навіть посилання на комісара Ради Європи з прав людини Томаса Гаммарберга, який включив Україну до чорного списку держав, що нехтують рішеннями Євросуду, не знімає відповідальності з парламенту, який ухвалює держбюджет, не передбачаючи коштів на виплату компенсацій за страсбурзькими вердиктами.
Утім, автори проекту підкреслюють: диспозицією ст.382 КК в частині «незабезпечення виконання рішення» охоплюються дії службової особи органу державної влади, яка «не здійснює певних дій щодо внесення необхідних змін чи пропозицій щодо таких змін, які стосуються фінансування, або нормативно-правового забезпечення появи такого фінансування, що є необхідним для реалізації рішення КС». А під відповідальність за «ухилення від виконання» взагалі можна підвести будь-якого службовця, котрий «спеціально здійснює певні дії щодо внесення необхідних змін чи пропозицій, які дають змогу порушувати ті самі права та свободи громадян, але вже з інших підстав, ніж ті, що вже були визначені неконституційними Конституційним Судом»!
Важко не погодитися з авторами проекту, що забезпечення прав людини сьогодні насамперед залежить від стану виконання судових рішень. Та «першоджерелом» порушень цих прав є недосконалі та популістські закони, які або виконати неможливо, або призначають стрілочника на роль відповідального за їх дотримання…
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!