Депутати вказали ВРЮ безпечний шлях доступу до матеріалів судових справ
Як повідомляв «ЗіБ» у попередньому числі, 20 квітня на засіданні Комітету ВР з питань правосуддя депутати вирішили створити дієвий механізм фінансового контролю за діяльністю судів. Крім цього, їм потрібно було заповнити й інші прогалини у чинному законодавстві. Зокрема, ті, що з’явилися після рішення Конституційного Суду стосовно права Вищої ради юстиції витребовувати копії судових справ, розгляд яких не закінчено.
Між двох альтернатив
Нагадаємо: 11 березня цього року на вул.Жилянській вирішили, що положення ч.3 ст.25 закону «Про Вищу раду юстиції» не відповідають Основному Закону. Вже за місяць у стінах парламенту з’явилися відразу три ініціативи, покликані заповнити прогалини у законодавстві. Щоправда, один проект було відкликано автором, а інші два і мали проаналізувати на засіданні.
У своєму рішенні КС за¬значив, що витребовування ВРЮ будь-яких матеріалів судової справи (ори¬гіналів чи копій) має наслідком оцінку вчинених суддею процесуальних дій, що сприймається як втручання у здійснення правосуддя та суперечить чч.1, 2 ст.126, ч.1 ст.129 акта найвищої юридичної сили. Водночас хранителі Конституції рекомендували законотворцям привести у відповідність до свого рішення ч.4 ст.25, ч.1 ст.40 закону «Про Вищу раду юстиції», ч.1 ст.18832 КпАП.
Як повідомив Вадим Колесніченко, обидва документи є альтернативними, тому їх потрібно розглядати разом. Втім, основну увагу у своїй доповіді нар¬деп приділив проекту, який вніс голова комітету Сергій Ківалов.
Останній запропонував нову редакцію ст.25 закону «Про Вищу раду юстиції», якою, зокрема, передбачено, що у зв’язку з виконанням доручення член ВРЮ може витребувати закінчені розглядом судові справи або їх копії, ознайомлюватися із судовими справами, розгляд яких не закінчено, отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, вивчати особові справи суддів і прокурорів. За словами доповідача, проектом ви¬значено, що інформація, судова справа чи її копія надаються на письмовий запит ВРЮ чи її представника протягом 10 днів. У зв’язку із цим пропонується також унести відповідні зміни до положень, які регулюють питання адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог ВРЮ щодо надання інформації.
У пояснювальній записці до проекту автор посилається, крім згаданого рішення КС, на інше — від 21.05.2002, відповідно до якого ознайомлення (без права витребування нерозглянутої справи) не означає перевірку судової справи по суті і не є втручанням у процес здійснення правосуддя. «Передбачається, що запропоновані положення проекту забезпечать виконання зазначених рішень КС та врегулюють порядок ознайомлення з матеріалами судових справ», — заявив В.Колесніченко і запропонував рекомендувати парламенту прийняти цей документ за основу.
Іншим проектом, авторами якого є, зокрема, і представники Комітету з питань правосуддя Олена Шустік і Сергій Соболєв, було передбачено надання ВРЮ копій виключно тих справ, розгляд яких закінчено винесенням остаточного рі¬шення. І незважаючи на те що більшість депутатів такий законодавчий механізм не схвалили, в нього знайшлися прихильники.
Так, перший заступник голови комітету Юрій Кармазін поцікавився у своїх колег, чим їм не підходить цей законопроект? За словами В.Колесніченка, очолюваний ним підкомітет свій вибір зробив на користь законодавчої ініціативи С.Ківалова, однак це не заважає у процесі підготовки документа до другого читання врахувати най¬кращі пропозиції із альтернативного проекту.
Водночас Ю.Кармазін припустив, що ініціатива С.Ківалова просто «політично більше подобається» підкомітету. «Ні. Тут немає політичного підгрунтя. Тільки питання професійності і більш фахового ви¬кладення тих позицій, які нам запропонував врахувати КС», — апелював до свого колеги В.Колесніченко.
«Розумні межі» незалежності
До обговорення долучився і керманич ВРЮ Володимир Колесниченко. Він звернув увагу, що згідно зі статистикою найбільше порушень служителі Феміди допускають саме на стадії розгляду справи по суті. «Ми говоримо про неупередженість і незалежність судді. Але незалежність повинна бути в розумних межах, і тоді вона дасть можливість не порушити прав інших», — переконаний голова Ради. Він навів і кілька прикладів, коли відсутність належного реагування на порушення призводить до судової тяганини. «Справа про поновлення на роботі у суді може розглядатися і 5, і 8 років», — розповів він. «У нас є випадки, коли 16 років», — підтвердив С.Ківалов слова колеги по ВРЮ.
«У судді є достатньо інструментарію, щоб процесуально виважено затягнути справу», — переконаний В.Колесниченко. Тому, на його думку, в законі потрібно розділити поняття безпосереднього втручання у роз¬гляд справи і реального захисту порушеного права громадян. За інформацією очільника ВРЮ, останнім часом кількість скарг на діяльність суддів значно зросла, і це пов’язано із тим, що право витребовувати копії судових справ, яке донедавна належало ВРЮ, дисциплінувало суддів, вони розуміли, що існує за¬гроза перевірки.
Разом із цим голова Ради нагадав депутатам: нещодавно Європейський суд в одній зі справ проти України вказав, що у нас відсутній той орган, який може контролювати дотримання розумних строків розгляду. На його переконання, забравши функцію контролю у ВРЮ, нею потрібно наділити інший орган, аби контроль все-таки залишався.
У свою чергу Святослав Олійник звернув увагу на діяльність іншого органу, причетного як до формування суддівського корпусу, так і до притягнення законників до відповідальності. Він поцікавився в очільника ВРЮ: яка нині динаміка надхо¬дження скарг на дії Вищої кваліфікаційної комісії суд¬дів, і на що здебільшого звертають увагу скаржники?
За інформацією В.Колесниченка, до очолюваного ним органу звернулося близько 15 суддів зі скаргами на дії чи бездіяльність кваліфкомісії. Переважно претензії законників стосуються «процедурних питань».
Пояснив С.Олійник і причини своєї зацікавленості діяльністю ВККС: «Останнім часом дуже часто надходять скарги і від суддів, і від кандидатів у судді на вибірковий підхід до розгляду матеріалів, які перебувають у ВККС… Взагалі, нам потрібно зрозу¬міти, як працює цей орган, котрому законом надані надзвичайно великі повноваження», — переконував колег у необхідності створити робочу групу і ретельніше придивитися до роботи кваліфкомісії нардеп.
У підсумку депутати вирішили на одне із засідань комітету запросити очільника ВККС Ігоря Самсіна, аби той пояснив, чому діяль¬ність «кваліфікаційників» викликає таку кількість нарікань.
Ольга КИРИЄНКО
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!