Тривалі перерви, що порушують розумні строки, обернулися доганою
Чи не найбільша кількість скарг на дії представників третьої гілки влади, принаймні на черговому засіданні Вищої кваліфікаційної комісії, стосувалася порушення розумних строків розгляду справ. Прикметно, що майже всі судді, до яких були претензії, аргументували вихід за часові рамки й інші помилки значним навантаженням. Хоча деяких служителів Феміди «кваліфікаційники» і помилували, проте більшість законників все ж «навантажили» доганами.
Порушення з досвідом
В дні, коли кваліфкомісія розглядає питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у коридорах ВККС ніде яблуку впасти. Знервовані судді, побачивши представників мас-медіа, намагаються з’ясувати обстановку: в якому настрої члени комісії, яка статистика «виправдувальних» рішень і від кого очікувати найбільше питань. Підбадьорюючи у кулуарах один одного, законники чекають на «вердикт», а після його оголошення дехто ледве стримує сльози. Під час засідання ВККС, яке відбулося 21 квітня, 7 представників третьої гілки влади отримали догани.
Так, на дії судді Новокаховського міського суду Херсонської області Юлії Ведяш¬кіної надійшло звернення прокурора цієї області. Їй закидали порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, що суттєво обмежило конституційні права засудженого. А для законниці це обернулося дисциплінарним стягненням у вигляді догани.
Не оминуло покарання й представницю Саксаганського райсуду м.Кривого Рогу Ірину Щеняєву. Нагадаємо: в лютому стосовно судді відкрили дисциплінарне провадження. До речі, саме тоді вирішувалося питання про надання їй «перепустки» на безстрокове обрання, але отримати рекомендацію жінці не вдалося. Члени комісії здивувалися, що суддя, пропрацювавши 4,5 року без зауважень, допустила ляпсус. Суть претензій до І.Щеняєвої полягала в тому, що вона порушила вимоги цивільно-процесуального законодавства. Як наголошував скаржник, його позовна заява була двічі протиправно залишена без роз¬гляду. «Ви необгрунтовано відмовляли людині у розгляді справи», — такий був «вердикт» комісії.
Також не обійшлося і без тяганини. Зокрема, представниця Глобинського райсуду Полтавської області Людмила Прикіпєлова протягом 8 місяців не розглядала заяву. Схоже, законники вже звикли мотивувати зволікання непосильним навантаженням. Практично на кожному засіданні вони посилаються на великий обсяг роботи, що заважає вчасно ви¬рішити справу. Втім, виправдання навантаженням не допомогло судді уникнути догани за порушення розумних строків розгляду.
Необмежені в часі
Аналогічна доля спіткала й суддю Макарівського райсуду Київської області Надію Дзюбу. Скаржник дорікав законниці в затягуванні розгляду справи, яка слухалася з тривалими перервами з 2009 року. «Суддя іде в нарадчу кімнату, а потім без поважних причин відкладає засідання», — зазначив заявник. За словами останнього, він «15 разів безрезультатно навідувався до суду», чекаючи з ранку до вечора. Своє зволікання законниця пояснила «кадровим дефіцитом». Відповідно до штатного розпису в суді має працювати 4 служителі Феміди. «Натомість у нас були часи, коли правосуддя відправляли лише двоє, а інколи й один суддя. Я взагалі в минулому році навіть у відпуст¬ку не ходила. Крім того, справа була досить складна (земельна. — Прим. ред.)», — наголосила Н.Дзюба. Очевидно, в суді спостерігається брак кадрів через нещодавній розбір «земельних польотів», в яких були задіяні вже колишні законники. При чому декого з них позбавили мантії за порушення присяги.
Попри доводи й аргументи судді, «кваліфікаційники» намагалися почути, з яких підстав вона відкладала справу. «Повторна неявка сторін», — відповіла законниця. При цьому остання переконувала, що всіх учасників належним чином повідомили про час і місце слухання. Однак, як наголосила член ВККС Ніна Фадєєва, повістки, яка свідчить про те, що вони її отримали, немає. «Людина 15 разів приїжджає до вас, а ви не виносите рішення. Ви відмовляєте у зв’язку з тим, що вона не з’явилася. А де ж логіка? Виникає питання, чи не були ви зацікавлені в спра¬ві?» — припустив член ВККС Віктор Мікулін. У підсумку «кваліфікаційники» оголосили їй догану за порушення строків розгляду й порадили звернути увагу на «попередження».
До речі, торік Н.Дзюба опинилася у списку претендентів на позбавлення мантії. Як повідомляв «ЗіБ», під час засідання ВРЮ влітку минулого року Голова ВС поінформував, що «у 2008 році ВС здійснив перевірку практики розгляду земельних спорів судами Київської області, в результаті чого були знайдені грубі порушення земельного, процесуального законодавства суддями, зо¬крема і головою Макарівського райсуду Н.Дзюбою».
У свою чергу член ВРЮ Ренат Кузьмін нагадав присутнім, що суддю вже раз звільняли. Свого часу вона призначила покарання у вигляді позбавлення волі особі, котра на момент скоєння злочину не досягла віку, коли може наступати кримінальна відповідальність. Р.Кузьмін вніс до ВРЮ пропозицію про її звільнення, і на засіданні Ради 29 листопада 2006 року було прийнято рішення про внесення подання до парламенту про звільнення Н.Дзюби за порушення присяги. Тоді народні обранці врятували служительку Феміди. Комітет з питань правосуддя прийняв рішення не рекомендувати парламенту звільняти Н.Дзюбу. У лютому 2007-го депутати дали їй шанс продовжити роботу.
Непосильне навантаження
Не вклався в розумні строки розгляду й суддя Коро¬льовського райсуду м.Житоми¬ра Юрій Драч, в провадженні якого справа перебувала 3 роки. Між іншим, не так давно ВРЮ призначила його головою суду.
Як підкреслив член ВККС Анатолій Марцинкевич, сьогодні одна з найбільших проб¬лем — це тяганина. Пояснення Ю.Драча щодо поганої оперативності не стали винятком із загальної практики. Як і решта суддів, на адресу яких наді¬йшли скарги, він звинувачував в усьому учасників процесу й велике навантаження. Втім, члени комісії вирішили, що суддя не вживав заходів для своєчасного відправлення правосуддя, за що й отримав догану.
Часто щире каяття краще від будь-якого виправдання, якщо воно не запізніле. Представнику Жовтневого райсуду м.Дніпропетровська Артему Бразі, якому також дорікали у несвоєчасному розгляді, вдалося переконати членів ВККС припинити дисциплінарне провадження. Він визнав, що порушив строки після відкриття провадження до судового засі¬дання. Але головною причиною цього також назвав навантаження. «В минулому році мене призначили суддею Жовтневого райсуду, де я стикнувся зі значним обсягом роботи. Пропрацювавши менше одного року, я вже мав у провадженні багато справ», — запевняв А.Брага. Більш того, він надав копію заяви скаржника, в якій той ініціював закриття щодо судді дисциплінарного прова¬дження. Таким чином, він один із небагатьох служителів Фемі¬ди, якому 21 квітня не винесли догану.
Між іншим, під час розгляду питань про дисциплінарну відповідальність двоє законників (із Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та Дзержинського райсуду м.Кривого Рогу) заявили про тиск на них з боку голови суду. На запитання, чому вони не зверталися до органу суддів¬ського самоврядування, законники відповіли, що не хотіли «виносити сміття з хати». Але так чи інакше, його все ж довелося винести на засідання ВККС.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!