Ми отримаємо ?550 мільйонів на чорнобильські проекти, а світ — нові стандарти для АЕС
Чверть сторіччя тому першою «безпечність» «мирного» атому відчула на собі наша держава. Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС змусила весь світ говорити про наслідки використання ядерної енергетики. Через 25 років після Чорнобильської катастрофи трагедія повторилася в Японії на АЕС «Фукусіма», і міжнародна спільнота зрозуміла: потрібно негайно змінювати стандарти ядерної безпеки. Тому заходи, організовані Києвом до річниці аварії на ЧАЕС, привернули увагу багатьох країн.
Тягар витрат
Першим до столиці 18 квіт¬ня завітав президент Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу. За його словами, на фоні катастрофи в Японії невирішені проблеми в Чорнобилі набувають особливої ваги. Настав час змінити політику безпеки, зробити її більш жорсткою. «ЄС повністю підтримує всі зусилля, спрямовані на гарантування ядерної безпеки, зокрема на Чорнобильській АЕС. Під час донорської конференції від імені Єврокомісії я оголошу про плани додатково збільшити європейський внесок у чорнобильський фонд на i110 млн», — зазначив Ж.-М.Баррозу на зустрічі з Президентом Віктором Януковичем.
19 квітня український гарант зустрічав делегації з різних країн, які приїхали на його запрошення. На цей день була запланована важлива для Києва подія — збір коштів на завершення чорнобильських проектів. Адже, як відомо, самотужки нашій країні не під силу впоратися з наслідками аварії на ЧАЕС.
«Тягар витрат, пов’язаний з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, який несе Україна, ще впродовж багатьох років матиме відчутний негативний вплив на економіку країни. Для України та її міжнародних партнерів одним з найважливіших завдань на сьогодні є перетворення ЧАЕС на екологічно безпечну систему. Для цього необхідно побудувати новий безпечний саркофаг над зруйнованим четвертим енерго¬блоком та надійне сховище для відпрацьованого ядерного палива. На сьогодні все ще бракує близькоi740 млн, аби завершити ці проекти», — заявив на відкритті конференції В.Янукович.
З миру по нитці
Чи то на партнерів-донорів уплинули недавні події в Японії, чи то слова Віктора Федоровича були переконливими, та цього разу країни були щедрими, як ніколи, — спільними зусиллями назбирали ?550 млн. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку пообіцяв дати ?120 млн, Франція — більш ніж ?47 млн, Німеччина — ?42,4 млн, Росія — ?45 млн. Попри власну трагедію, Японія теж виділить кошти. Київ також зробить свій внесок — ?29 млн. Є й ті, хто ще не визначився із сумою фінансової допомоги (Італія, Канада, Бразилія, Мексика, Болгарія), тож наша країна чекатиме на нові надходження.
Співголова конференції країн-донорів, прем’єр-міністр Франції Франсуа Фійон упевнений, що ?550 млн — це той мінімум, який дозволить продовжити роботи зі спорудження об’¬єкту «Укриття» на ЧАЕС. У ЄБРР розраховують, що будівництво нового саркофагу завершиться в 2015 р. Нагадаємо, що до цього такими датами мали стати 2005, 2008, 2010 та 2012 роки. І час «Ч» вже не за горами: через 5 років закін¬читься термін експлуатації нинішнього саркофагу над четвертим енергоблоком.
Україна пообіцяла, що за використанням зібраних коштів здійснюватиметься жорсткий контроль. Його проводитимуть міжнародні організації і головний розпорядник — ЄБРР.
Об’єднуючи зусилля
Однак Київ не лише збирав кошти. Очікувалось, що представники понад 50 держав та міжнародних організацій візьмуть участь у саміті з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії. За попередніми даними, до Києва прибуло 15 іноземних делегацій.
«Вимоги відмовитися від використання ядерної енергії означатимуть штучне гальмування науково-технічного прогресу. Ядерна енергетика має майбутнє, але воно можливе, якщо міжнародна спільнота дасть спільну відповідь на технологічні, природні та інші виклики, що постають перед ядерною енергетикою», — наголосив україн¬ський гарант. За його словами, тривожні події, що розгортаються цими днями на АЕС «Фукусіма», підтверджують: ядерна безпека не має кордонів. А генеральний секретар ООН Пан Гі Мун додав: «Об’єднавши зусилля, ми зможемо забезпечити те, що трагедії на Чорнобильській АЕС і «Фукусімі» залишаться в минулому і не стануть провісниками майбутнього».
У свою чергу віце-прем’єр РФ Ігор Сечін підкреслив, що без атомної енергетики неможливо відповісти на виклики забезпечення людства енергією, оскільки вона є локомотивом сучасних технологій. Разом з тим він уважає за необхідне посилити відповідальність країн, які використовують АЕС, а також змінити стандарти МАГАТЕ.
Історія без крапки
Про перегляд стандартів ядерної безпеки як на національному, так і на міжнародному рівнях говорив і генсек ООН. «Серед запропонованих мною заходів — повний перегляд стандартів ядерної безпеки, чому повинна посприяти робота МАГАТЕ. Також необхідно вивчити вплив природних катаклізмів на ядерну безпеку, розглянути справжні переваги і недоліки, які приносить ядерна енергія, а також посилити захист ядерних об’єктів від терористів, щоб ці технології не потрапили до їхніх рук», — сказав Пан Гі Мун.
Після закінчення саміту представники різних держав схвалили декларацію, в якій закликали всі країни, які ще не приєдналися до Конвенції з ядерної безпеки, зробити це якомога швидше. «Ми закликаємо від¬повідні відомства та регулюючі органи країн з атомними електростанціями здійснити перевірку АЕС з метою визначення їх можливостей щодо підтримання необхідного рівня безпеки в разі надзвичайних ситуацій», — ідеться у декларації.
Наступного дня В.Янукович, Юкія Амано та Пан Гі Мун відвідали ЧАЕС. «Чорнобильська аварія — най¬гірша аварія в історії. Сьогоднішній приклад — це «Фукусіма». І на цьому історія не закінчиться. Бага¬тьох людей турбує безпека ядерних АЕС», — зазначив гендиректор МАГАТЕ, ознайомившись з проблемами ЧАЕС. Також, за його словами, незважаючи на гіркий приклад аварій на ЧАЕС та «Фукусімі», світ не відмовиться від ядерної енергетики. Тож нині найголовніше завдання світової спільноти — безпека на таких станціях.
Проведені в Києві заходи дали зрозуміти: потрібно переходити на новий рівень відповідальності. З мирним атомом варто поводитися обережно, адже жодна з країн не застрахована від техногенних катастроф. Головне — мобілізувати зусилля, аби ядерну енергетику зробити безпечнішою для всієї планети. Сподіватимемося, що на рахунок Чорнобиль¬ського фонду надійде від¬разу ?550 млн. Якщо ж країни виділятимуть гроші частинами і «в разі крайньої необхідності», то й через 5 років чорнобильські проекти існуватимуть лише на папері. Світ не може відмовитися від ядерної енергетики, однак вона йому може відмовити в гарантуванні безпеки.
Марина ЗАКАБЛУК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!