Костянтин ГРИЩЕНКО: «Ми готові до вирішення всіх питань шляхом діалогу»
Україна визначилась із пріоритетами зовнішньої політики і намагається вчасно реагувати на події, які відбуваються у світі. Вітчизняна дипломатія докладає максимум зусиль, аби покращити репутацію нашої країни на міжнародній арені. Про участь Києва в програмі східного партнерства, в програмах НАТО, про підготовку до Євро-2012, відносини із сусідніми країнами та перспективи членства в Євросоюзі розповів міністр закордонних справ Костянтин ГРИЩЕНКО в інтерв’ю, яке опублікувало радіо «Свобода».
Руху від розмов до дій немає
— Україна — член «Східного партнерства». Що конкретно приніс їй цей проект, наскільки просунулись відносини між Києвом та Брюсселем? Якщо нинішнє керівництво України зацікавлене в тому, щоб вона стала членом Євросоюзу, то коли це може відбутися?
— Ми розглядали і продовжуємо розглядати «Східне партнерство» як доповнення до динамічніших відносин між Україною та ЄС. Це — тактична, а не стратегічна відповідь на амбіції України у взаєминах з Євросоюзом. Адже не є таємницею, що концепція «Східного партнерства» була сформована на основі здобутків, яких Україна самостійно досягла на двосторонньому рівні з ЄС.
Я маю на увазі переговори щодо угоди про асо¬ціацію, створення зони вільної торгівлі, безвізовий діалог. Ці перспективи відкрилися для решти країн-партнерів завдяки «Східному партнерству», однак для нас вони вже були реальністю.
Водночас за майже два роки існування «Східного партнерства» ми так і не просунулися від розмов до конкретних дій щодо низки елементів ініціативи, які становлять «додану вар¬тість» для України. Це програми інституційної розбудови, регіонального розвитку, а також інтегрованого управління кордонами. Однією з причин такого стану речей є брак ресурсів.
Ми сподіваємося, що другий саміт «Східного партнерства», який відбудеться восени цього року, під час головування в ЄС Польщі, дасть відповіді на питання, як нам рухатися далі. Україна зацікавлена в тому, щоб «Східне партнерство» перетворилося на справді ефективний механізм наближення нашої країни до ЄС. Адже перед нами нині стоять дуже амбітні завдання у відносинах із Євросоюзом.
Завершення переговорів та підготовка до імплементації майбутньої угоди про асоціацію, включаючи створення ЗВТ, виконання Плану дій із візової лібералізації, інтеграція до енергетичного ринку ЄС після набуття Україною членства в Енергетичному Співтоваристві… Масштаб зобов’язань у рамках цих процесів порівняний із зобов’язаннями країн — кандидатів на вступ до ЄС. Однак ми готові виконувати їх, не маючи на сьогодні чіткої європейської перспективи.
Ми не говоримо про конкретні часові рамки вступу України до Євросоюзу, не вимагаємо дедлайнів від ЄС, розуміючи всю склад¬ність процесів, які відбуваються в ньому. На даному етапі для нас принциповим питанням є отримання чіткого політичного сигналу – визнання з боку ЄС європейської перспективи України.
НАТО — партнер, ГУАМ — перспективний проект
— Попередній Президент Віктор Ющенко до¬кладав чимало зусиль до швидкого вступу України в НАТО. Чи залишається також і для Віктора Януковича вступ до альянсу метою української зовнішньої політики?
— Обравши В.Януковича на найвищу державну посаду, український народ хотів також змінити курс на набуття членства в НАТО. Нині Київ на законодавчому рівні відмовився від вступу до блоку.
Водночас закон підтверджує наш намір і в майбутньому брати активну участь в удосконаленні європейської системи колективної безпеки та розвивати конструктивне партнерство з НАТО. Готовність альянсу продовжувати та розвивати партнерство з нами також підтверджена у новій стратегічній концепції альянсу, ухваленій на Лісабонському саміті цієї орга¬нізації 19—20 листопада 2010 року.
У контексті розвитку конструктивного партнерства з НАТО Україна надає пріоритетне значення збереженню динаміки політичного діалогу та практичного співробіт¬ництва, виконанню чинних програм та проектів, продовженню внутрішньодержавних реформ у рамках реалізації річних національних програм при експертній та ресурсній допомозі альянсу, взаємодії в підтриманні міжнародного миру та безпеки, протидії новим викликам і загрозам. Ми продовжимо активну спів¬працю з блоком, але як партнери, а не повноправні члени цього об’¬єднання.
— Чи вважаєте ви ГУАМ перспективним проектом?
— Ми маємо намір значно активізувати потенціал та «коефіцієнт корисної дії» цього важливого для нас міждержавного об’єднання, особливо у світлі посилення економічних та культурних зв’язків між його членами. Тому відповідь на питання є ствердною: так, я вважаю ГУАМ перспективним проектом, який має значний, поки що не пов¬ністю використаний потенціал.
Спілкування не через «зв’язкових»
— Як ви оцінюєте від¬носини Мінська і Брюсселя?
— Київ усіляко сприятиме утвердженню демократичних цінностей як у себе вдома, так і у сусідніх державах. Звичайно, ми пов¬ністю поділяємо стурбованість міжнародного спів¬товариства щодо внутріш¬ньо¬політичної ситуації в Білорусі після президентських виборів. Проте, на відміну від багатьох членів міжнародної спільноти, ми спілкуємось із нашими білоруськими партнерами не через ЗМІ, а безпосередньо.
Україна займає принципову позицію в контексті розвитку діалогу Білорусі із Заходом. Ми завжди наполягали на важливості збереження політичного діалогу. Адже, як показав час, ізоляція Білорусі є контрпродуктивною. Офіційний Київ намагається позиціонувати себе як «міст» між Брюсселем та Мінськом. Ми готові надати максимальне політико-дипломатичне сприяння для вирішення всіх проблемних питань шляхом діалогу.
— Наступного року ви проводитимете чемпіонат Європи з футболу. Скіль¬ки коштувала Україні під¬готовка до нього?
— Так, дійсно, Україні та Польщі випала честь відповідати за цю визначну спортивну подію разом, у тандемі, і ми тісно спів¬працюємо з нашими польськими колегами для того, щоб зробити проведення чемпіонату максимально видовищним та цікавим для гостей із усього світу. Україна витрачає десятки мільярдів доларів на розбудову інфраструктури для проведення Євро-2012 у Харкові, Львові, Донецьку та Києві: будуються стадіони, готелі, реконструюються аеропорти, магістралі, йде активна, масштабна робота задля того, аби наступного року гості змогли оцінити наш сервіс та гостинність.
Попри скепсис деяких європейських держав що¬до спроможності України достойно провести цей чемпіонат, хочу запевнити, що ми знаємо, як зробити все найкращим чином, у чому ви переконаєтеся за рік.
— Чи стане Україна чемпіоном Євро-2012?
— Ми маємо непогані шанси! Я вірю в успіх україн¬ської команди і бажаю їй успіху, оскільки це стане важливою частиною успішної «спортивної дипломатії» нашої країни.
Розмову вів Любош ПАЛАТА, Lidove Noviny
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!