Проведення експертизи до порушення справи прискорить розслідування
Проведення ширшого кола слідчих дій до порушення кримінальної справи — досить актуальне питання. Деякі фахівці переконані в необхідності законодавчого закріплення можливості здійснення ряду слідчих дій до відкриття кримінальної справи. Адже в багатьох випадках експертизи чи впізнання потрібно провести якомога швидше. Є й інша думка, що не можна розширювати перелік таких дій, оскільки це призведе до «ерозії процесу».
Складний процесс
Завданням перевірки, яка проводиться до порушення кримінальної справи, є встановлення наявності чи відсутності підстави для її відкриття. З цією метою орган дізнання чи досудового слідства вправі проводити визначений ряд процесуальних та слідчих дій. Так, до порушення кримінальної справи слідчий може ініціювати проведення оперативно-розшукових дій.
Крім того, до відкриття справи слідчий може провести деякі слідчі дії, кількість яких обмежена. Зокрема, відповідно до ч.2 ст.190 Кримінального процесуального кодексу в невідкладних випадках може проводитись огляд місця події, і в разі встановлення приводів для порушення кримінальної справи її відкривають негайно.
Також відповідно до ч.3 ст.187 КПК може бути проведена така слідча дія, як арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку з метою запобігання злочину. Перевірка на підставі ст.97 КПК проводиться протягом 10 днів після отримання інформації про злочин, і після її проведення уповноважена особа виносить постанову. Проведення названих слідчих дій до порушення кримінальної справи зумовлене іманентними особливостями такої перевірки. Хоча в ході проведення останньої не вдається встановити більшість обставин справи через обмежений перелік дій, проте здійснення інших слідчих дій може призвести до порушень прав людини, що є неприпустимим.
До порушення кримінальної справи виникає чимало проблем із закріпленням одержаної інформації в результаті проведення оперативно-розшукових та слідчих дій. В цей проміжок часу уповноважені особи органів дізнання і досудового слідства можуть проводити опитування, перевірку підприємств, установ, організацій, надсилати запити, доручати проведення перевірок органам контролю та інше.
Надмірні обмеження
Кожна діяльність залишає сліди, зокрема і злочинна. Тому першочерговим завданням є збір інформації. При цьому деякі сліди зберігаються нетривалий період, тому їх вилучення та дослідження повинні бути вчасними та ефективними. При цьому слідчий не завжди може проаналізувати їх самостійно, в таких випадках йому повинні допомогти експерти. Виникає проблема з проведенням інших, ніж передбачено КПК, слідчих дій з метою недопущення зникнення слідів злочинів. Наприклад, для дослідження слідів речовини бурого кольору, схожої на кров, вилученої з місця події, слідчий повинен призначити експертизу, але це можливо лише після порушення кримінальної справи.
Для проведення дослі¬джень речовин, які за своїми ознаками схожі на наркотичні, і порушення кри¬мінальної справи слідчому необхідно переконатися в тому, що це наркотична речовина. Такого висновку самостійно він не може надати, оскільки не володіє необхідними спеціальними знаннями. Тому для такого дослідження слідчий призначає експертний огляд, а фахівець надає довідку, а не висновок, як після експертизи. Такий порядок не є процесуальним, а одержані результати не можуть використовуватись як доказ, а лише як підстава для порушення кримінальної справи. Тому після відкриття останньої слідчий призначає експертизу.
Аналогічна проблема виникає, коли постраждалій особі завдано тілесних ушкоджень. Така особа звертається до правоохоронних органів, де її направляють у заклади охорони здоров’я для проведення медичного огляду. Якщо тілесні ушкодження визнані легкими, середньої тяжкості або тяжкими, порушується кримінальна справа і відразу призначається судово-медична експертиза. Але від проведення огляду і експертизи спливає час, сліди злочину можуть зникнути.
Виникає проблема, що в період між одержанням, обстеженням і експертним дослідженням предмет дослідження може змінити свої властивості або взагалі зруйнуватись. Тому у випадках, коли сліди злочинів можуть з часом втратити свої властивості, зіпсуватись або можуть бути втрачені, варто дозволити слідчим призначати експертизу до порушення кримінальної справи.
Слід зауважити, що під час діяльності трапляються випадки, коли орган, який займається збиранням матеріалів до порушення кримінальної справи, проводить й інші слідчі дії. Така діяльність не закріплена на законодавчому рівні, а тому є недопустимою. Проте проведення деяких слідчих дій, зокрема огляду, експертизи, до порушення кримінальної справи може мати велике значення для проведення всебічного, повного та об’¬єктивного досудового слідства в окремих категоріях справ. Наприклад, це можуть бути справи осіб з психічними розладами. Тому виникають питання щодо законодавчого закріп¬лення можливості проведення деяких інших слідчих дій до порушення кримінальної справи.
Практичні ускладнення
З другого боку, варто пам’ятати про те, що проведення експертизи до відкриття кримінальної справи не повинно порушувати прав учасників процесу, наданих їм процесуальним законодавством. До порушення кримінальної справи відсутні деякі учасники процесу, такі як підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, котрих наділено законодавчо за¬кріпленими правами під час проведення експертизи. Але ж в деяких випадках після порушення кримінальної справи не завжди встановлюються всі учасники процесу. Коли злочин скоєно в умовах неочевидності, не відома особа злочинця, яка встановлюється зі спливом певного часу, забезпечити всі передбачені процесуальним законодавством права неможливо. Також нереально це зробити, коли слідчому не відома особа потерпілого, про якого надходить інформація в ході проведення досудового слідства, а сама особа не звертається до органів досудового слідства із заявою про ви¬знання її потерпілою. Такій людині також не можуть бути надані права, що надаються учасникам процесу під час проведення експертизи.
Іншою проблемою проведення експертизи до порушення кримінальної справи є те, що частина експертиз, зокрема судово-медичні, іноді тягнуть за собою обмеження прав і свобод особи. В такому випадку проведення експертизи можливе лише за згодою особи, щодо якої вона проводиться.
Проблемний характер проведення медичного огля¬ду полягає в тому, що відповідно до ст.193 КПК такий огляд проводиться для встановлення фізіологічного стану особи. При цьому відсутня вказівка щодо з’ясування психічного стану людини, що, у свою чергу, є важливим при розслідуванні злочинів, скоєних особою з психічними розладами. Так, напри¬клад, якщо у слідчого виникне сумнів щодо психічного стану особи, то лікар-психіатр може провести огляд з метою встановлення наявності або відсутності в людини психічних розладів.
Результати такого виду огляду мають значення на початкових етапах розслідування злочинів, скоєних особами з психічними розладами. Адже отримані дані дають можливість з’ясувати характер психічного захворювання, особливості поведінки, а також установити можливість участі даної особи в кри¬мінальному процесі, що повинно враховуватись при проведенні досудового слідства для унеможливлення помилок.
Експертна думка
Тому, аналізуючи проб¬лемні питання проведення огляду і призначення експертизи до порушення кримінальної справи, необхідно визначити деякі принципи, котрих необхідно до¬тримуватись. Анатолій Ду¬бінський припускає проведення деяких слідчих дій до відкриття справи, але з додержанням таких правил:
- якщо необхідно встановити підстави для порушення кримінальної справи, а інші можливості для цього відсутні;
- якщо ця слідча дія невідкладна;
- виконання слідчої дії не порушує законні права та інтереси громадян.
Деякі експерти вказують на можливість проведення допиту до порушення кримінальної справи. Якщо провести порівняльний аналіз отримання пояснень в осіб до відкриття кримінальної справи і допит осіб після її порушення, то стає очевидним, що різниця цих процесуальних дій полягає лише в тому, що перед допитом особу попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову від їх надання. При цьому дуже часто слідчим доводиться двічі спілкуватись з однією людиною.
Однак, звичайно, остаточне рішення щодо зміни законодавства — за парламентом, якому слід звертати увагу на сучасні тенденції розвитку кримінально-процесуальних відносин.
Олег ОСТРІЙЧУК, старший помічник прокурора
Хорольського району Полтавської області
Коментарі
нет ссылок на статьи!