Урядові гарантії для маленьких громадян закріпили на папері… без водяних знаків
Показники здоров’я дітей в Україні погіршуються: на кожну тисячу обстежених тільки 11 практично здорові, 60% уже мають хронічні захворювання, а на одного неповнолітнього припадає дві недуги. Та державні гарантії щодо охорони здоров’я дітей залишаються порож¬німи словами. Медична допомога в санаторних закладах була надана лише кожній 18-ій дитині, яка її потребує.
Водночас не використовуються ресурси Криму, подаровані природою, де розташовано 22 дитячі санаторно-курортні заклади для лікування соматичних захворювань у дітей (крім туберкульозу), 10 з яких — державні.
Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі РП, аудитом, проведеним цим відомством, було встановлено, що неефективні рішення стосовно управління наявними ресурсами Міністерства охорони здоров’я, Міноборони та МВС, у підпорядкуванні яких перебувають дитячі санаторії, розташовані на території АР Крим, не відповідають державній політиці відносно збереження й відновлення здоров’я неповнолітніх диспансерної групи, які щорічно потребують санаторного лікування. Ці рішення призвели до скорочення і перепрофілювання санаторіїв, а також до неефективного використання коштів держбюджету, виді¬лених на санаторне лікування дітей. Загалом у 2009—2010 роках неефективно, з порушенням чинного законодавства використано 38,3 млн грн., або 27% від обсягу виділених коштів загального фонду. А що стосується здоров’я дітей, від чого залежить формування трудового та інтелектуального потенціалу України, то при потребі в щорічному санаторному лікуванні близько 730 тис. дітей із соматичними захворюваннями у 2009—2010 роках таку допомогу отримали по 39,4 тис. дітей, або 5,4 %.
Аудитори наголосили, що МОЗ та Мінфін, за відсутності контролю з боку Уряду, фінансують санаторії лише на рівні 57% від визначеної ними потреби. Тому матеріально-технічна база цих закладів не розвивається, а отже, вони не спроможні якісно лікувати хворих. Будівлі потребують ремонту, обладнання десятки років не оновлювалося.
МОЗ не забезпечило об’єктивного планування і контролю за використанням дитячих санаторно-курортних путівок, що дало змогу закладам довільно розпо¬діляти путівки та використовувати ліжковий фонд.
У підпорядкованих мі¬ністерству санаторіях неповнолітніх диспансерної групи лікують переважно восени і взимку. А планові показники ці заклади виконують за рахунок установлення у цей період додаткових ліжок, через що в палатах часом проживає від 8 до 16 осіб. Путівки ж на літній період продаються.
Крім того, МОЗ не виконує функцій щодо координації діяльності санаторно-курортних закладів (незалежно від форм власності). Дитячі санаторії, підпорядковані МВС та Міноборони, які щорічно додатково могли б надавати медичну допомогу понад 15 тис. хворим дітям, переважно використовуються для надання платних послуг. Ці відомства не ведуть обліку дітей диспансерної групи, а їхні інструкції з організації санаторно-курортного лікування не передбачають окре¬мого порядку розподілу путівок для лікування у підвідомчих дитячих санаторіях неповнолітніх, які перебувають на диспансерному обліку.
Як установила колегія РП, МОЗ упродовж більш ніж 7 років не розробило державної програми розвитку санаторно-курортної галузі та не затвердило нормативів лікувального харчування у державних і комунальних санаторно-курортних закладах. За понад 9 років міністерство не створило державного кадастру природних лікувальних ресурсів та за більш ніж 13 років — державного ре¬єстру акредитованих за¬кладів охорони здоров’я. То чи варто дивуватися, що робота кримських дитячих санаторіїв зовсім не орієнтована на лікування малечі?
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!