Спроба продовжити роботу ледь не обернулася звільненням за порушення присяги
На засіданні Вищої ради юстиції законник, в якого закінчився термін повноважень і котрий намагався оскаржити відмову в наданні рекомендації на безстрокове обрання, стикнувся з новими проблемами. За словами члена ВРЮ Олександра Удовиченка, була домовленість: якщо суддя добровільно залишить посаду, то зможе уникнути звільнення за порушення присяги. Втім, служитель Феміди, очевидно, забув про угоду і наполягав на продовженні суддівської діяльності, тому в Раді йому про це нагадали.
Місце конкуренції
Під час чергового засідання (5 квітня) ВРЮ розглянула чи не найбільшу кількість рекомендацій на адмін¬посади з часу отримання повноважень призначати суддівське керівництво. З 39 охочих зайняти вакантні місця лише 6 їх не отримали.
Так, Раді суддів загальних судів повернули матеріали щодо призначення Інеси Соболєвої на посаду голови Авдіївського міського суду Донецької області, а також Лариси Бєльченко, яка претендувала на головування в Новоазовському райсуді Донецької області, та кандидата на посаду очільника Самбірського міськрайонного суду Львівської області Василя Кравціва, оскільки не було вирішено питання про їх звільнення з попередніх адмінпосад.
Ще один кандидат на місце заступника голови Селидівського міського суду Донецької області Олександр Ясинський попросив відстрочити його призначення. Кримінальні справи, розгляд яких він не зміг відкласти, завадили приїхати. Члени ВРЮ відзначили відповідальне ставлення судді до роботи і задовольнили його прохання.
«Процедурні» питання виникли до Миколи Рабця, який мав намір знову очолити Броварський міськ¬районний суд Київської області й отримав схвалення ради суддів. Як з’ясувалося, він був не єдиним претендентом на цю посаду. До ВРЮ надійшла за¬ява іншого представника цієї обителі Феміди, в якій той запевняв, що на зборах суддів за нього проголосувала більшість колег. Утім, на раді суддів його кандидатуру не розглядали.
«Вас не хвилює те, що колектив не дуже вам до¬віряє?» — поцікавилися в М.Рабця. Суддя переконував, що за конкурента віддали лише на один голос більше, а отже, майже половина законників його підтримують.
Водночас, як поінформував голова ВРЮ Володимир Колесниченко, на адресу законника надійшов лист, що нібито той зловживає алкогольними напоями. «Це вигадки. Протягом часу, коли він був головою, в цьому суді спостерігалася позитивна картина», — вступився за кандидата О.Удовиченко.
У свою чергу М.Рабець наголосив, що його опонента притягували до дисцип¬лінарної відповідальності. Зрештою, йому не вдалося переконати ВРЮ, що його призначення не викличе конфлікту в колективі, а тому його матеріали відклали для перевірки.
Скарга із запізненням
Розібравшись із заповненням вакантних посад, Рада продовжила перевіряти вердикти «кваліфікаційників». Цього разу конституційний орган розглянув заяву Юрія Хилька щодо поновлення строку для подання скарги на рішення ВККС від 2 листопада 2010 року.
У вересні минулого року в Ю.Хилька закінчився 5-річний термін повноважень, але отримати «пожиттєву перепустку» на посаду судді Господарського суду Кіровоградської області йому не вдалося, оскільки кваліф¬комісія відмовила йому. Через кілька місяців, проігнорувавши визначені часові рамки для оскарження, він все ж звернувся до ВРЮ. Відтоді, як кваліфкомісія вирішила не рекомендувати його на безстрокове обрання, минуло понад 4 місяці.
«Чи були, на вашу думку, підстави, які дають нам можливість поновити строки?» — поцікавився в нього В.Колесниченко.
Своє зволікання з поданням заяви він мотивував тим, що двічі перебував на лікарняному, а «коли в спокійній обстановці розі¬брався з рішенням комісії», то все ж побачив наявність таких підстав. О.Удовиченко підрахував, що на лікарняному Ю.Хилько перебував 20 днів, а за 4 місяці можна було вивчити матеріали і підготувати скаргу.
При цьому В.Колесниченко нагадав йому про дисциплінарне провадження і висловив намір внести пропозицію про його звільнення за порушення присяги. Дисциплінарну справу щодо судді ініціювали через те, що він оголосив одне рішення, а підписав інше. За словами О.Удовиченка, після цього інциденту Ю.Хилько написав заяву про звільнення за власним бажанням. «Тому я як голова Ради суддів господарських судів утримався від внесення пропозиції про його звільнення за порушення присяги», — за¬значив О.Удовиченко. Проте згодом суддя передумав залишати суддівський корпус і відкликав заяву. «Коли була загроза, він пообіцяв піти, а коли минулося, змінив думку», — пояснив В.Колесниченко.
Характеризуючи законника, О.Удовиченко звернув увагу на тенденцію до зниження якості його роботи за останні 3 роки. «З кожним роком кількість скасованих рішень зростала», — підсумував член ВРЮ.
Попри прохання судді поновити пропущені строки, Рада не задовольнила його скаргу і внесла подання про звільнення з посади у зв’язку із закінченням терміну повноважень. Очевидно, що прощання з Фемідою з таких підстав все ж краще, ніж звільнення за порушення присяги.
«Хвороблива» відповідальність
На минулому засіданні ВРЮ залишила в підвішеному стані суддю Святошинського райсуду м.Києва Олега Бондаренка. Тоді секція Ради підтримала всі 3 пропозиції про його звільнення. Столичного суддю, зокрема, звинувачували в ігноруванні правил підсудності. Так, у пропозиції, яка надійшла від члена ВРЮ Рената Кузьміна, йшлося, що законник прийняв до провадження справу, яка підвідомча господарським, а не загальним судам. Відповісти щось у свій захист О.Бондаренко не зміг, лише вказав, що всі пояснення виклав письмово. Вислухавши претензії на свою адресу під час секції конституційного органу, суддя з невідомих причин не дочекався його засідання, на якому прийняли б остаточне рішення. Зважаючи на його першу неявку, розгляд питання відклали. Чергового зіб¬рання Ради О.Бондаренко не пропустив, але, як і минулого разу, не став вдаватися до детальної аргументації своїх дій. Лаконічного виправдання виявилося недостатньо для того, аби залишити його на посаді.
До речі, після його зникнення минулого разу можна було припустити, що він й надалі уникатиме зустрічі з членами ВРЮ, затягуючи вирішення своєї долі. Тим паче що до тактики зволікання претенденти на позбавлення мантій вдаються досить часто.
Так, укотре на засідання Ради внесли розгляд питання про звільнення Світлани Ярош з посади судді Приморського райсуду м.Одеси за порушення присяги. Остання ще з лютого не відповідає на запрошення відвідати ВРЮ, повідомляючи, що перебуває на лікарняному. При цьому, за словами В.Колесниченка, вона хворіє лише тоді, коли Рада планує розгляд її справи, а до цього ходить на роботу. «Я думаю, вона свідомо ухиляється», — припустив голова конституційного органу. Чи можна за таких обставин вирішувати долю судді? По пораду члени ВРЮ звернулися до свого колеги, голови Ради суддів адміністративних судів Миколи Кобилянського, поцікавившись, яка практика склалася в «адміністративників» стосовно цього питання. «Розглядати ми не можемо», — запевнив М.Кобилянський.
Тому, спираючись на досвід «адміністративників», члени ВРЮ утрималися від розгляду пропозиції про звільнення за відсутності судді. «Думаю, ми все-таки захистимо права скривджених і дамо оцін¬ку її діям», — висловив сподівання В.Колесниченко. Питання в тому, як скоро.
Обмірковуючи шляхи виходу із ситуації, що склалася, представники Ради жартома пропонували навіть провести виїзне засідання. Втім, якщо так триватиме й далі, не виключено, що до такої ініціативи ще повернуться.
Систематична відсутність
Натомість відсутність судді Пустомитівського райсуду Львівської області, якого член ВРЮ Сергій Сафулько пропонував звіль¬нити за несумлінність, не врятувала його від позбавлення мантії. Свою чергову неявку Віктор Нерознак пояснив поганим самопочуттям і сімейними обставинами. С.Сафулько зазначив, що суддя, посилаючись на хворобу, не підтверджує це відповідними документами. Інші колеги також не знайшли причин, аби відкладати роз¬гляд справи.
Впродовж останніх 5 ро¬ків до ВРЮ майже щомісяця надходили скарги на В.Нерознака, суть яких полягала в тому, що суддя, котрий ще й обіймає посаду голови, систематично порушує терміни розгляду справ, практично не видає сторонам рішення, які приймає, тощо. Проводячи перевірку, автор пропозиції дійшов висновку, що В.Нерознак без поважних причин не виконує процесуальних вимог щодо розумних строків і порушує ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також виникало питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
С.Сафулько неодноразово навідувався до Пустомитівської обителі Феміди, але так і не застав суддю на робочому місці. При цьому, наголошував член Ради, біля його кабінету постійно збиралася черга обурених людей.
Через регулярну від¬сутність судді С.Сафулько не міг ознайомитися з матеріалами справ, котрі той розглядав і тримав під замком. Але щойно В.Нерознак дізнавався про візит члена ВРЮ, в телефонному режимі обіцяв, що особисто надасть усі необхідні документи. «Але все так і залишилося на словах», — поскаржився автор пропозиції.
«Сподіваючись, що ситуація може змінитися на краще, я навіть деякий час намагався відстояти його право працювати суддею. Але коли я приїхав до суду, то побачив десятки людей, яких просто не допускають у приміщення. На мою думку, він втратив моральне право займати посаду судді, і я з чистою совістю вніс пропозиції про його звільнення», — підсумував представник Ради.
Решта колег, переконавшись у несумлінності В.Нерознака, підтримали С.Сафулька і внесли подання про звільнення.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!