Феміду звільнять від непосильного навантаження, спростивши судочинство
Пленум Вищого арбітражного суду РФ затвердив і вирішив передати в Держдуму проект закону про розширення процедур спрощеного судочинства. Як пише «Российская газета», передбачається, що це повинно суттєво розвантажити арбітражні суди.
«Перший проект закону викликав критику вчених, але нині нам вдалося підготувати збалансований проект, і в нього, на мій погляд, гарні шанси бути прийнятим, можливо, навіть нинішнім складом Державної думи», — відзначив голова ВАС РФ Антон Іванов, представляючи винесений на затвердження пленуму документ. Він нагадав про доручення президента РФ підготувати комплекс заходів щодо зниження навантаження на суддів арбітражних судів, що, на думку А.Іванова, підвищує шанси проекту на швидке ухвалення. «У всякому випадку, в мене є передчуття, що він пройде швидко», — спрогнозував голова ВАС.
Раніше, в грудні минулого року, проект закону «Про внесення змін до арбітражного процесуального кодексу РФ у зв’язку з вдосконаленням процедури спрощеного провадження» схвалила президія ВАС. Зміни, які пропонується внести до АПК, спрямовані на розширення переліку арбітражних справ, які можна розглядати за спрощеною процедурою.
У чинній редакції АПК «спрощенка» застосовується до трьох видів справ: до спорів стосовно заборгованості за оплатою послуг; до спорів, у яких відповідач визнає, але не виконує вимог позивача; за позовами до юросіб на суму до 20 тис. руб. (5,6 тис. грн.) і до індивідуальних підприємців — до 2 тис. руб.(560 грн.) У редакції, схваленій пленумом ВАС РФ, пропонується збільшити суму позову, до якої цивільна справа в обов’язковому порядку розглядається за спрощеною процедурою, до 300 тис. руб.(84 тис. грн.) для юросіб і до 100 тис. руб.(28 тис. грн.) для індивідуальних під¬приємців. Також в обов’язковому порядку за такою процедурою розглядатимуться адміністративні справи з «ціною питання» до 100 тис. руб. (про притягнення до адміністративної відповідальності зі штрафом до такої суми, про оскарження такого притягнення, про стягнення обов’язкових платежів і санкцій).
Крім того, проект передбачає, що за спрощеною процедурою також розглядатимуться незалежно від суми позову справи за спорами про документально підтверджений борг з оплати послуг; за позовами, які відповідач визнає, але своїх зобов’язань не виконує; про стягнення боргу за кредитним договором. За «спрощенкою» пропонується розглядати і позови, в яких майнова вимога становить не більш ніж 100 тис. руб., але при цьому є ще й немайнові вимоги.
У законопроекті прописана можливість переходу в процесі розгляду від спрощеної процедури до звичайної. Наприклад, якщо в спір вступає третя особа із самостійними вимогами або заявляється зустрічний позов, який не може бути розглянутий за «спрощенкою», якщо потрібне проведення експертизи чи виклик свідка тощо.
Проектом не допускається розгляд у порядку спрощеного провадження справ за корпоративними спорами і справ про захист прав групи осіб. Як пояснюють розробники, це пов’язано з тим, що в таких справах практично завжди задіяно широке коло осіб і спори включають цілий комплекс питань, котрі вимагають роз’яснення.
Згідно із законопроектом справи за спрощеною процедурою суд, як і нині, розглядатиме без виклику сторін. При цьому останні знайомитимуться з поданими опонентом доказами, відгуками і запереченнями через Інтернет, доступ до всіх цих документів планується обмежити — тільки для учасників спору. Проектом установлюється, що суд призначає сторонам термін (не менш ніж 30 днів з дня винесення ухвали про прийняття справи в провадження), до якого повинні бути подані всі документи в спорі. Після закінчення цього строку подання документів не допускається. Не можна буде також посилатися на докази, не розкриті у встановлений термін. Рішення, прийняте в рамках спрощеного провадження, може бути оскаржене тільки протягом 10 днів. Причому в апеляційному суді розглядати скаргу на таке рішення суддя буде одноособово. Нині апеляції розглядає колегія з трьох суддів.
Згідно з проектом у сторін залишається право подавати документи до суду на паперових носіях, але в такому разі з них стягуватиметься мито в розмірі 10 руб.(2,8 грн.) за аркуш, але не менш ніж 100 руб.(28 грн.) Мито компенсуватиме витрати бюджету, які знадобляться у зв’язку з ухваленням закону (близько 85 млн руб.(23,8 млн. грн.)). Як пояснив начальник управління публічного права і процесу ВАС РФ Володимир Корнєєв, додаткове фінансування знадобиться в основному для оплати праці: в судах додатково з’являться два фахівці для сканування паперових документів. При цьому, за словами В.Корнєєва, ухвалення акта буде вигідне як судам, в яких знизиться навантаження на суддів, так і учасникам процесів, у котрих відпаде необхідність їздити до суду і нести ви¬трати.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!