Румунія збирається закрити український судноплавний канал
Назріває черговий конфлікт між Україною і Румунією. За повідомленням одного з нар¬депів Верховної Ради, Бухарест готується використати міжнародні екологічні угоди, щоб влітку закрити український канал Дунай — Чорне море. Офіційний Київ ситуацію не коментує, хоча чиновники кількох відомств підтвердили, що українська сторона готує серйозні контраргументи.
За деякими даними, Румунія збирається порушити це питання під час запланованої на початок червня 5-ої зустрічі сторін Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті. Ця міжнародна угода, підписана 42 країнами, була розроблена Європейською економічною комісією ООН в 1991 р., а вступила в силу в 1997-му. Документ передбачає, що оцінка впливу на довкілля всіх потенційно небезпечних проектів, що реалізуються на прикордонній території, повинна здійснюватися з участю суміжних країн.
Формально український канал Дунай — Чорне море в гирлі Швидке підпадає під вимоги конвенції. Але, як пояснив один з українських дипломатів, документ припускає обговорення і узго¬дження проектів на стадії планування, а український канал уже введено в екс¬плуатацію з 2004 р.
Навіть з урахуванням перерви в його функціонуванні до 2007-го, коли проводилися роботи з розчищення після паводку і поглиблення русла, а також укріплення берегової лінії, українські екологи готові довести, що за останні 4 роки канал не виявив згубної дії на навколишнє середовище. Козирем румунської сторони в цьому спорі є обнародуваний у 2006 р. висновок Економічної комісії ООН про те, що канал все ж таки може завдати шкоди окремим видам фауни в дельті Дунаю.
Експерти відзначають, що екологічні претензії Румунії мають економічне підгрунтя, оскільки україн¬ський маршрут виявився вигіднішим, ніж румунський Сулинський канал. Кілька тижнів тому агентства, посилаючись на українські урядові структури, повідомили, що в січні цього року був установлений своєрідний рекорд: по каналу в гирлі Швидке про¬йшло 131 судно під прапорами 19 країн. Це максимальний показник з моменту відкриття українського маршруту. Агентства звернули увагу, що по румунському каналу в січні про¬йшло 107 судів, тобто на 22% менше, ніж по українському.
Фахівці пояснюють ситуацію тим, що український маршрут зручніший: дво¬сторонній рух можливий цілий рік і в будь-який час доби. Широта ж Сулинського каналу на ділянці протяжністю кілька десятків кілометрів не дозволяє судам одночасно рухатися в протилежних напрямах, що гальмує роботу.
Крім економічних втрат, неминучих через позбавлення монополії в торговому судноплавстві в регіоні, Румунія, на думку українських експертів, намагається розвідати грунт у питанні ставлення міжнародного співтовариства до її територіальних претензій до України.
Як відомо, в 2009 р. Бухарест виграв ініційований ним судовий позов у Міжнародному суді ООН: суд відмовився визнати острів Зміїний частиною прибережної смуги України при делімітації континентального шельфу і виняткової економічної зони. Багаторічний спір за острів був пов’язаний з тим, що на прилеглому до нього шельфі розташовані великі родовища нафти і газу. Румунська сторона побудувала свою лінію на доказах, що Зміїний — не острів, а лише скеля, яка не може мати власних територіальних вод.
А рік тому український депутат Геннадій Задирко повідомив, що в Бухаресті з’явилися нові територіальні претензії до України: мова йшла про спробу добитися визнання за Румунією права на кілька дрібних островів у фарватері україн¬ського судноплавного каналу, найбільшим з яких є острів Майкан. Депутат пояснив: «Румунії потрібний не острів, а канал. Якщо кордон зміниться, судно¬плавний коридор стане спільним, і українські доходи потрібно буде поділити».
Офіційні особи України і Румунії не раз робили заяви із цього приводу, які суперечать одна одній. Оскільки компромісу знайти не вдалося, то, швидше за все, румунська сторона вдалася до обхідного шляху, щоб позбутися конкурента за допомогою екологічних угод.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!