Уряд забезпечить усі соцвиплати... але їх розміри встановлюватиме сам
Під впливом Європейського суду з прав людини Мін’¬юст уже розробив і подав до парламенту законопроект, який гарантуватиме виконання рішень судів. Таким чином, громадяни зможуть значно простіше отри¬мати від держави передбачені законом кошти. Водночас проект передбачає, що розмір соцвиплат визначатиметься не законами, а рішеннями Кабміну. Тож цілком можливо, що громадяни хоч і одержуватимуть гро¬ші, але значно мен¬ші, ніж передбачено сьогодні.
Суд для кожного
Про те, яким чином виконуються рішення Євросуду і як вони допомагають удосконалювати наше законодавство, розповіла на прес-конференції урядовий уповноважений у справах цього Суду Валерія Лутковська. «Європейський суд не є страшилкою. Завдяки йому ми можемо покращити власне законодавство і практику його застосування», — заявила вона на зустрічі з представниками мас-медіа.
За її словами, виконання рішень Страсбурга — досить тривалий процес, який полягає не лише у справедливій сатисфакції, а й у поверненні людини до того стану, коли ще не було порушено її права. Крім цього, Європейський суд указує на необхідність зміни законодавства або практики його застосування.
Проте, коли громадяни звертаються до Страсбурга, то, як правило, хочуть захистити свої права та отримати справедливу сатисфакцію. Протягом 2010 р. 140 рішень Європейського суду набули статусу остаточних. Відповідно до них позивачі одержали більш ніж 129 млн грн. Протягом 2011-го вже сплачено 169 тис. грн. «У частині виплат ми маємо найменше проблем, адже грошей для виконання рішень Європейського суду передбачено в достатньому обсязі. Більше того, Страсбург установлює: якщо сума справедливої сатисфакції не виплачується протягом 3 місяців, на цю суму нараховується пеня», — пояснила В.Лутковська.
При цьому подати звернення до Страсбурга не так уже й важко. Урядовий уповноважений розповіла про випадок, коли особа, котра перебувала у психіатричному диспансері, самостійно, без адвоката, написала заяву до Євросуду і виграла справу. Таким чином, було створено прецедент, відповідно до якого тепер слід поліпшити тримання людей у психіатричному диспансері.
Потрапили під вплив
Розповіла В.Лутковська і про покращення законодавства, здійснене завдяки рішенням Страсбурга. Так, протягом 2009—2010 років Європейський суд виносив рішення стосовно тих громадян, щодо яких застосовувалася процедура екстрадиції. Ще на початку минулого року ця процедура здійснювалася виключно на підставі постанови Пленуму Верховного Суду.
«Ми мали тримати людей під вартою для здійснення ефективної екс¬традиційної процедури, але це тримання здійснювалося не на підставі закону. Такі порушення були зафіксовані в кількох рішеннях Страсбурга, що спонукало нашу державу внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу», — розповіла урядова уповноважена.
Ще одне рішення Європейського суду, під впливом якого планується вдосконалення законодавства, було винесено у справі «Харченко проти України». Занепокоєння Страсбурга викликав механізм визначення судами необхідності тримання особи під вартою як міри запобіжного заходу, а також визначення необхідності продовження тримання під вартою.
Євросуд неодноразово зазначав, що особа може триматися під вартою тільки тоді, коли існують певні ризики: втеча, перешкоджання правосуддю, вплив на свідків тощо. Страсбург уважає, що кожного разу, коли приймається рішення про вжиття запобіжних заходів, слід аналізувати ризики та їх актуальність у конкретний момент в умовах уже проведеного досудового слід¬ства. Європейський суд установив, що протягом 6 місяців з моменту набуття рішенням статусу остаточного (тобто до травня цього року) Україна має надати Комітету міністрів Ради Європи інформацію про розв’язання цієї проблеми.
Державні розрахунки
Ще один вердикт Європейського суду, який набув розголосу в нашій державі, винесено у справі «Іванов проти України». У цьому пілотному рішенні Страсбург наголосив на систематичному невиконанні нашою державою рішень Феміди. Європейський суд зобов’язав нашу владу за¬провадити ефективний засіб забезпечення достатньої компенсації за невиконання чи затягування з виконанням рішень.
Проект «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» (№7562), який має виправити ситуацію, вже лежить у парламенті. Закон суттєво спростить виконання рішень судів, відповідачем у яких є держава або державні підпри¬ємства. Якщо особа матиме рішення суду про стягнення коштів з державного органу, то їй не потрібно буде звертатися до державної виконавчої служби. Достатньо отримати виконавчий лист від суду, додати до нього свою заяву, рахунок, на який можна переказати гроші, й відправити їх до Держказначейства, котре протягом 3 місяців сплатить ці кошти.
Розповіла В.Лутковська і про плани щодо реструктуризації заборгованості перед громадянами, яка виникла через невиконання рішень судів. «Ми пропонуємо, щоб протягом 6 місяців усі рішення судів, які є у відповідних осіб, були здані до державної виконавчої служби, котра підрахувала б заборгованість, і разом з Мін’юстом і Мінфіном розробила б план реструктуризації цієї заборгованості», — пояснила урядовий уповноважений. При цьому запроваджена процедура має передбачати і компенсацію за тривале невиконання рішень і порядок погашення заборгованості.
Однак, попри позитивні моменти проекту, його норми можуть суттєво скоротити соціальні гарантії.
Конституційні обмеження
На те, що деякі положення законопроекту можуть зменшити соціальні гарантії, звернули увагу в правовому управлінні Верховного Суду. Експерти зауважили, що проектом пропонується внести зміни до законів «Про статус і соці¬альний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни» та деяких інших.
«Зазначені зміни спрямовані на скасування конкретизованих обсягів соці¬альних гарантій окремим верствам населення шляхом віднесення до компетенції Кабміну повноважень з визначення порядку та обсягів надання різних видів соціальних виплат і соціальної підтримки з боку держави, що суперечить передусім нормам Основного Закону», — йдеться в зауваженнях експертів. Так, в ст.21 Конституції передбачається, що «права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними». Наведене положення слід розглядати як принцип уні¬версальної невідчужуваності прав і свобод, коли жодна людина не може бути позбавлена своїх прав будь-яким актом держави, зазначили у ВС.
Крім цього, згідно з ч.3 ст.22 Основного Закону «при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Під час прес-конференції кореспондент «ЗіБ» запитав у В.Лутковської, чи не здається їй, що даний проект обмежить права громадян. «На сьогодні ми маємо таку ситуацію, коли в законах передбачені певні виплати, які ніколи не здійснювались, а якщо й здійснювалися, то далеко не всім. Адже не вистачало бюджетних призначень. У зв’язку із цим у мене виникає питання: що краще: прописати в законі суму, яка ніколи не буде сплачена, чи мати реальну суму, котру можна отримати за прозорою процедурою?» — відповіла урядовий уповноважений у справах Європейського суду.
За її словами, якщо Верховна Рада передбачить певні бюджетні призначення, то Кабмін за прозорою процедурою буде визначати, яким чином витратити ці гроші. «Всі будуть бачити процедуру і, відповідно, будуть отримувати гроші», — наголосила В.Лутковська.
З другого боку, навряд чи всі ті, хто отримує кошти як діти війни, будуть задоволені, коли за цілком прозорою процедурою Уряд призначить їм виплати в розмірі, наприклад, 2 грн. у місяць. Так само влада зможе зі спокійною душею вчинити і з іншими громадянами, які розраховують на соцгарантії.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!