Самий лише факт оскарження дружиною судді рішень ВККС, не пов’язаних з цією справою, не викликає об’єктивно виправданих побоювань щодо безсторонності цього судді.
На це звернула увагу Велика палата ВС, відхиляючи аргументи апеляційної скарги Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо порушення Касаційним адміністративним судом норм процесуального права у справі №990/215/25, інформує «Закон і Бізнес».
Спір у цій справі стосувався оскарження рішення ВККС від 17.04.2025 №87 /зп-25, який затверджені кодовані результати виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад в апеляційних загальних судах.
КАС позов задовольнив частково, зобов’язав комісію повторно оцінити практичні завдання, виконані позивачкою. Однак, ВП ВС це рішення скасувала в частині задоволених вимог з огляду на те, що повторне оцінювання практичних завдань окремого учасника конкурсу знівелює таку особливість кваліфіспиту, як його анонімність, і такі принципи, як неупередженість.
Водночас, ВП ВС відкинула твердження ВККС щодо можливої наявності в одного із суддів КАС приватного інтересу з огляду на поданий його дружиною до комісії позов у справі, предмет і підстави якого подібні до цієї справи.
ВП ВС зауважила, що сумніви у безсторонності, які ЄСПЛ визнавав об’єктивно виправданими, виникали в ситуаціях, коли провадження ґрунтувалися на тих самих фактах і доказах або коли в попередньому рішенні суддя вже сформулював висновки щодо обставин, які належало встановити в наступній справі.
Водночас, ознак спільності фактів чи попередньої оцінки у відносинах між указаними справами не було. Крім того, остаточний результат справи ґрунтується виключно на правовій оцінці кожного окремого спору (справа позивача та справа дружини судді стосувались різних практичних робіт різних учасників і різних рішень ВККС).
Також ВП ВС зазначила, що подання суддею заяв про самовідвід з посиланням на ті самі обставини, що їх зазначала в своїй заяві ВККС, не підтверджує наявності підстав для відводу. Звернення судді із заявою про самовідвід є виявом його обачності та реалізацією повноваження порушити відповідне питання для вирішення компетентним складом суду, проте не визначає наперед висновку щодо суті цього питання.
Вирішальним, як наголосила Велика палата, є те, що компетентний склад суду, оцінивши наведені обставини, не встановив визначених ст.36 КАС підстав і відмовив у задоволенні як заяви ВККС про відвід, так і заяв судді про самовідвід. Тож процесуальний механізм перевірки обґрунтованості відповідних підстав було реалізовано, а його наслідком стало їх непідтвердження.
Не свідчить про небезсторонність судді й та обставина, що суддя виклав у справі окрему думку. Адже окрема думка є засобом реалізації процесуального права судді висловити позицію, що відрізняється від позиції більшості складу суду, і сама собою не вказує на його упередженість та не є підставою для скасування судового рішення.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення. Фото ВККС, ілюстративне.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!