Хто вас порекомендує

Як юристу побудувати особистий бренд у соцмережах за допомогою штучного інтелекту

Сарафанне радіо більше не масштабується, а клієнтів дедалі частіше приводять не рекомендації знайомих, а нейромережі. Що дає юристві особистий бренд у добу ШІ й чому мовчати в соцмережах стало небезпечно?

Коли клієнта знаходить ШІ

На вебінарі молодіжного комітету Національної асоціації адвокатів України (UNBA NextGen) експерт з впровадження штучного інтелекту в бізнес, контент і продажі Анастасія Драчова розповіла, як юристам і адвокатам будувати особистий бренд у соцмережах та використовувати нейромережі для його розвитку. Модератором зустрічі виступив адвокат, регіональний представник комітету в Київській області Олександр Хоменко.

«Інстаграм — це бізнес», — наголосила А.Драчова. Якщо людина сама впливає на залучення клієнтів, вона фактично займається підприємницькою діяльністю, а відтак може контролювати їхню кількість. Сарафанне радіо такої можливості не дає: воно не масштабується і не піддається контролю.

Спікер звернула увагу, що до звичного шляху клієнта — почув рекомендацію, знайшов у Google, перейшов на сторінку — додався новий крок: людину дедалі частіше рекомендує не інша людина, а нейромережа.

«У мене вже є кейси клієнтів, яким телефонують після того, як ChatGPT дав їхній номер», — розповіла А.Драчова. Люди все частіше звертаються за порадою не в Google, а в чат-боти: як подати на аліменти, що робити, якщо прийшла податкова перевірка. Якщо юриста немає в інфополі — немає розвинених соцмереж чи сайту — нейромережа його просто не порекомендує.

На запитання учасниці про те, чи достатньо для цього нікнейму в соцмережах, спікер відповіла, що інформація повинна продавати: сайт чи профіль мають пояснювати, чому варто обрати саме цього фахівця, скільки в нього подібних справ і які результати отримують клієнти. Що детальніше описані досягнення й регалії, то якісніший висновок робить нейромережа — і то охочіше вона рекомендує саме цього юриста.

Робота, яку вже забрав ШІ

Спікер навела кілька міжнародних кейсів, які показують масштаб автоматизації в юридичній галузі. Юридична фірма A&O Shearman ще у 2022 році забезпечила AI-асистентом кожного зі своїх 3,5 тисячі юристів у 43 офісах — це заощаджує співробітникам 2–3 години щодня, а у 2025 році компанія перетворила цей інструмент на окремий продукт і почала продавати доступ до нього іншим юрфірмам.

Фірма Wilson Sonsini Goodrich & Rosati, за словами А.Драчової, «вбила погодинну оплату»: компанія «залила» 60 років власного досвіду в АІ-систему перевірки контрактів, яка створює й перевіряє документи з точністю 92%. Роботу, що раніше займала 10 годин, тепер виконують за годину, тож компанія перейшла з погодинної оплати на фіксовану вартість контракту.

Британська Garfield.Law — перша у світі повністю автоматизована юридична компанія без юристів: вона допомагає кредиторам стягувати борги до 10 тисяч фунтів, а претензії надсилає штучний інтелект. За словами спікера, це перший у світі підтверджений британським регулятором випадок, коли позов за підтримки регульованого АІ-юриста виграв судовий процес проти людини. Американська арбітражна асоціація, у свою чергу, запустила ШІ, який вирішує невеликі документарні будівельні спори — сторони добровільно довіряють рішення програмі, бо це швидше й дешевше за традиційний арбітраж.

А.Драчова показала, як це працює в малому бізнесі: в пекарні цілодобово приймає замовлення в директі АІ-продавець — він показує каталог, приймає й перевіряє оплату, повністю замінивши дірект-менеджера. Юристам і адвокатам вона порадила створювати ботів для першого контакту з клієнтом, які відповідають на типові запитання вночі чи у вихідні, поки фахівець недоступний, — і особистих АІ-асистентів, що ведуть календар, нагадують про зустрічі й документи.

Питання довіри до чутливих даних під час використання нейромереж підняв О.Хоменко. За його словами, штучний інтелект варто розглядати лише як допоміжний інструмент, а не основний, тому конфіденційну інформацію про клієнта краще не передавати нейромережі напряму — доцільніше змоделювати подібну ситуацію без даних, які можуть вказати на конкретну особу. «За сам результат і за дії того штучного інтелекту буде нести адвокат, юрист, інший фахівець, який його використовує», — наголосив адвокат, додавши, що ChatGPT частіше спотворює інформацію, ніж Claude.

Один майданчик замість п'яти

Найпоширенішою помилкою спікер назвала спробу одразу вести кілька соцмереж — Instagram, Телеграм, Facebook, LinkedIn, TikTok. Через місяць сил на це вже не вистачає, а результату немає. А.Драчова порадила обирати одну основну нейромережу й одну додаткову.

LinkedIn, за її словами, зараз одна з небагатьох соцмереж, яка ще росте органічно, і єдина, де люди читають довгі тексти, — туди варто заходити тим, хто працює з бізнесом. Instagram спікер називає візитівкою: це найдорожчий канал за вартістю охоплення, зате саме він будує емоційну довіру через обличчя й голос. YouTube дає якіснішу аудиторію і довший контакт із глядачем, але дорого коштує на вході через вимоги до якості картинки й звуку. Facebook — старша аудиторія, TikTok — молодша й швидко забуває контент, що не «зайшов» одразу навіть підписникам.

Обирати майданчик спікер радить не за модою, а за поведінкою власної цільової аудиторії: достатньо запитати клієнта, де він знайшов інформацію і в яких соцмережах проводить більше часу.

Окремо А.Драчова звернула увагу на складність контенту. Юристи й адвокати часто пишуть надто «розумно» — і читач гортає далі. «Люди приходять у соцмережі відпочити, а не сприймати складну інформацію», — пояснила спікер і порадила перевіряти будь-який текст простим тестом: чи зрозуміє його семирічна дитина. Якщо ні — переписувати.

Формати, які приводять клієнтів

Серед форматів, які стабільно працюють у юридичному контенті, спікер назвала прості розбори типових ситуацій — що робити, якщо прийшла перевірка чи обшук, сформульовані саме так, як про це запитує клієнт у директі чи Телеграмі. Гарно спрацьовують і кейси за формулою «точка А — точка Б»: опис стану клієнта на старті, дії фахівця та результат, з яким читач себе впізнає. Публікувати такі історії варто лише за згодою клієнта — часто за це пропонують знижку на послугу.

Спікер також порадила регулярну рубрику на кшталт «запитайте юриста» у сторіс — але лише якщо вести її стабільно щотижня місяцями, а не епізодично. Не обійтися і без особистого контенту: чому обрали професію, що дратує в системі, як минає робочий день — саме такі історії формують емоційний зв'язок з аудиторією й відповідають на запитання «чому саме до вас».

Створення текстів спікер порадила делегувати нейромережам — наприклад, навчити Claude власному стилю письма через функцію «скіли» (навички), щоб він писав пости в потрібній тональності, або підключити його до браузера для аналізу заголовків і форматів, які вже спрацювали в конкурентів.

Окремо А.Драчова закликала не рівнятися на великі юридичні компанії, які працюють на ринку 10–20 років і мають зовсім інші бюджети на маркетинг. «Не треба порівнювати свій початок з чиєюсь точкою Б», — зауважила спікер, порадивши конкурувати із собою вчорашнім, а не з чужим результатом. Так само вона порадила не боротися із синдромом самозванця, а навчитися з ним жити: за її спостереженням, він сильніше проявляється саме в розумних людей, які краще розуміють наслідки своїх дій.

Завершуючи вебінар, спікер підсумувала: типову рутинну роботу вже виконує штучний інтелект швидко й дешево, тому цінність людини і її репутації в юридичній професії тільки зростатиме. «Юрист із штучним інтелектом і власним ім'ям забере клієнтів у юриста без них», — резюмувала А.Драчова.

Закон і Бізнес