ВРЮ почала кадрові ротації з вершків суддівського корпусу
Якщо раніше засідання Вищої ради юстиції часто відкладалися через відсутність кворуму, то сьогодні ці проблеми відійшли на задній план. Вирішенню питання явки посприяв закон щодо недопущення зловживання правом на оскарження, оскільки кількість членів, яка необхід¬на для проведення засідання, зменшилася з 14 до 11.
Тож сьогодні вже ніщо не заважає вирішити вчасно нерозглянуті питання, зокрема й матеріали щодо звільнення суддів. За кілька місяців суддівський корпус втратив більш ніж три десятки мантієносців.
Жертви прибирання
Про початок «генерального прибирання» у храмах Феміди очільник ВРЮ за¬явив під час своєї другої прес-конференції в ролі керманича конституційного органу, яка відбулася наприкінці травня. На той час, за інформацією Володимира Колесниченка, в Раді перебувало близько 300 подань щодо звільнення суддів з посад.
Озброївшись новоспеченим законом щодо недопущення зловживання правом на оскарження, творці суддівського корпусу продемонстрували неабияке пожвавлення в напрямку перевірки суддів на чистоту мантій. Адже після внесення змін до законодавства, як переконував очільник ВРЮ, процедура розгляду питань, пов’язаних зі звільненням суддів за порушення присяги, стала набагато простішою.
Під час зустрічі керівників ВРЮ з експертами Спільної програми Ради Європи та Європейської комісії «Прозорість та ефективність судової системи України», що відбулася 22 червня, голова Вищої ради юстиції повідомив, що з часу призначення його очільником конституційного органу (22 березня цього року) було розглянуто 121 пропозицію щодо суддів, які порушили присягу, і внесено 31 подання щодо звільнення з посад.
Цікаво, що за 12 років існування конституційного органу суддівський корпус за порушення присяги залишили 113 мантієносців. Водночас за аналогічний період Радою затверджено результати 526 перевірок про відсутність підстав для звільнення служителів Феміди і відхилено 51 пропозицію щодо «відрахування» вершителів правосуддя.
Процес наведення порядку в суддівських лавах не оминув і найвищу судову інстанцію країни.
Резонансне рішення члени ВРЮ винесли ... щодо представника Верховного Суду Олександра Волкова. Чи не вперше за часів незалежної України представника найвищої судової інстанції звільнили за порушення присяги.
Єдиним, хто тоді став на захист останнього, був очіль¬ник ВС Василь Онопенко, який назвав рішення Ради «політичною розправою». Але одного його голосу й аргументів виявилося недостатньо.
Утім, першим, хто потрапив у тенета нового закону, був очільник Окружного адмінсуду м.Києва Олег Бачун, щодо якого були внесені два подання про звільнення. Зокрема, в поданні члена ВРЮ Андрія Портнова йшлося про недотримання суддею «морально-етичних принципів», що відповідно до нового закону вважається порушенням присяги. Свого часу нардеп уже ініціював звільнення О.Бачуна, правда, тільки з приходом у Раду йому вдалося втілити в життя своє бажання.
До речі, О.Бачун не єдиний, хто останнім часом покинув Окружний адмінсуд столиці. У списку порушників присяги опинилися також його колеги — суддя Микола Кишинський та Петро Ковзель.
Вочевидь така гіперактивність членів ВРЮ зумовлена не лише появою нового закону, а й кадровою ротацією в самому конституційному органі.
У ВРЮ — до останнього
Суттєві зміни відбулися й у режимі роботи конституційного органу. Якщо раніше Рада засідала не більш ніж 2 год., то протягом останнього часу тривалість зібрань збільшилася до 5—6 год. Також раніше можна було помітити своєрідну закономірність: коли черга доходила до розгляду «цікавих» питань, комусь із членів неодмінно потрібно було йти на зустріч, нараду тощо. В результаті залишались без кворуму і вивчення питань автоматично переносилося на наступний раз. Нині у ВРЮ розглядають пропозиції, внесені ще в 2006—2007 роках.
Проводячи паралель, можна сказати, що останнім часом посилання на термінові справи лунають зрідка і майже всі члени Ради сидять на своїх місцях до кінця засідання. Тож, схоже, дисципліна у ВРЮ нарешті стала кращою, що, безумовно, є не дуже гарним знаком для суддів, до діяльності яких є претензії. Якщо колись від прощання з посадою їх рятувала відсутність кворуму, то нині відтягнути момент істини може хіба що лікарняний чи відпустка.
Прагнення Ради позбутися несумлінних кадрів не всім припало до вподоби. Зокрема, представники БЮТ нарікали, нібито у ВРЮ почалися репресії проти суддів. Однак очільник цього органу розцінив такі заяви як підтвердження позитивної оцінки його діяльності. «Своїми рішеннями ми хочемо звернути увагу суддів на їхню відповідальність за роботу», — констатував він.
Разом з тим під час зустрічі керівників ВРЮ з експертами Спільної програми Ради Європи та Європейської комісії «Прозорість та ефективність судової системи України» В.Колесниченко наголосив, що очолюваний ним орган ретельно досліджує допущені служителем Феміди порушення і зважено приймає рішення про звільнення — це «швидше як виняток, а не як правило».
«Ми усвідомлюємо, що надмірні «репресивні» дії ВРЮ щодо суддів, які порушили присягу, не повинні позначатися на незалежності судової системи або породжувати елементи невпевненості судді при здійсненні правосуддя», — підкреслив В.Колесниченко.
Утім, невпевненість і напруження помітно зросли у кулуарах ВРЮ, де вердикту чекають судді — претенденти на прощання з Фе¬мідою, адже оскаржити рішення творців суддівського корпусу тепер можна лише у ВАС, резолюції якого є остаточними.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!