Європа допомагатиме сусідам за новим принципом «більше від більшого»
Цього року Старий світ узявся за активізацію політики сусідства. Він захоплюється реформами, які проводяться в Молдові, має намір поставити крапку в участі Білорусі в програмі східного партнерства. А ось на Київ Брюссель обіцяє «продовжувати тиск для проведення політичних реформ». Всі ці кроки робляться з єдиною метою — підготувати для Євросоюзу сильних і надійних партнерів, які б, інтегрувавшись в організацію, приносили їй політичні й економічні вигоди.
Велика перспектива
Так сталося, що на початку березня про Україну як одного зі східних партнерів ЄС говорили відразу в двох місцях одночасно — в Києві і Брюсселі. До нас в гості приїжджав глава МЗС ФРН Гідо Вестервелле, а український віце-прем’єр Андрій Клюєв за межами нашої країни зустрічався з комісаром ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства Штефаном Фюле.
Очільник німецької дипломатії зустрічався з керівником нашого зовнішньополітичного відомства Костянтином Грищенком. Г.Вестервелле був щедрий на компліменти і навіть не побоявся заявити, що Україна «повинна стати частиною об’єднаної Європи», і назвав умови для зближення з ЄС.
«За останні 20 років Німеччина й Україна розвинули тісні відносини. Україна стала для Німеччини найважливішим партнером у рамках східного партнерства», — відзначив Г.Вестервелле.
Також він висловив надію, що переговори про асоційоване членство в ЄС і зону вільної торгівлі ¬вдасться завершити до кінця поточного року. Вони відкриють Україні велику перспективу. Тим самим міністр закордонних справ Німеччини підтвердив свою підтримку стратегічного курсу Києва на євроінтеграцію, пов’язавши її з продовженням демократичних реформ у країні.
«Ми виходимо з того, що Україна, уклавши угоду про асоціацію з ЄС, може посилити конкурентоспроможність Євросоюзу. Так само як і наш вихід на євроринок може посилити тенденцію до ведення європейського стилю бізнесу в нашій країні. Це один з кроків нашої принципової мети — повної інтеграції в ЄС», —відзначив глава українського МЗС К.Грищенко.
Г.Вестервелле підкреслив, що ЄС — не стільки економічне об’єднання, скільки союз країн, які до¬тримуються демократичних цінностей. Ось чому важливо, щоб демократичний процес був довгостроковим. «Це зближує всі європейські країни. Ключ до цього — незалежність суду й інших інститутів України», — підкреслив міністр.
Залишки стурбованості
Про неможливість економічних відносин з ЄС без «поправки на демократію» говорив і Ш.Фюле. На зустрічі з А.Клюєвим єврокомісар заявив, що Україна зробила значні кроки в економічному і політичному розвитку, хоча в ЄС і залишилася стурбованість ситуацією в кількох важливих галузях.
Так, Брюссель хотів би бачити реформування виборчого законодавства, судової системи й інших сфер, спрямоване на демократизацію країни. «Ми були жорсткими в наших дискусіях з партнерами в Україні щодо її демократичного розвитку. Ми продовжимо тиск для політичних реформ в Україні», — за¬явив Ш.Фюле.
Також під час зустрічі був підписаний меморандум про взаєморозуміння відносно національної індикативної програми допомоги Україні на 2011—2013 рр. у рамках європейського сусідства і партнерства.
У програмі йдеться про три пріоритети: належне управління і верховенство права, сприяння вступу в силу Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, постійний розвиток. Загалом у 2011—2013 рр. Єврокомісія профі¬нансує проекти в нашій країні на більш ніж ?470 млн.
Орієнтир на системні реформи
Вже наступного дня після зустрічі з А.Клюєвим єврокомісар на форумі глобальної безпеки, який проходив у Братиславі, говорив про те, що ЄС планує змінити підхід до реалізації політики сусідства в цілому і східного партнерства зо¬крема.
«Деякі з наших партнерів хочуть проводити болісні економічні й політичні реформи. Вони просять нас про велику підтримку, зо¬крема фінансову, а також підтримку в чутливих галузях, таких як мобільність чи торгівля. Нам не слід було б уникати цих прохань — в обмін на продовження реформ, які зроблять їх демократичнішими і стабільнішими країнами із привабливою економікою», — під¬креслив Ш.Фюле.
За його словами, цей підхід, що визначається як «більше від більшого» передбачає розвиток рамкового підходу з чіткими орієнтирами, в яких очікування європейців щодо реформ, які проводять країни-партнери, виражені чіткіше, як і «винагороди», які східні сусіди ЄС отримають у разі відповідності цим очікуванням.
«Врешті-решт успіх програми партнерства ЄС зі східними сусідами залежатиме від готовності країн-партнерів проводити широкі системні реформи. Це означає зобов’язання не тільки щодо економічних і секторальних реформ, а також і у сфері загальних цінностей: повага до фундаментальних прав, демо¬кратичних цінностей і верховенства права», — підкреслив Ш.Фюле.
Чи впорається Київ з новими правилами сусідства, яких Старий світ до¬тримуватиметься цього року, дізнаємося після проведення саміту «Східне партнерство», запланованого на осінь.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!