Олександр ПАСЕНЮК: «Суди повинні фінансуватися на 100%, хоча б у тих видатках, що заплановані держбюджетом»
Кошти, як відомо, полюбляють, аби їх рахували. А державні гроші вимагають ще й звіту про їх використання. Тому у Вищому адміністративному суді провели загальні збори суддів, щоб надати інформацію, куди пішли кошти у 2010 році і чи вистачає їх на створення належних умов для функціонування установи.
Позитивна тенденція
Збори відкрив голова Вищого адмін¬істративного суду Олександр Пасенюк, який прозвітував про стан здійснення судочинства в очолюваній ним структурі у минулому році. Він також наголосив, що, крім змін у законодавстві, характерною ознакою звітного періоду було ще й те, що у 2010 році завершилася кампанія з виборів Президента та відбулися місцеві вибори.
«Для 2010 року характерним було прийняття низки законів, якими змінювалася юрисдикція справ, пов’язаних із соціальними виплатами, збільшено кількість справ, підсудних ВАС як суду першої інстанції, запроваджено нові інститути в адміністративному судочинстві, зо¬крема інститут допуску ВАС справи до провадження у Верховному Суді», — розпочав свою доповідь керманич суду.
Далі О.Пасенюк проаналізував обсяг роботи суддів ВАС. Він звернув увагу на кількість та види матеріалів, що надійшли на роз¬гляд суду впродовж звітного періоду. «Структуру матеріалів, які надійшли до ВАС, складають позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами та заяви про перегляд судових рішень ВАС. Кількість матеріалів порівняно з 2009 роком зменшилася на 26% у зв’язку з прийняттям закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами». За цим законом, справи, пов’язані із соціальними виплатами, були віднесені до цивільної юрисдикції. Звичайно, якщо змінилося надходження справ, змінилось і навантаження на суддів», — уточнив голова ВАС.
Він наголосив, що впродовж 2010 року кожний суддя ВАС ухвалював щомісяця 116 рішень. Цей показник збільшився майже вдвічі порівняно з попереднім періодом. Також спостерігається позитивна тенденція до зменшення до 10% кількості нерозглянутих матеріалів. Що ж стосується здійснення судочинства ВАС як судом першої інстанції, то тут із наді¬сланих 534 позовних заяв у 19% випадків судом було прийнято постанови, тобто ВАС визнано обгрунтованим кожне п’яте звернення громадян щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВР, Президента та Вищої ради юстиції.
Також голова суду за¬значив, що впродовж 2010 року ВАС здійснював роз¬гляд апеляційних скарг на вердикти у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії. Справи були пов’язані з черговими виборами Президента та органів місцевої влади. Всього надійшло 130 скарг, але на кінець звітного пері¬оду залишилася нерозглянутою тільки 1 апеляційна скарга.
«У 2010 році на розгляд ВАС як суду касаційної інстанції надійшло 43487 касаційних скарг. У 34484 справах рішення ухвалено по суті, що майже на 10% більше, ніж у 2009 році», — розповів О.Пасенюк.
Підсумовуючи, очільник ВАС наголосив: «Проведений аналіз дозволив ви¬явити позитивні тенденції звітного періоду та певні недоліки роботи суду — для їх подальшого попередження та усунення. Так, значна частина скасованих ВАС судових рішень вказує на те, що суддями першої та апеляційної інстанцій ще допускається порушення норм процесуального та матеріального права».
Організаційне забезпечення
Далі керівник апарату ВАС Станіслав Которобай розповів про діяльність цієї структури в минулому році. «У полі зору постійно знаходилось питання ефективності роботи апарату ВАС, координація роботи структурних підрозділів, виконання рішень органів суддівського самоврядування. Постійно проводився моніторинг у всіх напрямках діяльності апарату суду, своєчасно вживалися заходи відповідного реагування», — почав свою доповідь С.Которобай.
Також він зазначив, що нині існують деякі проблеми з адаптуванням та реалізацією положення «Про автоматизовану систему документообігу». Це потребує негайного вирішення та вжиття відповідних заходів.
«Крім того, розподіл справ відбувається без урахування показників навантаження, а саме:
-коефіцієнта, що враховує форму участі судді в розгляді справи;
-відсотка справ, які підлягають розгляду суддею в разі виконання ним інших повноважень, не пов’язаних зі здійсненням правосуддя;
-кількості судових справ, що надійшли на розгляд судді та
-кількості фактично відпрацьованого робочого часу.
Це свідчить, що автоматичний розподіл є нерівномірним, наявна тенденція до збільшення розбіжності в кількості розподілених скарг», — підсумував очільник апарату.
«А як забезпечується доступ громадян до публічної інформації? Чому на 80—100 телефонних дзвінків відповідає один мій заступник?» — поцікавився суддя ВАС Михайло Цуркан. «У нас створено спеціальний відділ з 5 осіб, 4 з яких відповідають безпосередньо на телефонні дзвінки», — відповів С.Которобай.
Дискусія в залі розгорілася навколо питання щодо кваліфікації осіб, які відповідають на звернення громадян, а також проблеми забезпечення працівників ВАС земельною ділянкою під автостоянку. Хтось із присутніх натякнув керівникові апарату, що до туалету в будівлі ВАС ходять і представники міжнародних делегацій, але очільник суду відразу перервав діалог, можливо, не захотів роз¬глядати побутові питання при журналістах.
Судовий кошторис
Далі голова ВАС пере¬йшов до головного питання порядку денного — обговорення виконання бюджету суду в минулому році. «Законом «Про Державний бюджет України на 2010 рік» ВАС були передбачені видатки в сумі 67235,8 тис. грн. Зазначені кошти були спрямовані на забезпечення судочинства, виплату заробітної плати, щорічне утримання приміщення, сплату боргів за попередні періоди. Тільки за 2008 рік борг у нас становив 2,8 млн грн. Також кошти витрачалися на капітальний ремонт приміщення, на технічне обслуговування тощо», — уточнив О.Пасенюк.
«Фінансування протягом І—ІІІ кварталів минулого року Державним казначейством здійснювалося відповідно до щомісячного розпису річних видатків. У IV кварталі, на який припадає 50% річних видатків, фінансування практично було зупинене, тобто Уряд, як завжди, перекидає фінансування на IV квартал, а тоді його блокує. Таким чином економляться бю¬джетні кошти», — продовжив звітувати голова суду.
Він зауважив, що як голова ВАС був змушений неодноразово звертатися до Президента, Прем’єра стосовно фінансування суду. І як наслідок, усі рахунки оплатили практично в останні дні. «Була проведена інтенсивна організаційна робота, що фактично в цивілізованій країні не повинна робитися. Суди повинні фінансуватися на 100%. Хоча б у тих видатках, що заплановані державним бюджетом. Таким чином, станом на 1 січня заборгованість відсутня», — підсумував О.Пасенюк.
Запобіжні заходи
М.Цуркан запропонував обговорити рішення Європейського суду з прав людини у справі «Василів проти України». «Щоб у майбутньому уникнути таких випадків, потрібно детально проаналізувати цю справу. А суть її така: спершу заявниця звернулася до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовом до Управ¬ління праці та соціального захисту населення в м.Стрию Львівської області та Управління пенсійного фонду в м.Стрию Львів¬ської області. Суд виніс рішення у справі, яке пізніше було скасовано апеляційною інстанцією, а справу повернуто на новий розгляд. Протягом 4 років та 3 місяців відповідні суди розглядали касаційні скарги сторін. Інформація щодо закінчення провадження у справі станом на дату винесення рішення Європейським судом була відсутня», — розповів суддя.
Крім того, він уточнив, що заявниця подала до судів м.Львова ще три позови, розгляд яких завершений. «З огляду на обставини справи, а саме: надмірну тривалість розгляду касаційних скарг сторін та прецедентну практику в аналогічних справах Європейський суд дійшов ви¬сновку, що тривалість першого провадження не відповідала вимозі розумного строку. Крім того, було встановлено порушення ст.13 конвенції у зв’язку з відсутністю ефективного засобу юридичного захисту за скаргою заявниці на надмірну тривалість провадження».Європейський суд постановив, що протягом 3 місяців Україна має сплатити заявниці i800 як відшкодування моральної шкоди та ?78 судових витрат», — підсумував М.Цуркан.
Обговоривши текст рішення Європейського суду в справі «Василів проти України», збори вирішили рекомендувати секретарям судових палат ВАС організувати проведення вибірки касаційних справ, які перебувають на розгляді суду тривалий час і предмет оскарження в яких не є остаточним. Також судді-доповідачі повинні проаналізувати отриману інформацію та вжити організа¬ційних заходів щодо першочергового розгляду згаданих касаційних справ. Правовому управлінню запропонували підготувати інформаційний лист головам окружних та апеляційних адміністративних судів щодо рішення Європейського суду в даній справі та вжити заходів для унеможливлення необгрунтованого затягування строків судового розгляду справ.
Проект рішення з цього питання судді затвердили одноголосно. Всі зійшлися на думці, що Україна (в особі судових інстанцій) повинна зробити для себе відповідні висновки та вжити конкретних заходів. Чи дослухаються до цих порад місцеві суди, за помилки яких розплачуються з державної скарбниці, в якій і так бракує коштів?
Ірина ЧЕРВ’ЯК
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!