За помилки конституцієдавця судді КС відповідальності не несуть
Парламент відмовився звільнити п’ятьох суддів Конституційного Суду, призначених за квотою ВР. Нардепи не підтримали позицію Романа Зварича, який стверджував, що судді порушили присягу, проголосувавши за рішення КС від 6.04.2010 №11-рп/2010 щодо формування коаліції депутатських фракцій. Власне, з цим голосуванням про конфлікт можна було б і забути, але прикметно, що законодавці так і не визнали своєї вини в порушенні Основного Закону.
Політика в праві
Як повідомляв «ЗіБ», наміри поквитатися з суддями КС, які ухвалили «неправильне рішення», ще до його оприлюднення озвучила лідер БЮТ Юлія Тимошенко. Та оскільки вона залишилася за межами парламенту, реалізувати попередження доручили «нунсівцю» Р.Зваричу.
Щоправда, сам екс-міністр юстиції захищати свої ініціативи не став чи не захотів: на момент розгляду питання його не було в сесійній залі. За нього це спробували зробити інші представники опозиції.
Зокрема, член Комітету з питань правової політики Руслан Князевич, не пого¬джуючись з рішенням біль¬шості колег по парламентському підрозділу, які пропонували відхилити про¬екти постанов, зауважив, що, «крім чисто політичних моментів, які є в цьому рі¬шенні, йдеться і про правові аспекти». На його думку, в рішенні №11-рп/2010 КС припустився розбіжностей між мотивувальною та резолютивною частинами. «Мотивувальна частина базується на тому, що індивідуальне членство в коаліції можливе тільки в тих депутатів, які є позафрак¬ційними, які виключені з фракцій. Разом з тим резолютивна частина поширює це рішення на всіх інших депутатів, що заборонено самим законом про КС і Регламентом КС», — заявив він.
Й оскільки орган, який призначав суддю, може його і звільнити, зокрема за порушення присяги, Р.Князевич просив підтримати всі 5 проектів постанов.
«Розправи не вийде!»
Представник протилежного табору, литвинівець Олег Зарубінський, уважає, що насамперед слід визначитися, хто може встановити, порушили судді КС у цьому випадку присягу чи ні. «Подавати такі постанови повинні хоча б ті, хто має диплом юриста», — зауважив він. Щоправда, і дипломовані юристи навряд чи вправі оцінювати відпо¬відність рішення КС нормам Конституції.
«Коли треба, щоб ці судді приймали одне рі¬шення — на них чиниться тиск, в тому числі і кад¬ровий, політичний. Коли треба прийняти інше рі¬шення — їх звинувачують. Це фарисейство! І доти будуть такі постанови, доки ці судді не будуть насправді незалежними», — наголосив О.Зарубінський.
Ще категоричнішим був «регіонал» Вадим Колесніченко, заперечивши право представників колишньої влади оцінювати роботу суддів. «Політичної розправи у вас не вийде! Не ваше право сьогодні говорити про правосуддя: ви його знищили — і пожинаєте плоди!»
Дух і буква
Однак якщо відкинути політичну складову, то суто з правового погляду парламентарі мали б звинувачувати самі себе у прийнятті суддями КС такого рішення. Цю провину визнав тільки позафракційний Тарас Чорновіл. «У Конституції написано те, що написано. Хоча ми прекрасно розуміємо, що це рішення Суду суперечить духу Конституції, що хотіли закласти, але записали саме так, і воно чітко відповідає тому, що написано в Основному Законі», — констатував він.
Аналізуючи можливі варіанти рішення КС щодо індивідуального членства в коаліції, наш тижневик за¬значав, що ця проблема виникла у грудні 2004 року. Тоді під час остаточного голосування з тексту проекту нової редакції ч.6 ст.81 Конституції прибрали одне слово — «виключення», яке містилося (в дужках) у переліку підстав припинення повноважень народного депутата, який не увійшов чи вийшов зі складу фракції.
З цим висновком погоджуються й конституціо¬налісти, думкою яких цікавився «ЗіБ». При цьому відзначають, що до¬вільні зміни проекту після отримання висновку Суду є порушенням процедури схвалення змін до Основного Закону. Звичайно, за помилки конституцієдавця судді КС відповідальності не несуть.
Іншої думки дотримувалася частина нардепів (від 142 до 154), які 2 липня голосували за відставку суд¬дів КС. Тож на відміну від подій 2007 року, коли, запобігаючи винесенню «неправильного рішення» про призначення дострокових парламентських виборів, Президент звільнив трьох суддів КС за своєю квотою, цього разу Суд залишився у повному складі.
Водночас, як повідомляв «ЗіБ» (див. №26/2010. — Прим. ред.), спікер Володимир Литвин звернувся до Ради суддів з приводу порушення процедури переходу на роботу до КС трьох представників суд¬дів¬ського корпусу. От¬же, боротьба за кадри в єдиному органі конституційної юрис¬дикції отримала новий оберт…
Роман ЧИМНИЙ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!