Чи готові правоохоронні структури й адвокатура до змін?
Україна все ще адаптується до закону «Про судоустрій і статус суддів», що набрав чинності минулого року, а Адміністрація Президента тим часом уже приступила до нового етапу реформування — тепер «струс» чекає кримінальне судочинство. Як повідомляв «ЗіБ», створена главою держави робоча група вже працює над концепцією оновленої системи кримінальної юстиції. У результаті повинні з’явитися нові Кримінально-процесуальний кодекс, закони про прокуратуру, про адвокатуру і про кримінальну провину.
Ухвалення цих актів— одне із зобов’язань України перед Радою Європи. Як відомо, на останній сесії ПАРЄ Віктор Янукович пообіцяв керівництву РЄ привести вітчизняне законодавство у відповідність із висновками Венеціанської комісії та рекомендаціями асамблеї. Які ж зміни чекають правоохоронні структури й адвокатуру і чи готові ті до них?
Прокуратура: загальний нагляд є, але не буде
Мабуть, найсильніше майбутні реформи торкнуться прокуратури. Багато експертів давно вже сходяться на тому, що наявна система і відповідне законодавство в цій сфері застаріли. Наприклад, згідно з ст.121 Конституції прокуратура повинна виконувати наглядові функції за дотриманням прав і свобод людини, виконанням кримінальних покарань, представляти інтереси громадян і держави в суді, а також підтримувати державне обвинувачення. Тим часом органи прокуратури все ще проводять і попереднє слід¬ство, а також здійснюють загальний нагляд (за до¬триманням законності всіма підприємствами, уста¬новами і організаціями), керуючись п.9 «Перехідних положень» Конституції.
Передбачається, що і загальний нагляд, і слід¬ство в прокуратури поступово заберуть. Що, втім, досить логічно: підтримуючи державне обвинувачення в судах, прокурори часто відстоюють корпоративні інтереси на шкоду правосуддю (в тому випадку, якщо слідство у справі проводила та ж прокуратура).
З цієї ж причини дещо дивно виглядає і прокурорський нагляд за дотриманням законності в роз¬слідуваних нею ж справах. Загальний же нагляд (тобто, по суті, право прокуратури на свій розсуд перевіряти практично будь-що) більшість правознавців уважають благодатним грунтом для корупції. А представники Моніторингового комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань державами — членами РЄ взагалі заявили, що «функція загального нагляду, властива українській прокуратурі, суперечить європейським стандартам», оскільки завдяки ній остання «має пов¬новаження, які суттєво перевершують повноваження, необхідні в демократичній державі».
Планується звести роль прокуратури до двох основних функцій: нагляду над діяльністю правоохоронних органів і підтримки державного обвинувачення. Правда, не можна сказати, що всередині відомства прийдешнім змінам дуже раді: природно, що будь-яке урізування повноважень зазвичай сприймається болісно.
Наприклад, Генеральний прокурор Віктор Пшонка в одному з інтерв’ю побічно підтвердив, що не цілком згоден з рекомендаціями Венеціанської комісії. Він уважає, що необхідно частково зберегти за прокуратурою функції слідства. «Я згоден, хай у майбутньому в органах прокуратури не буде слідства в його нинішньому обсязі. Але прокурорський нагляд у цій сфері необхідно зберегти. За нами повинні залишитися: право порушити кримінальну справу; право витребувати будь-яку кримінальну справу і передати її від одного слідчого органу іншому; право давати вказівки щодо ведення слідства... Саме прокурори повинні розслідувати справи, пов’язані з посадовими злочинами праців¬ників правоохоронних органів. Інакше хто це робитиме?» — запитував Віктор Павлович.
До речі, на думку Ген¬прокурора, розкритикованої експертами функції загального нагляду в очолюваному ним органі і так вже немає. «Ми самі проти тотальних перевірок усього, — запевнив В.Пшонка. — Згідно з Конституцією функ¬цію нагляду за виконанням прокуратура здійснює до завершення перехідного періоду, до її повної передачі контролюючим відомствам. Ну, створили ми в державі такі відомства. Чи готові вже ці структури до того, щоб прокуратура перестала наглядати за дотриманням законів? Ні. Ми отримуємо сотні тисяч звернень наших громадян про можливі порушення. І чинне законодавство дозволяє нам уже сьогодні відписати: звертайтеся до суду. Але ми ж так не робимо: ми стоїмо на варті законних інтересів громадян».
Тим часом, за словами Генпрокурора, в цілому колектив до підготовлюваних реформ готовий.
Силовики: настають скорочення?
Міліцію, СБУ й податкову міліцію зміни теж зачеплять. Оскільки моделлю при розробці реформи слугувала кримінальна система країн Західної Європи, в яких відсутня стадія попереднього слідства й дізнання, ці функції можуть зникнути і в українському кримінальному процесі. Передбачається, що головним нововведенням стане виключення стадії досудового слідства. У результаті реформи в кримінальному процесі повинні залишитися дві стадії: негласна, в ході якої МВС, СБУ і податкова міліція проводять оперативно-розшукові заходи, спрямовані на розкриття злочинів, і стадія судового слідства, яка починається з моменту переходу людини в статус підо¬зрюваного.
Збір і дослідження доказів (закріплені раніше за правоохоронними органами) буде перенесено безпосередньо в зал суду, і цей процес стане відкритим. Зникне таке поняття, як «додаткове розслідування». Є також імовірність, що податкова міліція не роз¬слідуватиме кримінальних справ.
Нагадаємо, що, за словами секретаря робочої групи з реформування кримінального судочинства, за¬ступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова, зміни вноситимуться до багатьох законів, які стосуються силовиків, — напри¬клад, до законів про оперативно-розшукову діяльність, розвідувальну і контррозві¬дувальну діяльність, судову експертизу.
Вже сьогодні можна припустити: якщо інститут дізнання буде ліквідований, органи, які сьогодні цим займаються, чекає неминуче скорочення. Правда, за словами голови СБУ Валерія Хорошковського, чисельність співробітників Служби безпеки на сьогодні є оптимальною, тому у зв’язку з адміністративною реформою скорочень не передбачається — оптимізація вже проведена.
В МВС скорочень чекають. Утім, вони вже почалися. Щоправда, безпосередньо з реформою це поки не пов’язано, але, за словами Анатолія Могильова, мі¬ліцію в недалекому майбутньому чекає серйозна перебудова, і доля її ще не визначена. Резюме А.Могильова з приводу майбутніх реформ: «Тема дуже болюча — це точно! І вона, на жаль, у першу чергу призведе до великого відтоку професіоналів».
Адвокатів урівняють з прокурорами?
Загалом практично всі, хто так чи інакше бере участь у кримінальному процесі, розуміють, що реформувати систему необхідно. Але найоптимістичніше прийдешні зміни оцінює адвокатське співтовариство. Адже завдяки реформам у недалекому майбутньому повинен з’явитися довгожданий новий закон про адвокатуру: відтепер захисник матиме однакові з прокурором права, обов’язки та доступ до доказів і стане фігурою, яка дійсно впливає на процес. Таким чином, з’явиться справжня змагальність сторін, яка раніше для учасників кримінального процесу в Україні була чимось зі сфери очевидного-неймовірного.
До речі, за порушення прав адвокатури для правоохоронців і суддів буде встановлена сувора відповідальність. Передбачається, що зміни до КПК призведуть до різкого збіль¬шення кількості виправдувальних вироків (на сьогодні для української Фемі¬ди вони — рідкість). Адже сама процедура кримінального процесу часто схиляє суддів відправити справу на додаткове розслідування, а не ухвалити виправдувальний вирок.
Задоволені й правозахисники: планована декриміналізація багатьох статей КК, використання застави як основного запобіжного заходу, введення інституту угоди з потерпілим (це допоможе вимагати реальної компенсації збитків) повинні максимально захистити найбезправніших учасників кримінального процесу.
Юлія КІМ
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!