У Мюнхені розпочався суд над двома колишніми депутатами бундестагу, яким закидають отримання хабарів від азербайджанської влади — за лобіювання її інтересів у Європарламенті.
Слухання, які стартували уВищому земельному суді Мюнхена, стосуються справи членів партії Християнсько-демократичного союзу Едуарда Лінтнера та Акселя Фішера, пише «Закон і Бізнес» із посиланням на Бі-Бі-Сі.
На сайті парламенту землі Баден-Вюртемберг говориться, що колишніх парламентаріїв звинувачують в отриманні грошей від Азербайджану в період, коли вони представляли Німеччину в ПАРЄ.
Справа про вибори в Азербайджані та пов’язану з цим корупцію в ПАРЄ давно обговорюється в Європі і навіть лягла в основу художнього фільму, що вийшов у 2024 році.
Спочатку розслідування було спрямоване проти депутата від ХДС Карін Штренц, аж раптом вона несподівано померла у 2021 році. За два місяці до смерті бундестаг позбавив її імунітету через звинувачення у хабарництві та лобіюванні інтересів Баку в ПАРЄ, коли вона була членом її моніторингової комісії на парламентських виборах в Азербайджані. К.Штренц проголосувала у ПАРЄ проти вимоги до Баку звільнити політичних в’язнів.
Розслідуючи цю справу, слідчі вийшли на Е.Лінтнера, який на той момент був членом ПАРЄ, і дійшли висновку, що він отримав від азербайджанської влади кілька мільйонів євро. Причому в його завдання входило вербування інших німецьких парламентаріїв. Одним із них і став А.Фішер.
У ході обшуків слідчі виявили листування, з якого випливало, що Е.Лінтнер передав А.Фішеру 23 тис. євро, а К.Штренц вимагала від нього таку саму суму.
Мюнхенські слідчі кажуть, що це було багаторічне розслідування, складне через високу конспірацію обвинувачених та схем отримання грошей. Прокуратурі довелося надіслати 15 запитів про допомогу — на Кіпр, до Ліхтенштейну, Швейцарії, Туреччини, Бельгії, Естонії, Латвії, Азербайджану та інших країн.
Е.Лінтнер, за даними слідства, до 2016 року отримав «суму в кілька мільйонів євро через 19 іноземних компаній-поштових скриньок».
Сам Е.Лінтнер назвав підозру в хабарництві «великою нісенітницею», повідомляє агентство DPA. Після свого перебування в парламенті він працював лобістом, домагаючись того, щоб регіон нагірно-карабахського конфлікту було передано Азербайджану — ситуація, яка, на його думку, була «правильною з погляду міжнародного права».
«Ікорною дипломатією» ще 2012 року назвали поведінку азербайджанської влади, коли ті робили подарунки європейським парламентарям, які приїжджали до Баку. Натомість влада країни відкидала звинувачення у спробах підкупити європейців.
Потім у 2017 році проект з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) випустив доповідь, в якій говорилося, що азербайджанська влада з 2012-го до 2014 року використала секретну «чорну касу» для підкупу європейських політиків, придбання предметів розкоші та відмивання грошей. Усього через «чорну касу» було відмито близько $2,8 млрд, йдеться у доповіді.

Спочатку розслідування про отримання подарунків від азербайджанської влади велося проти Карін Штренц. Фото: Azertag
Матеріали за темою
В НАЗК оголосили добір на 5 вакансій
07.02.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!