Законники готові розкрити дані про свій майновий стан, але не про місце проживання
На черговому засіданні Ради суддів 18 лютого стурбованість викликало не те, що відтепер вони мають звітувати перед суспільством про свій майновий стан, а те, в якій формі їм пропонують це робити. Зокрема, збентежив зразок декларації, в якій мають міститися відомості про місце проживання судді та його родичів. Це, на переконання служителів Феміди, може знищити і без того крихкі гарантії незалежності й недоторканості судді.
Форма небезпечного змісту
Згідно з ст.54 реформеного закону представники третьої гілки влади зобов’язані щорічно подавати до Державної судової адміністрації для оприлюднення на офіційному веб-порталі копію декларації про майновий стан. Цей документ має містити відомості як про доходи, так і про видатки, якщо вони разово перевищують розмір місячного заробітку судді. У додатку вказуються такі самі відомості й стосовно членів сім’ї та осіб, з якими декларант спільно проживає або пов’язаний спільним побутом.
Як розповів очільник РСУ Ярослав Романюк, Мінфін уже розробив форму цього документа, яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції 27 грудня минулого року. «Відповідно до цієї форми суддя зобов’язаний зазначити місце свого проживання, а саме: поштовий індекс, область, район, населений пункт, вулицю, будинок, корпус і номер квартири», — заявив головуючий. «А також код на дверях будинку», — вдалися до іронії його колеги. «Також суддя повинен указати місцезнаходження (адресу) об’єктів нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, житлового будинку, квартири, садового (дачного) будинку, гаража та ін., які належать йому, членам його сім’ї та особам, з якими він спільно проживає або поєднаний спільним побутом», — продовжив свою розповідь керманич РСУ.
На переконання останнього, надання подібних відомостей недоречне. «Чи слід зазначати місце проживання, адже в декларації вказуються прізвище, ім’я, по батькові, ідентифікаційний номер? Невже цього недостатньо?» — дивувався Я.Романюк. Він розповів історію, яка трапилася в одній обителі Феміди: батько засудженого після проголошення обвинувального вироку вистрелив у суддю. На переконання очільника вищого органу суддівського самоврядування, після подання такої форми декларації на служителя Фемі¬ди на кожному кроці чигає небезпека. Адже будь-хто, не вдоволений судовим рішенням, зайшовши на офіційний веб-портал, зможе дізнатися адресу судді й помститися йому або членам його родини.
Солідарними з ним були й інші члени РСУ. Зокрема, секретар ради Тетяна Козир розповіла про міжнародний досвід подання аналогічних фінансових звітів. За її словами, у США звільнили працівника податкової, який, не маючи підстав і права доступу, просто переглянув відомості, котрі містилися в декларації. Т.Козир зауважила, що судді не проти того, аби звітувати перед громадськістю про свої статки, однак, роблячи це в запропонований Мін¬фіном спосіб, вони наражають себе на небезпеку.
Захисна реакція
У свою чергу заступниця голови РСУ Раїса Ханова порушила не менш важливе питання незахищеності людей у мантіях. Вона розповіла історію про те, як колишній в’язень убив суддю, яка постановила в його справі обвинувальний вирок. І такі випадки, на жаль, не поодинокі. Однак вони, за словами представниці органу суддівського самоврядування, чомусь замовчуються. Вона запропонувала звернутися до Генеральної прокуратури з проханням надавати РСУ інформацію стосовно посягань на суддівську недоторканність, а також щодо заходів гарантування безпеки людей у мантіях.
У контексті цього присутні нагадали про історію своєї колеги Олени Волкової. Мова йде про представницю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, яка ще в жовтні минулого року звернулася до РСУ з проханням захистити її від тиску під час розгляду кримінальної справи. Вищий орган суддівського самоврядування став для цієї служительки Феміди мало не останньою надією на те, що колись вона зможе одягати мантію без остраху. Спочатку жінка зверталася по допомогу до свого безпосереднього керівництва й міліції, однак ані очільник суду, ні місцеві правоохоронці не потурбувалися про безпеку законниці.
«Крім нас, вони нікому не потрібні», — констатувала Р.Ханова. Погодилась із нею і Т.Козир, яка запропонувала вимагати від правоохоронців інформацію про аналогічні випадки, кіль¬кість порушених за цими фактами справ і результати їх розслідування.
У свою чергу очільник Ради суддів загальних судів Павло Гвоздик зауважив, що має вестись облік цих відомостей. «Існує спеціальна форма повідомлення, в якій орган внут¬рішніх справ має поінформувати всіх, зокрема і Верховний Суд», — сказав він. Однак правоохоронці, на переконання П.Гвоздика, цього ніколи не роблять, а навпаки, уникають реєстрації заяви від судді щодо посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна тощо.
Поінформовані — значить озброєні, вирішили члени ради і звернулися до ГПУ з проханням надавати їм відповідні дані.
Не робити, щоб змінити?
Що ж стосується відомостей, які мають міститися в декларації, то присутні на засіданні констатували: процес затвердження цього документа відбувався без їхньої участі. За словами головуючого, він уже зустрічався з міністром фінансів, його першим заступником і керівником відповідного департаменту, який опікується цими питанням. «Вони пішли на контакт, уважно вислухали і зрозуміли суть мого звернення», — заявив Я.Романюк. За його інформацією, під час цієї зустрічі міністр доручив підготувати проект наказу про внесення змін до форми декларації, аби ви¬ключити вимогу про внесення до неї відомостей про місце проживання судді. «Достатньо зазначити, що у власності судді є земельна ділянка, квартира або будинок певної площі. Й зовсім необов’язково вказувати конкретне місцезнаходження цього об’єкта нерухомого майна», — переконаний керманич ради.
Він повідомив своїм колегам, що напередодні засідання зв’язувався з ке¬рівником департаменту міністерства і той розповів: відповідний проект наказу вже лежить у міністра фінансів на столі, але, на жаль, ще не підписаний, оскільки урядовець перебуває у відрядженні.
Щоправда, озвучена інформація не зменшила побоювань членів РСУ. Так, Т.Козир зауважила, що представників органу суддівського самоврядування не завадило б долучити до процесу «шліфування» зразка декларації. Секретар ради запропонувала, аби Мінфін попередньо показав форму цього акта, «щоб судова влада також мала змогу перевірити його на відповідність вимогам закону». Також, на переконання Т.Козир, із цим документом мають ознайомитися й органи, які повинні гарантувати суддівську безпеку, аби проаналізувати його з точки зору відповідності правилам оперативно-розшукової діяльності.
Про те, що самих розмов і обіцянок замало, сказав і очільник Ради суддів господарських судів Олександр Удовиченко. Він озву¬чив пропозицію: доручити голові РСУ звернутися до очільника Комітету ВР з питань правосуддя Сергія Ківалова, міністра юстиції Олександра Лавриновича та заступника глави Адмі¬ністрації Президента Андрія Портнова з проханням вирішити це питання. «Розмова відбулась, але офі¬ційний лист треба направити», — апелював до Я.Романюка О.Удовиченко. На це головуючий повідомив, що 31 січня вже наді¬слав аналогічне звернення міністру фінансів. Однак присутні вирішили збіль¬шити шанси бути почутими і розширили коло тих, хто має отримати лист із проханням прибрати небажаний рядок з декларації.
***
Водночас учасники за¬сідання розглянули й низку інших питань. Зокрема, щодо затвердження Положення про автоматизовану систему визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, який проводитиме перевірку даних стосовно наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Обговорили члени РСУ і проблему дотримання судами рішення своїх попередників від 16 травня 2003 року щодо символів судової влади, а також затвердили зразки посвідчення судді, судді у відставці, народного засідателя і присяжного. Також було сформульовано і направлено до Конституційного Суду правові позиції стосовно порушених у конституційному поданні 49 народних депутатів питань щодо невідповідності Основному Закону окремих положень КАС та акта «Про судоустрій і статус суддів».
Представники третьої гілки влади вирішили від¬стояти і право на пільговий відпочинок суддів. Вони визнали недоцільним передання ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Феміда» до сфери управління Ради міністрів АР Крим.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!