Адвокати надали оцінку ініціативі про захист добросовісного набувача

Коли держава не забезпечила непорушність права власності при витребуванні майна у добросовісного набувача, завжди є ті, хто має відповідати за прийняті рішення чи бездіяльність. В таких випадках важливий баланс між інтересами держави та приватного власника.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Запровадити відповідні механізми покликаний проект закону №11134 від 29.03.2024  «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо відповідальності за шкоду, завдану державі, Автономній Республіці Крим та територіальній громаді, та посилення захисту прав добросовісного набувача». Водночас ця ініціатива не узгоджується із Конституцією, нормами Цивільного кодексу. Правовий аналіз проекту здійснив комітет Національної асоціації адвокатів України з питань цивільного права та процесу.

Зокрема, документом пропонується закріпити у ст. 268 ЦК норму, відповідно до якої позовна давність не поширюватиметься на вимогу про відшкодування майнової шкоди, завданої державі, АРК або територіальній громаді внаслідок вибуття з їх власності майна в результаті незаконних рішень, дій, бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових або службових осіб.

Але, звертають увагу у НААУ, за загальним правилом ст. 2 ЦК держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Тож зміни звузять коло суб’єктів, які можуть звернутися за захистом своїх прав без застосування строків позовної давності, що обмежує право на судовий захист та порушує принцип рівності.

До того ж сьогодні перебіг позовної давності і так починається тільки коли посадові особи відповідного органу державної влади дізнаються про порушення майнових прав держави. Відтак, необхідність у застосуванні спеціальних строків позовної давності відсутня.

Також передбачається встановити певні особливості відповідальності за шкоду, завдану майну держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових або службових осіб. Така шкода, на думку авторів ініціативи, має відшкодовуватися в повному обсязі посадовими або службовими особами, які її завдали. При цьому якщо йдеться про спільні дії або бездіяльність, то винні несуть солідарну відповідальність. Однак авторами ініціативи не враховано, що майнове становище таких осіб може не покрити завданої шкоди.

Крім цього, згідно із пропонованою новою ст. 1177-1 ЦК у разі виявлення обставин, що можуть свідчити про задання майнової шкоди внаслідок незаконних рішень, дій, бездіяльності субʼєктів владних повноважень, постраждалі органи (або прокурор) зобов’язані звертатися до суду з позовом до таких осіб. Якщо рішення, яке призвело до вибуття із власності держави, АРК або територіальної громади їх майна, приймалося колегіально, то відповідачами в суді є усі особи, які голосували за прийняття такого рішення.

Але діяльність службових осіб регулює закон «Про державну службу», у якому вже визначено механізм притягнення до матеріальної відповідальності. І цей закон є спеціальним.

Повністю зауваження і пропозиції НААУ до проекту закону №11134 можна переглянути за посиланням.

Закон і Бізнес